Постанова

від 16.09.2015 по справі 824/128/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/128/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.;

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.;

сторони в судове засідання не з'явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" (далі - відповідач) суму боргу несплачених пільгових пенсій на суму 5790,46 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» за січень 2015 р. на загальну суму 5790,46 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання призначене на 16.09.2015 р. не прибув, проте подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В поданій заяві зазначав, що позов підтримує в повному обсязі та просив розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що позивач безпідставно включив до спірних розрахунків витрати по виплаті та доставці пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №2, оскільки пенсії вказаним особам призначенні до набуття чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Окремо звертав увагу суду, що згідно п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для відшкодування витрат на виплату пенсій для осіб, що здобули право на пенсію до набуття чинності цим законом, зберігається такий самий порядок, що діяв до 01.01.2004 р., а саме витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими умовами праці за списком № 2, підприємствами не відшкодовувались.

Крім того, в обгрунтування заперечення зазначав, що товариство вже тривалий час не здійснює будь-якої господарської діяльності та знаходиться на стадії припинення господарської діяльності.

В судове засідання призначене на 16.09.2015 р. відповідач не з'явився, явку представників не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи приписи ст.ст. 122 та 128 КАС України, суд вважає, що подання позивачем клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, а також неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з наступних підстав.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" (60141, Чернівецька область, Кельменецький район, село Дністрівка, код ЄДРПОУ 03801551) зареєстроване як юридична особа 23.06.2000 р. та взяте на облік органах Пенсійного фонду України (а.с. 7-9, 10 ).

Дослідженням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що до нього внесено запис про перебування юридичної особи сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" з 21.01.2015 р. в стані припинення за рішенням засновників.

Оскільки на дату розгляду вказаної справи в суді сторонами не надано доказів внесення до реєстру запису про припинення діяльності відповідача, відтак на думку суду, немає перешкод для розгляду даного спору.

Відповідно до довідок виданих відповідачем, останній підтвердив громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2О, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 15, 20, 28, 34, 38).

Як видно із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2О, ОСОБА_3Д, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали у відповідача, пенсії на пільгових умовах згідно п.п. В«бВ» - В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , що підтверджується протоколами №6223 від 08.09.2006 р., №1120 від 08.09.2011 р., №127 від 19.03.2014 р., №472 від 10.09.2014 р., № 626 від 15.09.2014 р. ( а.с. 14, 19, 27, 33, 37).

У зв'язку з призначенням вказаним особам пільгових пенсій, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на адресу відповідача надіслало розрахунок № 271/03 від 17.01.2015 р. фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове пенсійне страхуванняВ» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» з 2015 р. на суму 5790,46 грн (а.с. 11).

Вказаний розрахунок надіслано відповідачу за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується довідкою Укрпошти. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто у зв'язку з відмовою адресата від одержання (а.с. 11 на звороті).

Пунктом 8.3 Інструкції № 21-1 передбачено, що у разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Положення вказаного пункту Інструкції, на думку суду також поширюється на випадки неможливості вручення страхувальнику розрахунку фактичних витрат Пенсійного фонду України.

За наведених обставин, суд вважає, що розрахунок фактичних витрат за січень 2015 р. на загальну суму 5790,46 грн. вручено відповідачу.

Вважаючи дії управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області по прийняттю фактичних витрат № 271/03 від 17.01.2015 р., відповідач звернувся до суду.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2015 р., яка набрала законної сили, в справі №824/204/15-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання протиправними дій по прийняттю розрахунків фактичних витрат №271/03 від 17.01.2015 р., в задоволенні позову відмовлено (а.с. 70-72, 77).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до ст. 67 Конституції роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) відповідач взятий на облік в органах Пенсійного фонду України та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 та 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. 6.8 цієї Інструкції уразі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень 2015 р., тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5790,46 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним заборгованості.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності обов'язку в господарства покривати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії призначені громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

Виходячи з положень пункту 2 розділу XV В«Прикінцеві положенняВ» В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Разом з тим, з 01.01.2006 р. набрав чинності Закон України В«Про збір на обов'язкове пенсійне державне страхуванняВ» , згідно якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

Відповідно до пункту 16 розділу XV В«Прикінцеві положенняВ» В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать зазначеному Закону.

1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 7І-VIII В«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформиВ» , яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для платників збору визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 Закону № 400/97-ВР виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством на даний час не передбачено.

Згідно з пунктом В«жВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 р. № 244 В«Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітейВ» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в селянських (фермерських) та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Отже, відповідач, у відповідності до викладених вище положень чинного законодавства зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за січень 2015 р.

Доводи представника відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за рахунок Державного бюджету України суд не бере до уваги з наступних підстав.

Як зазначалося вище, відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"є" та "ж" ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Тобто аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат па виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст. 14 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз змісту п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV у контексті вимог ст. 14 Закону дає підстави для висновку про те, що порядок, згідно якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених ст. 14 Закону.

Інші доводи відповідача не спростовують його обов'язку встановленого законодавством на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158 - 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрівське" на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за січень 2015 р. в сумі 5790,46 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 18 вересня 2015 р.

Суддя В.К. Левицький