Постанова

від 17.09.2015 по справі 826/14356/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року           м. Київ                                         № 826/14356/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Металторг-Плюс» про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі також – ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Металторг-Плюс» (далі також – ТОВ «Металторг-Плюс», відповідач) про стягнення з розрахункових рахунків відповідача заборгованості у розмірі 94 731, 95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94 731, 95 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/14356/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі направлялась на адресу відповідача, проте була повернута на адресу суду із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

ТОВ «Металторг-Плюс» у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Металторг-Плюс» (код ЄДРПОУ 37237836) знаходиться за адресою: 01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 18/7 та перебуває на податковому обліку за не основним місцем реєстрації у ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства від 24 лютого 2014 року, якою він самостійно визначив суму грошових зобов'язань у розмірі 114 092, 00 грн. (щомісячний авансовий внесок у розмірі 9 508, 00 грн.).

Податковим органом на юридичну адресу ТОВ «Металторг-Плюс» направлялась податкова вимога форми «Ю» від 14 липня 2014 року № 1591-25 на суму 18 667, 95 грн., яка була повернута адресату із позначкою причини повернення відправлення «за закінченням терміну зберігання».

Вказана податкова вимога вважається врученою ТОВ «Металторг-Плюс», оскільки відповідно до п. 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Не сплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями у розмірі 94 731, 95 грн. відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Отже, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94 731, 95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, поданою відповідачем податковою декларацією та обліковою карткою такого платника податку.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 статті 95 ПК України).

Згідно п. 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми заборгованості відповідачем суду надано не було.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував тверджень позивача, у добровільному порядку кошти не сплатив, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи і дослідженими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до положень ч. 1 статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених, в тому числі, п. 4 ч. 1 статті 183-2 цього Кодексу, а саме, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Металторг-Плюс» про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Металторг-Плюс» (код ЄДРПОУ 37237836) податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 94 731, 95 грн. (дев'яносто чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня дев'яносто п'ять копійок) на розрахунковий рахунок №33110347700002, код бюджетної класифікації платежу 11024000, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                               П.В. Вовк