Рішення

від 09.09.2015 по справі 910/12564/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/12564/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада"

до 1.Товариства з додатковою відповідальністю "Ей Ві Груп",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Спецтранс",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТ Груп"

про стягнення збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 91 626,24 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Бєлашко О.О. - представник за довіреністю;

від відповідача-1: Остроух М.В. - представник за довіреністю;

від відповідача-2: Остроух М.В. - представник за довіреністю;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Ві Груп" про стягнення збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 91 626,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що враховуючи недостатність страхової виплати для повного відшкодування позивачу, завданої під час ДТП, шкоди (пошкодження належного позивачу автомобіля), у відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Ві Груп", як власника транспортного засобу (водій якого винен у вчиненні ДТП), виник обов'язок щодо сплати позивачу різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Ухвалою суду від 21.05.2015 року було порушено провадження у справі № 910/12564/15, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, та призначено її до розгляду на 08.06.2015 року.

Представник відповідача-1 05.06.2015 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ей Ві Груп" не є суб'єктом відповідальності за заподіяну позивачу шкоду, оскільки, на момент настання ДТП автомобіль «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_1 не перебував у володінні відповдіача-1, а був переданий у володіння та користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТ Груп» за договором фінансового лізингу №17/01/2011-01фл від 17.01.2011 року.

У судовому засіданні 08.06.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом розглянуто та задоволено.

Судом з власної ініціативи залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТ ГРУП" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Спецтранс".

У зв'язку із залученням до участі у справі третіх осіб, судом відкладено розгляд справи на 22.06.2015 року.

У судовому засіданні 22.06.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представники відповідача та третіх осіб-1,2 в судове засідання 22.06.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився, проте 22.06.2015 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що на момент настання ДТП автомобіль «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_1 не перебував у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТ Груп», а був переданий у володіння та користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс» на підставі договору оренди №1/241014 від 24.10.2014 року.

Ухвалою суду від 22.06.2015 року залучено до участі у справі відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Спецтранс", розгляд справи відкладено на 20.07.2015 року.

В судовому засіданні 20.07.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідач-1 та третіх осіб-1,2 в судове засідання 20.07.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповдіача-2 в судове засідання 20.07.2015 року не з'явився, проте, 20.7.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строків вирішення спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 20.07.2015 року продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 27.08.2015 року.

В судовому засіданні 27.08.2015 року представник позивача подав заяву відповідно до якої просив суд стягнути збитки, заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 91 626,24 грн. з відповдіача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс», посилаючись на те, що на момент скоєння ДТП саме відповідач-2 був володільцем транспортного засобу «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди.

Представник відповдіача-1 в судовому засіданні 27.08.2015 року проти задоволення позову заперечував.

Представник відповідача-2 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні 27.08.2015 року проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс» не є суб'єктом відповідальності за заподіяну позивачу шкоду, оскільки водій автомобіля «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_1 не перебував у трудових відносинах з відповідачем-2. Серед іншого, як зазначав представник відповдіача-2, водій ОСОБА_2 виконував прохання директора відповдіача-2 на перегін зазначеного автомобіля до місяця призначення, для чого йому було надане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Представники третіх осіб-1,2 в судове засідання 27.08.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 27.08.2015 року розгляд справи відкладено на 09.09.2015 року.

В судовому засіданні 09.09.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено. Також представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів -1, -2 в судовому засіданні 09.09.2015 року надав усні пояснення по справі відповідно до яких проти задоволення позову заперечував.

Представники третіх осіб-1,2 в судове засідання 09.09.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб-1,-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників третіх осіб-1,-2.

В судовому засіданні 09.09.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2015 року на б-рі Дружби народів в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрлада» (позивач), під керуванням водія ОСОБА_5 та за участю автомобіля «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» (відповідач-1), під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 16.04.2015 року у справі №754/1708/15-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно звіту №77 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 20.03.2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 140 626,24 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія», останнє виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 49 000,00 грн. (в межах ліміту відповідальності, з урахуванням розміру франшизи), що підтверджується випискою банку по рахунку позивача.

В зв'язку з недостатністю страхової виплати для повного відшкодування завданої позивачу шкоди, останній звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» збитків в розмірі 91 626,24 грн.

Як встановлено судом, 17.01.2011 року відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ВІ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТ Груп» (третя особа-2), договору фінансового лізингу №17/01/2011-01фл від 17.01.2011 року, відповідач-1 передав третій особі-2 автомобіль «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується актом №17/01-1 прийому-передачі техніки.

В свою чергу, 24.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТ Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс» (відповідач-2) було укладено договір №1/241014, на виконання умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТ Груп» передало автомобіль «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_3 в оренду, строком до 24.06.2015 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс», що підтверджується актом прийому-передачі техніки від 24.10.2014 року.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача-2 зазначав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс» не є суб'єктом відповідальності за заподіяну позивачу шкоду, оскільки водій автомобіля «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_1 не перебував у трудових відносинах з відповідачем-2.

Відповідно до п. 7. постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"згідно зі ст. 24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Як зазначав представник відповідача-2, під час зазначеної ДТП водій ОСОБА_2 виконував прохання директора відповідача-2 на перегін автомобіля «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_3 до місяця призначення, для чого йому було надане свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу у відповідності до вимог п. 2.2 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно п. 2.2. Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Серед іншого, випадки неправомірного заволодіння транспортним засобом повинні бути підтверджені належними доказами (матеріалами кримінальної справи, якими встановлюється факт неправомірного заволодіння третьою особою транспортним засобом; документами, що підтверджують дію непереборної сили або умисел потерпілого).

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т. п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.

Таким чином, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди володільцем транспортного засобу «Howo», реєстраційний номер НОМЕР_3 на підставі договору оренди №1/241014 від 24.10.2014 року було Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс», доказів того, що зазначений транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, відповідачем-2 під час розгляду справи суду не надано, натомість, як зазначав представник відповідача-2, під час ДТП водій ОСОБА_2 виконував розпорядження директора відповідача-2 щодо перегону транспортного засобу.

З огляду на викладене, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а збитки, заподіяні позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 91 626,24 грн. підлягають стягненню з відповідача-2.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-2.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Спецтранс» (місцезнаходження : 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 19, н/п 43, літ. А, код ЄДРПОУ 38957353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрлада» (місцезнаходження : 04655, м. Київ, пр-т Маяковського, буд. 28, код ЄДРПОУ 30979427) 91 626 (дев'яносто одну тисячу шістсот двадцять шість) грн. 24 коп. - збитків та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Ей Ві Груп" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Повне рішення складено

14.09.2015 року