Рішення

від 05.09.2011 по справі 19/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/82 05.09.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

До Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «ОСОБА_1 Україна»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 209,82 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 570\2011 від 11.08.2011.)

від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ «Просто-страхування»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ АСК «ОСОБА_1 Україна»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 209,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 року провадження у справі порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 15.08.2011 р.. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

В судове засідання 02.09.2011 року представник відповідача не з»явився, заперечив проти позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

В судовому засіданні від 02.09.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2005 між ПАТ «ПРОСТО-Страхування (назву ЗАТ «ПРОСТО-Страхування» з 11.01.2010 року змінено на ПАТ «ПРОСТО-Страхування»було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 51106, у відповідності до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Skoda», державний номер НОМЕР_1, що належить на законних підставах Представництву «Тайно Елктронікс АМП ГМБХ».

15.03.2008 на вулиці Щербакова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Gelly», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Ебрахіма.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2008 року водія ОСОБА_3 Ебрахіма визнано винним у скоєнні зазначеного ДТП.

01.08.2008 року на підставі Страхового акту від 23.09.2008 року та розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку № С 300084880\СС00039550 від 17 липня 2008 року, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 2020,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 16299 від 30 липня 2008 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Gelly», державний номер НОМЕР_2, застрахована в ПАТ «СК ОСОБА_1 Україна»за полісом № ВС\0383784. Ліміт відповідальності останнього складає 25 000,00 грн, франшиза встановлена 0,00 грн

02.02.2011 позивач звернувся із регресною вимогою 994\1279 до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Відповідач в добровільному порядку не здійснив виплату страхового відшкодування за регресною вимогою позивача.

12.05.2011 року позивач потворно звернувся із регресною вимогою 3870\1279 до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Відповідач знов в добровільному порядку не здійснив виплату страхового відшкодування за регресною вимогою позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.27 Закону України В«Про страхуванняВ» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст.22 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи вказані норми права та вищевстановлені обставини суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 2020,50 грн. шкоди в порядку регресу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача, що Позивач не подав доказів, що водій керував забезпеченим автомобілем на законних підставах, що він є застрахованою особою за договором № ВС\0383784 отже відсутні підстави визнати подію страховим випадком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява; б) назва заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

З наведеної норми вбачається, що чинне законодавство України не покладає на Позивача зобов'язання отримувати та подавати Відповідачу доказів законні керування водієм забезпеченим транспортним засобом.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Враховуюче викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 128,70 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського роцесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2081,12 грн., пеня - 128,70 грн., а всього в сумі 2209,82 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «ОСОБА_1 Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; п\р 26500110 в ПАТ «ОСОБА_4 банк Аваль»код ЄДРПОУ 16285602, МФО 300335) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул.. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673, р/р 26503441 в АТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 3003335) суму матеріальних збитків в порядку регресу в розмірі 2209 (дві тисячі двісті дев»ять) грн. 82 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.09.2011