Ухвала

від 03.08.2011 по справі 5019/1468/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2011 р. Справа № 5019/1468/11

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Вассма"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне"

про стягнення 7 730 грн. 67 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник не з’явився;

від відповідача : представник не з’явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне " про стягнення 7730 грн. 67 коп. заборгованості за поставлений товар.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане на адресу ТОВ "Караван Будівельний Рівне": м.Рівне, пр-т Миру, 11, поштове повідомлення з ухвалою про порушення провадження по справі повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв’язку: «адресат вибув».

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

На підставі видаткових накладних: №СМ-257 від 03.03.2008 року на суму 8395 грн. 20 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №331681 від 01.03.2008 року); №СМ-285 від 06.03.2008 року на суму 11420 грн. 40 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №331712 від 03.03.2008 року); №СМ-329 від 17.03.2008 року на суму 172 грн. 80 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №921706 від 10.03.2008 року); №СМ-484 від 26.03.2008 року на суму 4 556 грн. 70 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №921862 від 25.03.2008 року); №СМ-529 від 02.04.2008 року на суму 3 499 грн. 20 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №921901 від 01.04.2008 року); №СМ-593 від 02.04.2008 року на суму 3 836 грн. 40 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №921901 від 01.04.2008 року); №СМ-654 від 09.04.2008 року на суму 1 142 грн. 40 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №921998 від 05.04.2008 року); №СМ-655 від 09.04.2008 року на суму 2 721 грн. 00 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №921998 від 05.04.2008 року); №СМ-702 від 15.04.2008 року на суму 918 грн. 60 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №922042 від 15.04.2008 року); №СМ-710 від 15.04.2008 року на суму 2 661 грн. 60 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №922042 від 15.04.2008 року); №СМ-737 від 17.04.2008 року на суму 829 грн. 80 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №923641 від 15.04.2008 року); №СМ-837 від 16.05.2008 року на суму 5 193 грн. 84 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБМ №923674 від 07.05.2008 року); №СМ-896 від 23.01.2009 року на суму 6 793 грн. 68 коп. (згідно довіреності суворої форми звітності серії №2752 від 20.01.2008 року) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" поставило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне" насіння сільськогосподарських культур на загальну суму 52141 грн. 62 коп..

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне" частково розрахувалась з позивачем, проте станом на 23.06.2011 року заборгованість ТОВ "Караван Будівельний Рівне" перед ТОВ "Торговий дім "Вассма" за поставлений товар становить 7584 грн. 52 коп..

06.05.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг в розмірі 7584 грн. 52 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед позивачем в розмірі 7584 грн. 52 коп.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивачем на суму боргу в період з травня 2011 року по червень 2011 року нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 24 грн. 80 коп. та інфляційні втрати в розмірі 121 грн. 35 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7584 грн. 52 коп., 24 грн. 80 коп. 3% річних та 121 грн. 35 коп. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне" (33013, Рівненська обл. м.Рівне, проспект Миру, буд., код ЄДРПОУ 35504757) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 33937992, п/р 26002010031008 в ВАТ "Укрексімбанк" в м.Києві, МФО 322313) основний борг в сумі 7584 грн. 52 коп., 24 грн. 80 коп. 3% річних, 121 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 102 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний В« 08В»серпня 2011 року