Рішення

від 08.09.2015 по справі 910/15144/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015Справа №910/15144/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Пайп»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Баукс Інжиніринг»

про стягнення 73080,00 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Базя Я.О. (представник за довіреністю);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ТОВ «Телко Україна» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Крафт Пайп», ТОВ «Баукс Інжиніринг» про стягнення заборгованості на підставі договору поставки № 12-07/0114 від 08.01.2014 та договору поруки № 36-07/0514 від 28.05.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив відповідачеві-1 товар на загальну суму 2188388,20 грн., однак відповідач-2 отриманий товар оплатив частково, на суму 153693,20 грн. внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2034695,00 грн., яку просить стягнути позивач.

На підставі викладеного, враховуючи положення договору поруки № 36-07/0514 від 28.05.2014, укладеного між сторонами, позивач просить стягнути з відповідачів 3165412,99 грн. заборгованості з урахуванням курсової різниці, 40136,45 грн. пені на підставі п. 8.2 договору, 139897,86 грн. пені на підставі п. 8.3 договору, 325551,20 грн. пені на підставі п. 8.4 договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду заяву про зменшення позовних вимог внаслідок часткової сплати відповідачем 1 суми заборгованості. Просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідачів, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 3085412,99 грн. основної заборгованості, включно із курсовою різницею, 40136,45 грн. пені на підставі п. 8.2 договору, 139897,86 грн. пені на підставі п. 8.3 договору, 325551,20 грн. пені на підставі п. 8.4 договору.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

В судове засідання представники відповідачів не з'явилися, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт Пайп» (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 12-07/0114, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцеві на підставі рахунків-фактур та товаросупроводжувальних документів продукти нафтохімічної промисловості (товар), якість, кількість, строки і умови поставки якого визначені договором, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.

Ціна кожної партії товару визначена у відповідних рахунках-фактурах (п. 5.1 договору).

Розділом 6 сторони погодили платежі і порядок розрахунків за договором.

п. 6.1. Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо на момент повної чи часткової оплати покупцем вартості товару, який був отриманий з відтермінуванням платежу згідно з умовами договору, відбулося зменшення середньозваженого курсу продажу гривні до долару США на міжбанківському валютному ринку України, опублікованого на сайті офіційного інтернет-представника НБУ більш ніж на 3 відсотки від середньозваженого курсу продажу гривні до долару США на міжбанківському валютному ринку України, опублікованого на сайті офіційного інтернет-представника НБУ, що діяв на момент продажу товару, то покупець зобов'язується сплатити вартість товару з урахуванням коефіцієнту курсової різниці, порядок розрахунку якого передбачений положеннями зазначеного пункту договору.

п. 6.2. Розрахунки за товар, що поставляється згідно з договором, покупець проводить шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця відповідно до виставлених рахунків-фактур з урахуванням коефіцієнту курсової різниці.

п. 6.3. Умови оплати: протягом 30 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної за партію товару, що відвантажується на адресу покупця на суму, що не перевищує 2500000 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 7.1 договору, товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем в момент фактичної передачі його покупцю і підписання покупцем відповідних товаротранспортних документів.

За несвоєчасну оплату за товар протягом перших тридцяти календарних днів від визначеної умовами договору дати оплати, вказаної у відповідній видатковій накладній, покупець сплачує продавцеві неустойку у вигляді пені в розмірі 24 відсотків річних, що нараховуються на неоплачену вартість товару. За несвоєчасну оплату за товар протягом терміну, що починається з тридцять першого дня від визначеної умовами договору дати оплати, вказаної у відповідній видатковій накладній, покупець сплачує продавцеві неустойку у вигляді пені в розмірі 16 відсотків річних, що нараховуються на неоплачену вартість товару. Нарахування пені здійснюється протягом всього періоду затримки строків оплати за товар. У випадку прострочення більш ніж на тридцять календарних днів від дати оплати, встановленої у видатковій накладній, покупець зобов'язується додатково сплатити штраф у розмірі 16 відсотків від вартості неоплаченого товару (п. 8.2-8.4 договору).

Пунктом 11.1 сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

28.05.2014 між позивачем, відповідачем-1 та ТОВ «Расбек», у подальшому перейменованому на ТОВ «Баукс Інжиніринг», укладено договір поруки 36-07/0514, відповідно до умов якого ТОВ «Баукс Інжиніринг» (далі - відповідач-2, поручитель) солідарно поручився перед позивачем, як кредитором, за виконання відповідачем-1, як боржником, своїх зобов'язань за договором поставки № 12-07/0114 від 08.01.2014 із додатками, змінами, доповненнями тощо, в тому числі такими, які будуть укладені після підписання договору поруки і які змінюватимуть початковий обсяг зобов'язань за договором поставки.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.3 договору поруки, якщо в строк, передбачений договором поставки, боржник не виконає забезпечені зобов'язання в строки та на умовах, передбачених відповідним договором поставки, кредитор, чиї права були порушені таким невиконанням, має право вимагати виконання таких зобов'язань від поручителя повністю або частково. Причому невиконання боржником забезпечених зобов'язань за договором поруки буде вважатись відмовою боржника від виконання зобов'язання, що не вимагатиме від кредитора додаткового звернення до боржника з будь-якими письмовими вимогами щодо виконання забезпечених зобов'язань.

Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник за невиконання боржником забезпечених зобов'язань.

При невиконанні або неналежному виконання боржником забезпечених зобов'язань, кредитор, чиї права були порушені таким невиконанням, має право звернутися до поручителя з вимогою виконати зобов'язання, де зазначається розмір суми, що підлягає сплаті, та її розрахунок, а поручитель зобов'язаний виконати вимогу кредитора не пізніше трьох календарних днів з дати пред'явлення такої вимоги.

Договір поруки вступає в силу з дати його підписання і діє до припинення забезпечених зобов'язань, або до настання інших випадків припинення поруки відповідно до чинного законодавства України (п. 4.1 договору поруки).

На виконання умов договору поставки позивач, протягом жовтня-листопада 2014 року поставив відповідачеві-1 товар на підставі видаткових накладних №№ 00000004813 від 10.10.2014, 00000004934 від 14.10.2014, 00000005010 від 17.10.2014, 00000005103 від 21.10.2014, 00000005200 від 24.10.2014, 00000005345 від 31.10.2014, 00000005557 від 11.11.2014, 00000005644 від 17.11.2014, 00000005800 від 24.11.2014, на загальну суму 2188388,20 грн.

Відповідач-1, в свою чергу, поставлений товар прийняв без зауважень, однак оплатив лише частково, на суму 153963,20 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 2034695,00 грн.

У подальшому сторони здійснили звірку взаєморозрахунків за період з 01.10.2014 по 17.02.2015, згідно з яким заборгованість відповідача-1 перед позивачем, станом на 17.02.2015, склала 2457206,50 грн.

В ході судового розгляду справи відповідач-1 частково погасив існуючу заборгованість, що підтверджується бухгалтерською довідкою за період з 01.01.2015 по 04.09.2015, наданою позивачем, внаслідок чого основна сума заборгованості за договором поставки, з урахуванням курсової різниці, складає 3085412,99 грн.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 6 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості належним чином підтверджений наявними у матеріалах справи видатковими накладними, актом звірки взаєморозрахунків, та відповідачами не спростований.

У червні 2015 року позивач надіслав відповідачеві-1 акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2014 по 03.06.2015 (вих. ИС-885 від 03.06.2015), однак відповідач-1 підписаний примірник акту позивачеві не повернув, погашення заборгованості за договором не здійснив. Разом з тим, матеріали справи містять Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з01.10.2014 по 17.02.2015, підписаний обома сторонами, згідно якого ТОВ «Крафт пайп» визнало наявність заборгованості перед позивачем на суму 2457206,50 грн.

Згідно з положеннями ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою досудового врегулювання спору позивачем, у квітні та травні 2015 року, на адресу відповідача-2 направлено претензії (вих. № ИС-646 від 24.04.2015, № ИС-735 від 14.05.2015) із вимогами про сплату існуючої заборгованості. Зазначені претензії відповідачем-2 залишені без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З огляду на викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що факт існування заборгованості відповідача за договором поставки № 12-07/0114 від 08.01.2014 в сумі 3085412,99 грн., із застосуванням коефіцієнту курсової різниці, належним чином доведений, в зв'язку з чим зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 40136,45 грн. пені на підставі п. 8.2 договору поставки, 139897,86 грн. пені на підставі п. 8.3 договору поставки, 325551,20 грн. пені на підставі п. 8.4 договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої на підставі п.п. 8.2-8.4 договору поруки, з урахуванням положень зазначених пунктів договору, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість їх нарахування, в зв'язку з чим 40136,45 грн. пені на підставі п. 8.2 договору поставки, 139897,86 грн. пені на підставі п. 8.3 договору поставки, 325551,20 грн. пені на підставі п. 8.4 договору поставки підлягають стягненню з відповідачів.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

З урахуванням положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Пайп» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121-Б, кв. 217; ідентифікаційний код 36507701) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Баукс Інжиніринг» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121-Б, кв. 217; ідентифікаційний код 3330709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Україна» (01135, м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, 4-Г; ідентифікаційний код 32856918) 3085412 (три мільйона вісімдесят п'ять тисяч чотириста дванадцять) грн. 99 коп. основної заборгованості з урахуванням курсової різниці, 40136 (сорок тисяч сто тридцять шість) грн. 45 коп. пені на підставі п. 8.2 договору, 139897 (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 86 коп. пені на підставі п. 8.3 договору, 325551 (триста двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. пені на підставі п. 8.4 договору та витрати на сплату судового збору в сумі 73080 (сімдесят три тисячi вісімдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко