Рішення

від 07.09.2015 по справі 923/767/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №923/767/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАВОД "ФРЕГАТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕЗЕРВ УКРАЇНА" про стягнення 328 162,64 грн., за участю представників позивача - Уштан А.В., довіреність №253-1042 від 17.04.2015 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до відповідача про стягнення 198 000,00 грн. - основного боргу, 14 239,73 гривень - 3% річних, 101 478,65 грн. інфляційних втрат, 14 444,26 гривень пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань за договором комісії №262/К-110 від 28.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.05.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.06.2015 року матеріали справи №923/767/15 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 22.07.2015 року.

07.09.2015 року в судовому засіданні позивачем надано доповнення до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2015 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "ЗАВОД "ФРЕГАТ" (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕЗЕРВ УКРАЇНА" (комісіонер) було укладено договір комісії №262/К-110, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за комісійну плату укласти від свого імені, договір щодо продажу продукції, передбаченої цим договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору конкретні умови договору щодо кількості, якості та мінімальної ціни продажу продукції комісійної винагороди, а також інші умови та вказівки комітента наводиться у специфікаціях до цього договору, які являються його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.1.7. договору у випадку здійснення продажу комісійного товару комісіонер зобов'язаний в строк 3-и банківські дні перерахувати кошти на розрахунковий рахунок комітента.

В п. 7.1. договору зазначається, що комісіонер зобов'язаний виконати доручення щодо продажу продукції протягом 5-ти місяців з дня набрання чинності конкретною специфікацією до договору, яка набирає чинності з моменту отримання комісіонером вказаної в ній продукції.

В разі прострочення виконання зобов'язання комісіонером він повинен за своїм вибором або повернути комітентові отриману продукцію в належному стані за власний рахунок, або оплатити її вартість, вказану у конкретній специфікації до договору (п. 7.2. договору).

Поясненнями позивача, видатковою накладною №560 від 09.07.2012 року на суму 198 000,00 грн., актом прийому-передачі до договору від 10.07.2012 року, стверджується факт поставки позивачем відповідачу продукції на загальну суму 198 000,00 грн.

Відповідач за отриману продукцію не розрахувався та має заборгованість перед позивачем у розмірі 198 000,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором комісії, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої продукції відповідно до умов п.п. 7.1., 7.2. договору та має перед позивачем заборгованість у сумі 198 000,00 грн.

05.02.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідача письмову претензію з вимогою оплатити вартість продукції.

Доказів повернення позивачу отриманої продукції або оплати її вартості у відповідності до п. 7.2. договору відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений та неоплачений товар за договором комісії у розмірі 198 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 8.2. договору за відмову від розрахунку або у разі прострочення платежу комісіонер зобов'язаний виплатити комітентові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, у зв'язку з простроченням здійснення відповідачем платежу у строк передбачений договором, позивачем нараховано 14 444,26 грн. пені.

Позовні вимоги в частині стягнення 14 444,26 грн. пені на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню 3% річних у розмірі 14 239,73 грн. та інфляційних втрат у розмірі 101 478,65 грн. за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРЕЗЕРВ УКРАЇНА" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; код 36420055) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАВОД "ФРЕГАТ" (55210, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Корабельна, буд. 50, код. 14312387) 198 000 (сто дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 14 444 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок чотири) 26 грн. пені, 14239 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 73 коп. 3% річних, 101 478 (сто одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 65 коп. інфляційних втрат та 6 563 (шість тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 25 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.09.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна