Рішення

від 10.09.2015 по справі 910/17981/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2015Справа №910/17981/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17981/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкрейс», м. Київ,

про стягнення 15 015,71 грн.,

за участю представників:

позивача - Миронюк В.П. (довіреність від 03.08.2015 № 245/А);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Квазар» (далі - ПАТ «Квазар») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інкрейс» (далі - ТОВ «Інкрейс») про стягнення: 11 331,90 грн. боргу за договором від 02.06.2014 № 88/Д оренди нежитлового приміщення та надання послуг (далі - Договір); 1 676,50 грн. пені; 1 923,48 грн. втрат від інфляції; 83,83 грн. 3% річних, а всього 15 015,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 06.08.2015.

06.08.2015 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 розгляд справи було відкладено на 10.09.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 10.09.2015 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвал суду не виконали та відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 ПАТ «Квазар» (орендодавець) та ТОВ «Інкрейс» (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар отримує у строкове платне користування приміщення, які знаходяться за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, будівля № 21 (ситуаційний план Г-14, поз. 92: далі - об'єкт оренди) згідно акту приймання-передачі із зазначенням їх технічного стану, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1 Договору);

- орендар зобов'язується, зокрема: сплачувати своєчасно і в повному обсязі оренду плату та інші платежі згідно Договору та відшкодовувати вартість спожитих комунальних, інших послуг на умовах і в строки, встановлені у Договорі (підпункт 4.2.24 пункту 4.2 Договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому в поточному місяці (пункт 3.2 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.07.2014 (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою правління Мартиновим Генадієм Миколайовичем, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Спіріхіною Юлією Олексіївною, яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами було продовжено дію Договору до 31.03.2015 шляхом укладення таких додаткових угод: від 31.07.2014 № 275/511; від 31.08.2014 № 308/511; від 30.09.2014 № 325/511; від 26.12.2014 № 376/511.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди майна.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень від 02.06.2014, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

02.03.2015 сторонами було укладено додаткову угоду № 73/511 до Договору, за умовами якої:

- з 02.03.2015 орендар у зв'язку з достроковим розірванням Договору та на підставі акту здачі, відмовився від використання та оренди приміщення;

- орендар станом на 02.03.2015 зобов'язується сплатити заборгованість ПАТ «Квазар» за Договором у сумі 11 331,90 грн. до 15.04.2015;

- вказана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками.

02.03.2015 відповідач передав позивачу об'єкт оренди, що підтверджується актом здачі приміщень від 02.03.2015, який підписано сторонами та скріплено печатками без зауважень.

ТОВ «Інкрейс» в обумовлений строк (до 15.04.2015) заборгованість за Договором не погасило та грошові кошти у сумі 11 331,90 грн. ПАТ «Квазар» не перерахувало; доказів протилежного суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 11 331,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача: 1 676,50 грн. пені; 83,83 грн. 3% річних і 1 923,48 грн. втрат від інфляції (період нарахування: з 16.04.2015 до 14.07.2015).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки втрат від інфляції та 3% річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Що ж до стягнення пені, то Господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 6.2.12 пункту 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інкрейс» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, корп. 25; ідентифікаційний код: 39214936) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Квазар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3; ідентифікаційний код: 14314038): 11 331 (одинадцять тисяч триста тридцять одну) грн. 90 коп. боргу; 1 676 (одну тисячу шістсот сімдесят шість) грн. 50 пені; 1 923 (одну тисячу дев'ятсот двадцять три) грн. 48 коп. втрат від інфляції; 83 (вісімдесят три) грн. 83 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 16.09.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук