Рішення

від 27.03.2007 по справі 04/17-71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04/17-71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

                                                        РІШЕННЯ  

Від  "27" березня 2007 р.                                             по справі  № 04/17-71

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств

до Дочірнього підприємства "Корпорація КГЛ-Україна"

про усунення перешкод  в користуванні майном шляхом примусового виселення та стягнення 1100грн. неустойки

                                                                                Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Куляша С.М., дор. №б/н від 22.01.2007р.

від відповідача: Лавренчук О.В., дов. №1 від 12.02.2007р.

                    СУТЬ СПОРУ:

         Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулася з позовом до Дочірнього підприємства "Корпорація КГЛ-Україна" про усунення перешкод в користуванні майном шляхом примусового виселення з нежитлового приміщення площею 31 кв. м. за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська,13 та стягнення неустойки в сумі 1100грн. за період з 05.01.2007р. по 27.02.2007р.відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України.

В обгрунтування позовних вимог посилається на договір оренди від 16.11.2006р., укладений між Волинською обласною спілкою споживчих товариств та Дочірним підприємством "Корпорація КГЛ-Україна", строк дії якого по 31.12.2006р.; лист-пропозицію від 06.12.2006р. щодо укладення договору оренди на 2007 рік.

          Вказує, що відповідач договір не підписав, проте продовжує користуватися приміщенням. 27.02.2007р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення та просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 1100грн. Додає розрахунок неустойки.

         Відповідач у відзиві від 27.02.2007р. проти позову заперечує, мотивуючи тим, що орендні до говірні відносини між сторонами існують більш ніж 10 років і зокрема  на протязі усього 2006 року.

         16.11.2006р. був переукладений попередній договір у зв'язку з закінченням терміну.

06.12.2006р. орендодавець запропонував укласти новий договір, єдиною відмінною умовою якого є вартість оренди, яка зросла з 25грн. за 1м.кв. до 40грн. за 1м.кв.

25.12.2006р. орендар звернувся з листом до орендодавця, в якому просив надати розрахунок та обгрунтувати мотиви збільшення вартості орендної плати при незмінності усіх інших істотних умов оренди, проте розрахунку та обгрунтування не одержав.

Відповідний лист-клопотання надсилався також 05.01.2007р.

Платіжними дорученнями №1 від 11.01.2007р. та №13 від 02.02.2007р. була проведена оплата вартості оренди, виходячи із орендної плати, зазначеної в договорі від 16.11.2006р.

Листом від 31.01.2007р. орендар повідомив орендодавця про намір розірвати договірні відносини з 01.03.2007р. (а.с.34).

У відзиві та судовому засіданні посилається на п.6.1.2 договору, який передбачав обов'язок орендодавця не пізніше, ніж за два місяці письмово повідомляти про зміну орендної плати у випадку настання умов, передбачених п.5.3 договору, згідно з яким розмір орендної плати може переглядатись сторонами один раз протягом кварталу за згодою сторін, а також лише у випадку зміни розміру комунальних платежів, змін в оподаткуванні, з врахуванням індексу інфляції.

          Розгляд спору відкладався зі ст. 77 ГПК України у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів та в судовому засіданні 27.03.2007р. оголошено перерву до 16 год. 00 хв. для забезпечення явки відповідача.

          Дослідивши додані до справи матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

          16.11.2006р. між Волинською облспоживспілкою та Корпорацією "КГЛ – Україна" (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення  за адресою м. Луцьк, вул. Ковельська,13 площею 31 кв. м. для розміщення офісу.

          За умовами договору термін оренди з 01.12.2006р. по 31.12.2006р. Після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом 5-ти днів з моменту закінчення строку оренди за актом передачі.

          06.12.2006р. орендодавець листом за № 1/6-358/2 направив проекти договору оренди вказаного приміщення на наступний термін.

          Орендар листом від 25.12.2006р. (а. с. 20) повідомив про те, що договір на нових умовах не підписав, просив надати розрахунок вартості збільшення орендної плати.

          В свою чергу, орендодавець листом за № 1/6-393/2 від 29.12.2006р. запропонував орендарю підписати до 05.01.2007р. направлений проект договору або ж звільнити орендоване приміщення згідно п. 8.1 договору оренди від 16.11.2006р.

          Орендар приміщення у визначений п. 8.1 договору строк не звільнив, що спричинило звернення орендодавця з позовом  до суду.

          В силу ч. 1 ст. 759 ЦК України, ч. 1 ст. 283 ГПК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користання за плату на певний строк.

          Згідно ст. 762 ЦК України, ч. 1 ст. 286 ГПК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 ЦК України визначено,  що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

         За змістом ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В даному випадку строк дії договору закінчився, орендодавець заперечив продовження дії договору, звернувшись до відповідача з листами № 1/6 - 358/2 від 06.12.2006р. з проектом нового договору та № 1/6 - 393/2 від 29.12.2006р. про звільнення приміщення; орендар майно в строк, визначений п.8.1 договору не повернув і продовжив користуватися приміщенням, а тому вимога щодо стягнення неустойки в сумі 1100 грн. за період з 05.01.2007р. по 27.02.2007р.  є підставною згідно ст. 763, 785 ЦК України ст. 193 ГК України, п. п. 4.1, 8.1 договору від 16.11.2006р.

Заперечення відповідача  щодо обов'язку орендавця відповідно до п. 6.1.2 договору повідомляти орендаря не пізніше ніж за два місяці про зміну орендної плати не приймаються судом, оскільки умови договору діяли до  закінчення строку дії договору - 31.12.2006р., а згідно ч.1 ст. 631 ЦК України сторони можуть здійснювати передбачені договором права і виконувати обов'язки протягом строку договору.

При укладенні договору на новий термін умови його можуть бути змінені. Це стосується будь-яких умов, в тому числі розміру орендної плати. Умови договору найму на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості сторін щодо плати та інших умов договору, такий договір вважається неукладеним  в силу ст. 181 ГК України.

З огляду на  ст. ст. 627, 628, 777 ЦК України не приймається посилка відповідача на тривалі правовідносини сторін.

Оскільки на момент розгляду спору  приміщення звільнене, в частині вимоги позивача щодо примусового виселення відповідача з нежитлового  приміщення, провадження у справі слід припинити згідно п. 11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Зважаючи на те, що спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. та інформаційно - технічного забезпечення судового  процесу в сумі 118 грн. слід віднести на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 627, 628, 759, 762 - 764, 777, 785 ЦК України, ст. ст. 283, 286, 291 ГК України, ст. ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, 82 - 85, 123, 124  ГПК України

вирішив:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Корпорація КГЛ - Україна", 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська,13, р/р 26002010910, МФО 303224, код ЄДРПОУ 21755145

          на користь Волинської обласної спілки споживчих товариств, м. Луцьк, вул. Ковельська,13, р/р 2600930016844 в Укрсоцбанку, код ЄДРПОУ  - 01743401, МФО 303019 - 1100 грн. неустойки, 187 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.  

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В частині вимоги щодо примусового виселення ДП "Корпорація КГЛ - Україна" з нежитлового приміщення за адресою м. Луцьк, Ковельська,13 провадження у справі припинити.

          Суддя                                                            Філатова С.Т.