Постанова

від 15.09.2015 по справі 911/5149/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 911/5149/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Кондратова І.Д., Могил С.К. (доповідач ), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та рішення господарського суду Київської області від 20.01.2015 у справі № 911/5149/14 господарського суду Київської області за позовомзакритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" до треті особи:Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області товариство з обмеженою відповідальністю "Чабаниміськбуд", Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області провизнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, за участю представників позивача: Григоренко О.М., відповідача: не з'явились, третіх осіб: не з'явились, прокурора: Томчук М.О., В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року закрите акціонерне товариство "Укрбудінвест" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Чабаниміськбуд", про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва: секцію № 1а на 68 квартир та секцію № 2 на 27 квартир по вул. Юності, 3, смт. Чабани у Києво-Святошинському районі Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.01.2015 позов задоволено повністю, визнано за позивачем право власності на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: секцію № 1а та секцію № 2, що знаходяться по вул. Юності, 3 у смт. Чабани в Києво-Святошинському районі Київської області.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області просив скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 рішення господарського суду Київської області від 20.01.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, перший заступник прокурора Київської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Чабаниміськбуд" (замовником), закритим акціонерним товариством "Укрбудінвест" (підрядником) та Чабанівською селищною радою 31.08.2007 укладено договір № 8 на будівництво багатоповерхового житлового будинку у смт. Чабани, відповідно до умов якого замовник зобов'язаний надати підряднику будівельний майданчик відповідно до акту приймання-передачі по вул. Юності, 3 у смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, а підрядник зобов'язаний своїми силами і засобами на свій ризик за власні кошти збудувати та здати в експлуатацію у встановлений строк відповідно до проектно-кошторисної документації секцію № 1а на 68 квартир та секцію № 2 на 27 квартир житлового будинку.

Відповідно до п. 1.3. договору, будівництво об'єкту підрядник здійснює за власні кошти. Всі збудовані підрядником квартири, нежитлові вбудовані-прибудовані приміщення є власністю підрядника.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Чабаниміськбуд" 07.09.2007 відповідно до акту приймання-передачі будівельного майданчику передано позивачеві будівельний майданчик площею 0,45 га в смт. Чабани по вул. Юності, 3 під забудову багатоповерхового будинку, а саме секції №1а та секції №2.

Згідно з рішенням Чабанівської селищної ради № 368 від 21.11.2007 позивачу надано дозвіл на початок будівництва секцій № 1а (на 68 квартир) та № 2 (на 27 квартир) в смт. Чабани по вул. Юності.

Відповідно до акту обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва від 04.10.2011 за вищевказаною адресою на об'єкті не повністю виконано тимчасове огородження, відсутнє тимчасове електропостачання, освітлення, водопостачання та під'їзні шляхи. Виконано роботи по забиванню паль на секції № 1а в кількості 488 штук, на секції № 2 роботи не розпочаті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2009 порушено провадження у справі № Б11/102-09 про банкрутство позивача, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2013 у справі № Б11/102-09/3/24 припинено процедуру розпорядження майном позивача. Введено процедуру санації. Призначено керуючим санацією позивача арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну.

В подальшому керуючий санацією листом за № 1 від 05.03.2014 звернувся до відповідача з проханням про виділення в оренду терміном на 5 років земельної ділянки, де вже наявне майно позивача, а саме об'єкт незавершеного будівництва, загальною площею 0,45 га і надати попереднє погодження на розробку проекту землеустрою.

Вищезазначене звернення керуючого санацією залишено відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що відповідачем не визнається право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва, який створено останнім за власні кошти, а тому на підставі ст. 331 Цивільного кодексу України об'єкт незавершеного будівництва є власністю позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки попередніх судових інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Виходячи із змісту ч.ч. 1, 2 ст. 331, ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно права власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (абз. 1 ч. 3 ст.331 Цивільного кодексу України).

Таким чином, ст. 331 Цивільного кодексу України не передбачена можливість визнання права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку, у зв'язку з чим місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшли передчасного висновку про визнання права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва.

Також з оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій не вбачається в чому полягає оспорювання або невизнання Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області права власності позивача на спірний об'єкт незавершеного будівництва.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції посилаючись на ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України залишив поза увагою абзац 2 ч. 3 цієї ж статті, відповідно до якого у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Тобто застосована до правовідносин норма містить положення, які дають право зареєструвати особу власником недобудованого нерухомого майна, але за умови надання органу реєстрації прав на нерухоме майно чітко визначених документів.

Проте суди попередніх інстанцій, посилаючись на ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, при прийнятті оскаржуваних рішень не встановили наявності або відсутності у позивача таких документів, надання їх уповноваженому органу реєстрації, підстави відмови у реєстрації за умови звернення з такими документами до органу реєстрації прав, у зв'язку з чим порушили вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім цього, судами попередніх інстанцій залишені поза увагою доводи скаржника про відсутність у позивача правовстановлюючих документів на право власності чи користування земельною ділянкою, на якій споруджено об'єкт незавершеного будівництва.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що апеляційний господарський суд, зробивши висновок, що заступником прокурора не доведено порушення інтересів держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, помилково залишив без змін рішення місцевого господарського суду, оскільки у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи, що відповідно до приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 та рішення господарського суду Київської області від 20.01.2015 у справі № 911/5149/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяБорденюк Є.М. Судді:Кондратова І.Д. Могил С.К.