Рішення

від 07.09.2015 по справі 916/2860/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2015 р.Справа № 916/2860/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення №032131 від 11.02.2015р.);

Від позивача : ОСОБА_2 (довіреність №462 від 28.07.2015р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом в.о. заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради до відповідача ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 11 578,96 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 14.07.2015р. в.о. заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 11 578,96грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2015р. було порушено провадження у справі №916/2860/15 із призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідач в засідання суду призначені на 29.07.2015р. 10.08.2015р. та 07.09.2015р., не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 17.07.2015р., 29.07.2015р. та від 10.08.2015р. направлялись ОСОБА_3 особі-підприємцю ОСОБА_4 за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та у наявному в матеріалах справи спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.09.2015р. та отримані відповідачем у справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.09.2015р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

07.09.2015р. в судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою встановлено, що 06.03.2013р. між управлінням комунальної власності Білпород-Дністровської міської ради (далі орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (далі орендар) укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців договір оренди комунального майна, а саме нежитлових приміщень за адресою вуд. Перемоги, 23а, м. Бідгород-Дністровський, вартістю 66 446 (шістдесят шість тисяч чотириста сорок шість) грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі протоколу №1 від 18.19.2012р., Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського, затвердженої рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 25.06.2009 року №733-V (далі - методика розрахунку), за базовий місяць розрахунку без ПДВ складає 993,69 грн.

Надалі орендна плата перераховується з урахуванням індексу інфляції згідно Методики і складає (без ПДВ) за перший місяць оренди - березень 2013 року - 830,56 грн.

Згідно з п. 3.4. Договору, орендна плата перераховується на рахунок орендодавця щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця.

Пунктом 10.5. Договору встановлено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; - невиконання зобов'язання за договором; - несплати орендодавцем орендної плати впродовж 2-х місяців; приватизації орендованого майна орендодавцем; - загибелі орендованого майна; - дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

18.12.2014р. зазначений договір за заявою орендаря розірвано та 19.12.2014р. обома сторонами підписано акт прийому-передачі з орендного користування нежитлового приміщення, яке було предметом договору.

Так, Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою встановлено, що всупереч вищезазначеного договору оренди відповідач не сплачував орендну плачу за використання об'єктів комунальної власності, в результаті чого станом на 19.12.2014р. виникла заборгованість у розмірі 11 578,96 грн., яку після розірвання договору та підписання акту прийому-передачі не сплачено.

Оскільки, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасно погашення орендної плати належним чином не виконав та за ним утворилась заборгованість з орендної плати, в.о. заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 11 578,96грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 625Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 759Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 763Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Враховуючи той факт, що майно, що є предметом договору оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності Білгород-Дністровської міської територіальної громади, належить до об'єктів комунальної власності, правовідносини пов'язанні з його орендою, також врегульовані Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» .

Відповідно до ст. 10 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата.

Згідно із ч. З ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

За умовами ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» договір оренди припиняється закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного майна та комунального майнаВ» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У зв'язку з порушенням ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18, 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» та у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором оренди в сумі 19 248,35 грн., та заборгованість за договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат у сумі 3 753,38 грн.

Перевіривши розрахунки позивача заборгованості за договором оренди та за договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат, судом встановлено, що їх здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди в сумі 11578,96 грн.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового у сумі 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов в.о. заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради до відповідача ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 11 578,96 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 (67700, Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул. Героїв Сталінграду, буд. 38; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул. Калініна, буд. 10; код ЄДРПОУ 23988184; розрахунковий рахунок №37112008002862 в УДКСУ в Білгород-Дністровському районі, МФО 828011) заборгованість по орендній платі в сумі - 11 578 /одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім/ грн. 96 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 (67700, Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул. Героїв Сталінграду, буд. 38; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 14 вересня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев