Рішення

від 09.09.2015 по справі 916/3222/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2015 р.Справа № 916/3222/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №2551-К-О від 23.07.2014р.);

Від відповідача: не з'явився .

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства В«ПриватБанкВ» до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЕнергудВ» про стягнення 31 552,34 грн., -

ВСТАНОВИВ :

СУТЬ СПОРУ: 30.07.2015р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЕнергудВ» про стягнення заборгованості у розмірі 31 552,34 грн., з яких: заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 13 572,60 грн. та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 17 979,74 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2015р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідач засідання суду призначене на 09.09.2015р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвала господарського суду Одеської області від 03.08.2015р. була направлена за належною адресою, зазначеною в позовній заяві.

Проте, поштове відправлення ухвали суду від 03.08.2015р. було повернене до суду (поштове повідомлення вх.№35024/15 від 07.08.2015р.) у зв'язку із відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача зазначеною в позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.09.2015р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

09.09.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

02.03.2011р. ОСОБА_2 підприємством В«ЕнергудВ» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (надалі - заява).

Згідно вищезазначеної Заяви, Приватне підприємство В«ЕнергудВ» приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті httр://рrivatbank.uа, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 11.03.2013р. та взяло на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору, ОСОБА_2 підприємству В«ЕнергудВ» було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок №26006060722836 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи кліент-баик, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано ''Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до В«Умов і правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншійформі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно -цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_3 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 та Клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8 Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_3 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до В«Умов і правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - В«УгодаВ» ).

У відповідності до п. 3.2.1.1.6. Умов, Ліміт може бути змінений ОСОБА_3 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_3. Підписавши Угоду Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться ОСОБА_3 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі-„період, в який дебетове сальдо підлягає обнуліннюВ» ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає, обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. Клієнт виплачує ОСОБА_3 за користування кредитом проценти в розмірі 36.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашенім кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулению, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує ОСОБА_3 відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_3 на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під В«непогашениям кредитуВ» мається на увазі не виникнення па поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - ОСОБА_3 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого В«Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Однак, Клієнт після настання строку повернення отриманого кредиту, який згідно п. 3.18.4.1.3. Умов не повернув ПриватБанку отриманий кредит у повному обсязі, та не сплатив відсотки за користування кредитом та комісію (винагороду) в розмірі визначеному п.п. 3.18.4.1.2., 3.18.4.1.3., 3.18.4.4., у зв'язку з чим у Клієнта утворилась заборгованість за договором банківського обслуговування від 02.03.2011 року, яка станом на 11.09.2012 року склала: за кредитом - 18900 грн.; з комісії- 1707,39 грн.; за відсотками за користування кредитом - 6628,50 грн.; з пені - 2 275,10 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.01.2013р. (суддя - Літвінов С.В.) було стягнуто з ОСОБА_2 підприємства "ЕНЕРГУД" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватбанкВ» 18900 грн. - заборгованість за кредитом, 1707,39грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 6628,50грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2275,10грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 1609 гривень 50 коп. судового збору.

Проте відповідач після винесення вищезазначеного рішення продовжує не виконувати зобов'язання за договором, у зв'язку із чим станом на 09.07.2015р. утворилась заборгованість - 31 552,34 грн., яка складається з наступного: 13 572,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 17 979,74 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов - При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3. термінів повернення кредиту, передбачених її., п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує ОСОБА_3 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_3 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Байку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до ОСОБА_3 заяви на приєднання до В«Умов та Правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Вищевикладене зумовило звернення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до суду з даною позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 підприємства "ЕНЕРГУД" про стягнення заборгованості за договором №б/н від 02.03.2011р. у розмірі 31 552,34 грн. з яких, 13 572,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 17 979,74 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 536, 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно даного розрахунку позивача, відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим за ОСОБА_2 підприємства "ЕНЕРГУД" рахується заборгованість заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 13 572,60 грн., яка залишилась несплаченою відповідачем.

Так, судом встановлено наявність невиконання ОСОБА_2 підприємства "ЕНЕРГУД" своїх зобов'язань за договором та існування заборгованості.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 17 979,74грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 17 979,74грн.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Розмір загальної заборгованості перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" підтверджується обґрунтованим розрахунком позовних вимог, доданим позивачем до позовної заяви.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача ОСОБА_2 підприємства "ЕНЕРГУД" про стягнення заборгованості за договором № б/н від 02.03.2011р. у розмірі 31 552,34 грн. з яких, 13 572,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 17 979,74 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32,33,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства В«ПриватБанкВ» до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЕнергудВ» про стягнення 31 552,34 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "ЕНЕРГУД" (65078, м. Одеса, вул. В. Терешкової, 13 код - 37008005) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі - 13 572 /тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві/ грн. 60 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі - 17 979 /сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять/ грн. 74 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 14 вересня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев