Ухвала

від 18.01.2011 по справі 5019/20/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р. Справа № 5019/20/11

За позовом Приватного підприємства "Дем’ян-Сервіс"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арго-Р"

про стягнення в сумі 2 987 грн. 59 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник не з’явився;

від відповідача : представник не з’явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Дем'ян-Сервіс" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" про стягнення грошової заборгованості за Договором поставки №64 від 01.01.2010 року в розмірі 2987,59 грн. В судове засідання представник позивача не з’явився, проте, надіслав на адресу суду телеграму №201 ЧЗ 17/1 1749 від 17.01.2011 року про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300106558021. Причин неявки в судове засідання не повідомив. Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 року між Приватним підприємством "Дем’ян-Сервіс" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" укладено Договір поставки товарів №64 (надалі в тексті Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов’язувався поставляти товари, а Покупець приймає у власність товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації.

Відповідно до п.4.2. Договору Постачальник зобов’язується не пізніше, як в двох денний термін після отримання замовлення-заявки поставити товар Покупцю згідно з умовами Договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що покупець проводить оплату з відтермінуванням протягом 14 днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору відповідач згідно накладних №А-0012547, №А-0012548 від 27.07.2010 року, №А-0012709 від 03.08.2010 року, №А-0012799 від 09.08.2010 року, №А-0012858 від 11.08.2010 року, №А-0012896 від 13.08.2010 року отримав від позивача товар на загальну суму 3435,00 грн.

Відповідач за товар розрахувався частково в розмірі 447,41грн. На момент розгляду справи заборгованість за поставлений товар становить 2987,59 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків №0000249 від 31.08.2010 року. В матеріалах справи відсутні докази оплати вказаної заборгованості.

27.09.2010 року позивачем надіслано відповідачу ОСОБА_2 №27, в якій просить негайно погасити борг, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначається, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України, Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.529 Цивільного кодексу України, Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2987,59 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Арго-РВ» (Рівненська обл. м.Рівне, вул.Дворецька, 93, код ЄДРПОУ 31299420, р/р260011415 в РОФ "Райффайзенбанк Аваль", МФО333227) на користь Приватного підприємства В«Дем’ян-СервісВ» (78200, Івано-Франківська обл., м.Коломия, вул.Івасюка, 26, код ЄДРПОУ 33086210, р/р26008355348111 в ЛОФ "Укрсоцбанк", МФО 325019) основний борг в сумі 2987,59 грн., а також витрати на оплату державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «24»січня 2011 року