Рішення

від 07.09.2015 по справі 916/2908/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2015 р.Справа № 916/2908/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 21/11-104 від 20.02.2015р.);

від відповідача- не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства В«Теплопостачання міста ОдесиВ» до відповідача ОСОБА_2 товариства В«Малиновський 37В» про стягнення 57 372,50 грн.

ВСТАНОВИВ :

СУТЬ СПОРУ : 15.07.2015р. Комунальне підприємство „Теплопостачання міста ОдесиВ» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, ОСОБА_2 товариства „МАЛИНОВСЬКИЙ 37В» про стягнення заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 57 372,50 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2015р. було порушено провадження по справі №916/2908/15 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 07.09.2014р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до яких, у зв'язку із частковим погашенням заборгованості просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 23 872,50 грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, хоча представник приймав учать у судовому засіданні 17.08.2015р.

Приймаючи до уваги строк розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 07.09.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив .

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".

Згідно п. 2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.

15.11.2010р. між комунальним підприємством „Теплопостачання міста ОдесиВ» (постачальник) та ОСОБА_2 товариством „Малиновський 37В» (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №3499 (далі договір).

Пунктом 10.1 передбачено, що цей договір набуває чинності з 15.11.2010р. та діє до 31.12.2011р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).

Згідно п.1. договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, теплова енергія постачається Споживачу на опалювання та гаряче водопостачання об'єкта за адресою вул. Малиновського, 37 (3-9 поверх) в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.

Умовами п. 4.2.1 визначено обов'язок Теплопостачальної організації забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії визначається: на опалення розрахунковим способом.

Згідно п.п. 6.2, 6.3, 6.4, 6.5 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Для підвищення дисципліни взаєморозрахунків та своєчасного проведення оплати, Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Підписання акту звіряння взаєморозрахунків є обов'язковим для Споживача та Теплопостачальної організації. Перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, для заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі.

Положеннями п. 3.2.2 договору встановлено обов'язок Споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Позивач зазначає, що на виконання договірних зобов'язань, підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4. Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з листопада 2014р. по березень 2015р. з урахуванням часткової оплати в розмірі 23 872,50 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №3499 від 15.11.2010р. стало підставою для звернення Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОдесиВ» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергієюВ» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 2. ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 Цивільного Кодексу України положення глави 63 цього Кодексу В«ПослугиВ» можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 товариства „МАЛИНОВСЬКИЙ 37В» , заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 23 872,50 грн., є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства В«Теплопостачання міста ОдесиВ» до відповідача ОСОБА_2 товариства В«Малиновський 37В» задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 товариства „МАЛИНОВСЬКИЙ 37В» (65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 37.; код: 37351674) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОдесиВ» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б код ЄДРПОУ 34674102) 23 872 /двадцять три тисячі вісімсот сімдесят дві/ грн. 50 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію та 1827 /одну тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 14 вересня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев