Рішення

від 11.09.2015 по справі 911/3334/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2015 р. Справа № 911/3334/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОІНФО»

про стягнення 349 368,02 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 09-18/4122 від 15.12.2014);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 20.08.2015).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОІНФО» (далі - відповідач) про стягнення 349 368,02 грн заборгованості, з яких: 206 805,03 грн боргу за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012, 43 629,53 грн пені, 94 842,01 грн інфляційних втрат та 4 091,45 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки № 012/13-02 від 04.09.2012 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2015 порушено провадження у справі № 911/3334/15, розгляд справи призначено на 21.08.2015.

У судовому засіданні 21.08.2015 оголошено перерву до 28.08.2015.

27.08.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 19945/15 від 27.08.2015), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

28.08.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача, в порядку ч. 7 ч. 1 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 28.08.2015 оголошено перерву до 11.09.2015.

У судовому засіданні 11.09.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОІНФО» (Покупець) укладено договір поставки № 012/13-02, згідно якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві продукції коксохімічного виробництва (далі - товар) у відповідності з асортиментом, якістю, строками, в об'ємі, по цінам і на умовах, передбачених в специфікаціях до договору, які являються є невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Згідно п. 2.1 договору постачальник зобов'язується здійснити поставки товару, обумовленого в специфікаціях до договору, на умовах FCA ж.д. станція Сартана Донецької області (згідно з правилами ІНКОТЕРМС - 2000), що підтверджується залізничними накладними (квитанціями), якщо інші умови поставки не обумовлені специфікаціями до договору. Моментом виконання зобов'язань з поставки (дата поставки) товару вважається дата календарного штемпеля станції Сартана на залізничній квитанції (квитанції про прийом вантажу на маршрут або групу вагонів), якщо інше не передбачено базисними умовами поставки, погодженими сторонами у специфікації.

Відповідно до п. 2.2. покупець зобов'язується оплатити вартість товару, на умовах передбачених договором.

Розрахунки за договором проводяться в національній валюті України. Оплата кожної партії продукції здійснюється на умовах авансового платежу в розмірі 100 відсотків від вартості відповідної партії продукції протягом 3-х банківських днів з моменту надання оригіналу рахунку на передоплату. Фактом оплати кожної партії продукції являється надходження грошових засобів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у договорі. У випадку поставки продукції до отримання передоплати, покупець зобов'язаний сплатити вартість фактично поставленої продукції протягом 5-ти днів з моменту поставки продукції у відповідності з умовами поставки, визначеними у відповідному додатку (п.п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.6. договору).

Відповідно до п. 10.7. договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. Строк дії договору може бути продовжений шляхом укладення додаткової угоди.

10.01.2013 між Публічним акціонерним товариством «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОІНФО» (Покупець) укладено додаткову угоду № 1, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 4.2. договору в наступній редакції: «Оплата кожної партії продукції (не більше 3-х вагонів) здійснюється з відстрочкою платежу протягом 5 банківських днів».

18.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОІНФО» (Покупець) укладено додаткову угоду № 3, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 10.7. договору в наступній редакції: «Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014».

07.07.2014 та 07.10.2014 сторонами погоджено специфікації № 25 та № 27 до договору поставки № 012/13-02 від 04.09.2012.

Судом встановлено, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 012/13-02 від 04.09.2012 позивачем було поставлено відповідачу товар згідно договору на загальну суму 243 479,31 грн, що підтверджується актом приймання-передачі № 91143329 від 31.10.2014 на суму 83 351,78 грн, актом приймання-передачі № 91142873 від 30.10.2014 на суму 160 127,53 грн (а.с. 100-101), а також залізничними накладними (а.с. 59-61).

Крім того, судом встановлено, що на виконання договору поставки № 012/13-02 від 04.09.2012 позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки на загальну суму 272 797,40 грн: № 91142873 від 30.10.2014 на суму 160 127,53 грн (основна поставка), № 91143320 від 31.10.2014 на суму 83 351,78 грн (основна поставка), № 91145009 від 05.11.2014 на суму 27,40 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145010 від 05.11.2014 на суму 34,49 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145012 від 05.11.2014 на суму 67,70 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145013 від 05.11.2014 на суму 29,58 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145015 від 05.11.2014 на суму 28,60 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91154914 від 25.12.2014 на суму 15 113,72 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91155534 від 25.12.2014 на суму 11 267,16 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91165461 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014), № 91165462 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014), № 91165463 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014) та № 91165464 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014).

Відповідач сплатив позивачу 65 992,37 грн за рахунком № 91142873 від 30.10.2014, що підтверджується банківською випискою (а.с. 63), решту боргу у розмірі 206 805,03 грн в порушення п. 4.2. договору та специфікації № 27 до договору не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012 на момент прийняття судового рішення склав 206 805,03 грн (272 797,40 грн - 65 992,37 грн), що підтверджується банківською випискою (а.с. 63).

Предметом позову є вимоги про стягнення 206 805,03 грн боргу за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012, 43 629,53 грн пені, 94 842,01 грн інфляційних втрат та 4 091,45 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013).

Суд встановив, що на виконання договору поставки № 012/13-02 від 04.09.2012 позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки на загальну суму 272 797,40 грн: № 91142873 від 30.10.2014 на суму 160 127,53 грн (основна поставка), № 91143320 від 31.10.2014 на суму 83 351,78 грн (основна поставка), № 91145009 від 05.11.2014 на суму 27,40 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145010 від 05.11.2014 на суму 34,49 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145012 від 05.11.2014 на суму 67,70 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145013 від 05.11.2014 на суму 29,58 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91145015 від 05.11.2014 на суму 28,60 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91154914 від 25.12.2014 на суму 15 113,72 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91155534 від 25.12.2014 на суму 11 267,16 грн (коригувальний рахунок згідно п. 1 Специфікації № 27 до договору), № 91165461 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014), № 91165462 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014), № 91165463 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014) та № 91165464 від 25.02.2015 на суму 687,36 грн (витрати за переадресування вагона згідно листа відповідача вих. № 26/08 від 26.07.2014); відповідач сплатив позивачу 65 992,37 грн за рахунком № 91142873 від 30.10.2014, що підтверджується банківською випискою (а.с. 63), решту боргу у розмірі 206 805,03 грн, в порушення п. 4.2. договору та специфікації № 27 до договору, не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012 на момент прийняття судового рішення склав 206 805,03 грн (272 797,40 грн - 65 992,37 грн), що підтверджується банківською випискою (а.с. 63).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 206 805,03 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 206 805,03 грн боргу за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Твердження представника відповідача на те, що останній не отримував від позивача спірний товар на підставі залізничних накладних № 53380960, № 53380952 та № 53407300 (а.с. 59-61), оскільки у вказаних накладних зазначено, що власником товару є ТОВ «Уватол Торг», а не відповідач - ТОВ «Уватол Торг», у зв'язку з чим поставки, як і переходу права власності на спірний товару від позивача до відповідача не відбулося суд оцінює критично з огляду на наступне.

На наданих позивачем актах приймання-передачі № 91143329 від 31.10.2014 на суму 83 351,78 грн та № 91142873 від 30.10.2014 на суму 160 127,53 грн (а.с. 100-101) наявна печатка відповідача, та підпис уповноваженої особи відповідача, про недійсність та викрадення якої (печатки) не заявлялося відповідачем. Крім того, суд звертає увагу відповідача на часткову оплату ним отриманого від позивача спірного товару на підставі акту приймання-передачі № 91142873 від 30.10.2014 за рахунком № 91142873 від 30.10.2014, що підтверджується банківською випискою (а.с. 63) та відсутність претензій щодо неналежного виконання позивачем договірних зобов'язань, що підтверджує факт отримання відповідачем від позивача товару на підставі актів приймання-передачі № 91143329 від 31.10.2014 та № 91142873 від 30.10.2014.

Крім того, суд звертає увагу представника відповідача на наявні в матеріалах справи листи № 14/11 від 14.11.2014, № 03/12/2 від 03.12.2014 та № 24/02 від 24.02.2015 (а.с. 109-111), зі змісту яких вбачається, що відповідач підтвердив наявність боргу за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012, а також повідомив позивача про те, що здійснити оплату в повному обсязі не надається можливим, у зв'язку з чим запропонував позивачу графік оплати заборгованості.

Вищенаведені обставини свідчать про факт отримання відповідачем спірної продукції.

Доводи відповідача на те, що останній не видавав будь-яких довіреностей на отримання товару, зазначеного у наданих позивачем накладних є безпідставними, тому що згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Саме таким вимогам і відповідають акти приймання-передачі № 91143329 від 31.10.2014 на суму 83 351,78 грн та № 91142873 від 30.10.2014 на суму 160 127,53 грн (а.с. 100-101), які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Отже, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 3-77гс15.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012, позивачем за період з 07.11.2014 по 17.07.2015 нараховано 43 629,53 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У разі прострочки оплати товару, покупець сплачує постачальнику від вартості неоплаченого товару пеню за кожен день прострочки оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період виникнення прострочки. Пеня нараховується на весь період прострочки (п. 9.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 15-17), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 07.11.2014 по 17.07.2015 складає загалом 43 991,81 грн. Відтак, вимога про стягнення 43 629,53 грн пені підлягає задоволенню судом повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012, позивачем за період з 07.11.2014 по 17.07.2015 нараховано 94 842,01 грн інфляційних втрат та 4 091,45 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 13-14, 18), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 07.11.2014 по 17.07.2015 становить 92 570,69 грн інфляційних втрат та 4 091,45 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 94 842,01 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 92 570,69 грн, а вимога про стягнення 4 091,45 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 206 805,03 грн боргу за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012, 43 629,53 грн пені, 92 570,69 грн інфляційних втрат та 4 091,45 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОІНФО» (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 1-А; ідентифікаційний код 36348424) на користь Публічного акціонерного товариства «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, Орджонікідзевський р-н, вул. Лепорського, буд. 1; ідентифікаційний код 00191158) 206 805 (двісті шість тисяч вісімсот п'ять гривень) 03 коп. боргу за договором поставки № 012/13-02 від 04.09.2012, 43 629 (сорок три тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень) 53 коп. пені, 92 570 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень) 69 коп. інфляційних втрат, 4 091 (чотири тисячі дев'яносто одну гривню) 45 коп. 3 % річних та 6 941 (шість тисяч дев'ятсот сорок одну гривню) 93 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 15.09.2015

Суддя П.В.Горбасенко