Рішення

від 11.09.2015 по справі 911/3648/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2015 р. Справа № 911/3648/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд»

до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»

про стягнення 319 063,80 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 305 від 18.05.2015);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (далі - відповідач) про стягнення 319 063,80 грн заборгованості, з яких: 250 050 грн боргу за договором про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014, 35 007 грн пені та 34 006,80 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2015 порушено провадження у справі № 911/3648/15, розгляд справи призначено на 11.09.2015.

Згідно п.п. 1, 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» № 01-06/745/2014 від 05.06.2014 неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до підпункту 1 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з офіційного веб-сайту господарського суду, де міститься інформація про призначення справи № 911/3648/15 до розгляду у судовому засіданні 11.09.2015.

У судовому засіданні 11.09.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 11.09.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ Еліта» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (Покупець) укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 122 Ф, за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю у власність товар: пшениця м'яка 4 клас (далі - товар), а покупець - прийняти товар та оплатити його.

Згідно п. 3.1. біржового договору поставки сума попередньої оплати за договором складає 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 250 050 грн.

На виконання біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року № 122 Ф позивач перерахував ТОВ «АФ Еліта» 250 050 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с. 16).

22.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 64-06/14, згідно якого сторони дійшли згоди що первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 122 Ф від 11.02.2014.

Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію у розмірі 250 050 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Оплата компенсації новим кредитором первісному кредиторові в розмірі передбаченому п. 2.1. договору здійснюється протягом 4 календарних днів після набрання чинності цим договором (п.п. 2.1., 2.2. договору про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

22.08.2014 позивач звернувся до ТОВ АФ «Еліта» з повідомленням про відступлення права вимоги № 1650 від 22.08.2014 (а.с. 19), згідно якого повідомив останнього про відступлення відповідачу права вимоги від ТОВ АФ «Еліта» належного виконання зобов'язань за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 122 Ф від 11.02.2014.

Судом встановлено, що відповідач в порушення п.п. 2.1., 2.2. договору про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014 протягом 4 календарних днів з дати набрання договором законної сили 250 050 грн компенсації за відступлене право вимоги позивачу не сплатив, що підтверджується довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України» № 16-13/2-2206 від 07.09.2015.

Предметом позову є вимоги про стягнення 250 050 грн боргу за договором про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014, 35 007 грн пені та 34 006,80 грн штрафу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач в порушення п.п. 2.1., 2.2. договору про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014 протягом 4 календарних днів з дати набрання договором законної сили 250 050 грн компенсації за відступлене право вимоги позивачу не сплатив, що підтверджується довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України» № 16-13/2-2206 від 07.09.2015.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 250 050 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 250 050 грн боргу за договором про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014, позивачем за період з 27.08.2014 по 25.02.2015 нараховано 35 007 грн пені, з яких: 13 358,84 грн за період з 27.08.2014 по 12.11.2015 на суму боргу 250 050 грн, 16 304,63 грн за період з 13.11.2014 по 05.02.2015 на суму боргу 250 050 грн та 5 343,53 грн за період з 06.02.2015 по 25.02.2015 на суму боргу 250 050 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У разі порушення новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, новий кредитор сплачує первісному кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми, оплата якої прострочена, за кожен день прострочення (п. 4.1. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 21), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 27.08.2014 по 25.02.2015 складає загалом 35 007 грн, з яких: 13 358,84 грн за період з 27.08.2014 по 12.11.2015 на суму боргу 250 050 грн, 16 304,63 грн за період з 13.11.2014 по 05.02.2015 на суму боргу 250 050 грн та 5 343,53 грн за період з 06.02.2015 по 25.02.2015 на суму боргу 250 050 грн. Відтак, вимога про стягнення 35 007 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

Також позивач просить стягнути з відповідача 34 006,80 грн штрафу на підставі п. 4.2. договору про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014.

Згідно п. 4.2. договору про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014 у разі порушення новим кредитором строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, встановлені договором новий кредитор сплачує первісному кредитору одноразово штраф у розмірі 13,6 відсотків від суми зазначеної в пункті 2.1.

Суд встановив, що зазначені в п. 4.2. договору 13,6 % процентів від несплаченої суми компенсації за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що, відповідач допустив прострочення щодо строків оплати компенсації за відступлене право вимоги, чим порушив умови пунктів 2.1., 2.2. договору, штраф у розмірі 34 006,80 грн від суми простроченого платежу, визначений п. 4.2. договору (13,6 % від 250 050 грн (сума несплаченої відповідачем компенсації)) відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 34 006,80 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 250 050 грн боргу за договором про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014, 35 007 грн пені та 34 006,80 грн штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Елеваторна, буд. 14; ідентифікаційний код 00951971) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код 38926880) 250 050 (двісті п'ятдесят тисяч п'ятдесят гривень) 00 коп. боргу за договором про відступлення права вимоги № 64-06/14 від 22.08.2014, 35 007 (тридцять п'ять тисяч сім гривень) 00 коп. пені, 34 006 (тридцять чотири тисячі шість гривень) 80 коп. штрафу та 6 381 (шість тисяч триста вісімдесят одну гривню) 28 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 15.09.2015

Суддя П.В.Горбасенко