Рішення

від 19.09.2011 по справі 19/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/91 19.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультінет»

До Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення 630 000,00 грн

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 за дов. № б\н від 01.08.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 за дов. №049-05/833-11 від 15.02.2011 р.

ОСОБА_3 за дов. № 049-05/834-11 від 15.02.2011 р.

прокурор: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультінет»до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання нікчемним Договір № 1171 від 26.12.2007 року та стягнення 630 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір № 1171 від 26.12.2007 р. укладений між позивачем та відповідачем всупереч встановленим вимогам законодавства, тому є підстави для визнання його недійсним та застосування наслідків, передбачених ст. 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою представника позивача.

Прокурор в судове засідання 19.09.2011 року не з"явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав наведених у відзив на позов.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2011 року позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2007 року між сторонами був укладений Договір № 1171 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, відповідно до п. 1.1 Договору предметом Договору є сплата Забудовником (ТОВ «Мультінет») пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом ТОВ «Мультінет»житлового будинку (загальна площа квартир - 10 958,00 кв.м.) з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 330,00 кв.м. та паркінгом загальною площею 3 7020,00 кв.м. по вул.. Дніпровська Набережна, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1,2,3 від 19.12.2007 р. склав 4 777,25 тис. грн..

Згідно п. 3.1 Договору передбачено, що позивач сплачує пайовий внесок за наступником графіком: по 150 тис. грн. (без ПДВ) у строк з травня 2008 року по серпень 2008 року включно, щомісячно, але не пізніше 28 числа; 4 177,25 тис. грн. (без ПДВ) у строк з вересня 2008 року по березень 2009 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач в період з травня 2008 року по жовтень 2008 року перерахував на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету 630 000,00 грн, що підтверджується:

· Виписка/особовий рахунок за 29/05/08 - 150 000,00 грн

· Виписка/особовий рахунок за 27/06/08 - 150 000,00 грн

· Виписка/особовий рахунок за 28/07/08 - 150 000,00 грн

· Виписка/особовий рахунок за 28/08/08 - 150 000,00 грн

· Виписка/особовий рахунок за 26/09/08 - 15 000,00 грн

· Виписка/особовий рахунок за 30/10/08 - 15 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з невідповідністю, на думку позивача, Договору вимогам чинного законодавства.

Позивач вказує, що Договір є нікчемним з наступних підстав:

- на момент укладення Договору порядок сплати пайової участі регулювався рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 року № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва»в редакції від 27.12.2005 року, чинній на момент укладення Договору № 840. Згідно п. 4.7 Рішення № 271/431 при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів, після затвердження інвестором (забудовником) в установленому порядку проектної документації та перед оформленням дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в Управління державного архітектурно-будівельного контролю, укладається договір про сплату пайового внеску. Питання щодо укладення договору пайової участі та розрахунок розмірів пайового внеску вирішується Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА після одержання звернення заявника та лише за умови надання наступних документів: документи на землекористування: документи про затвердження у встановленому порядку проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками; лист-погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища; позитивного висновку «Київдержекспертизи». Однак станом на момент укладення договору 26.12.2007 року вказаних документів у позивача не було, лист-погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища отримано 07.07.2008 року, а висновок «Київдержекспертизи»31.07.2008 року, котрий є негативним, внаслідок чого відсутня можливість отримання документу про затвердження у встановленому порядку проекту будівництва. За таких обставин позивач вважає, що Договір № 1171 від 26.12.2007 року пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва було укладено всупереч вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. (надалі - "постанова Пленуму") визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивача на те що Договір №1171 від 26.12.2007 року укладений всупереч вимогам діючого законодавства є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення Київської міської ради «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва від 27.02.2003 р. № 271/431, між сторонами 26.12.2007 року укладено договір № 1171. Предметом Договору є сплата Забудовником (ТОВ «Мультінет») пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом ТОВ «Мультінет»житлового будинку (загальна площа квартир - 10 958,00 кв.м.) з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 330,00 кв.м. та паркінгом загальною площею 3 7020,00 кв.м. по вул.. Дніпровська Набережна, 3-7 у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1 Нормативів для визначення розмірів пайових внесків інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (Додаток № 1 до рішення № 271/431) (надалі -Нормативи), пайовий внесок інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва. Сплата даних внесків покладається на інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво або реконструкцію будь-яких об'єктів.

Відповідно до Розділу В«Порядок і терміни сплатиВ» пункту 4.6 Нормативів, пайовий внесок сплачується на підставі договору між Головним управлінням економіки та інвестицій та інвестором (забудовником).

Таким чином, сплата пайових внесків є необхідною умовою здійснення інвестиційної діяльності щодо будівництва об'єктів нерухомості у м. Києві, якою займається відповідач.

В свою чергу, Договір про сплату пайового внеску між позивачем та відповідачем є угодою, яка встановлює розмір пайового внеску, терміни (графіки) сплати, умови індексації, майнові та інші права сторін, відповідальність, тощо.

Положеннями ч. 3 ст. 179 ГК України встановлено, що господарський договір укладається певною категорією суб'єктів господарювання з органом місцевого самоврядування, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення такого договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами для окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до п. 5 ст. 22 Закону України В«Про столицю України - місто-герой КиївВ» , який був чинним на момент укладення Договору, у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, залучати кошти замовників будівництва в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, але не вище граничного розміру, встановленого законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України В«Про планування та забудову територійВ» в редакції, яка була чинною на момент укладення договору, вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, зазначені закони є спеціальними щодо регулювання відносин сторін відносно сплати пайового внеску.

На виконання вимог Законів України В«Про столицю України - місто-герой КиївВ»та В«Про планування та забудову територійВ» , Постанов Кабінету Міністрів України В«Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачуВ» , В«Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктівВ» , Київською міською радою було прийнято рішення В«Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. КиєваВ»від 27.02.2003 р. №271/431, яким затверджено Нормативи для визначення розмірів пайових внесків інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Рішенням Київської міської ради від 27 лютого 2003 року № 271/431 В«Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. КиєваВ» встановлено, що пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє: дозвільні документи на будівництво (реконструкцію); документи на землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві (реконструкції) яких документація не була оформлена належним чином (земельні питання не вирішені у встановленому порядку); документи щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення; свідоцтво про право власності на проінвестовані нежитлові приміщення; документи щодо зміни функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові згідно з порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 р. № 1825.

Таким чином, вказаний пайовий внесок сплачують в тому числі і суб'єкти господарювання, які здійснюють забудову на території м. Києва.

Пайовий внесок сплачується інвестором (забудовником) на підставі відповідного договору ( п. 4.7 Рішення).

Викладене свідчить про те, що укладення договору на пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) -суб'єктів господарювання у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва узгоджується із нормами статті 179 Господарського кодексу України щодо укладення господарських договорів.

За таких обставин, Договір відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного Договору нікчемним.

Позов в частині визнання стягнення з відповідача 630 000,00 грн не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено наведених в позові підстав для визнання Договору недійсним, а відтак з огляду на зміст ст. 328 Цивільного кодексу України відсутні підстави для висновку про стягнення суми в розмірі 630 000,00 грн.

Позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню.

За таких обставин, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з покладенням судових витрат згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультінет»до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення 630 000,00 грн - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата підписання повного тексту рішення - 21.09.2011 р.