Ухвала

від 22.11.2011 по справі 5019/2313/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2011 р. Справа № 5019/2313/11

За позовом Приватного підприємства «Спіріт-РВ»

до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення в сумі 3729 грн. 45 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_3 (довіреність №1 від 14.03.2011 року)

від відповідача : представник не з’явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Спіріт-РВ»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 3729,45 грн., з яких: 3156,18 грн. основного боргу, 417,10 грн. інфляційних втрат та 156,17 грн. 3% відсотків річних. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане на адресу підприємця ОСОБА_2: м.Рівне, вул.Пухова, 17/35, поштове повідомлення з ухвалою про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв’язку: «за закінченням терміну зберігання», проте місцезнаходження відповідача за вказаною адресою стверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 22.11.2011 року.

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2010 року між Приватним підприємством «Спіріт-РВ»(далі - Продавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №Р10-0026, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар (алкогольні напої та інші товари) в кількості та по ціні, що вказані в накладних (специфікаціях), які є невід»ємною частиною даного договору.

Згідно п.3.5. Договору Покупець зобов’язаний здійснити повну оплату вартості товару, згідно накладних (специфікацій) поданих Продавцем, на протязі 5 банківських днів від дня кожної поставки товару по ціні, вказаній в накладних.

На виконання умов договору, на підставі накладних №18975 від 16.02.2010 року на суму 1682,50грн., №18987 від 16.02.2010 року на суму 2145,38 грн. Продавцем поставлено Покупцю товар на загальну суму 3827,88 грн..

Відповідач частково розрахувався за переданий товар, а саме на суму 300,00 грн., крім того, 23.04.2010 року відповідачем було повернуто частину товару на суму 371,70 грн., отриманого за накладною №18987 від 16.02.2010 року.

Заборгованість за вказаними накладними становить 3156,18 грн..

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу 3156,18 грн. за період з 24.02.2010 року по 18.10.2011 року нараховано інфляційні втрати в розмірі 417,10 грн.. Згідно зі здійсненим судом розрахунком інфляційні втрати за період з 24.02.2010 року по 18.10.2011 року становлять 302,99 грн..

Позивачем на суму боргу в розмірі 3156,18 грн. за період з 24.02.2010 року по 18.10.2011 року нараховано 3% річних, що становить 156,17 грн. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3156,18 грн. основного боргу, 156,17 грн. відсотків річних, 302,99грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 Анатолійвни (3300, м.Рівне, вул.Пухова, 17/35, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Спіріт-РВ» (33027, м.Рівне, вул.Київська, 98, код 36290658, р/р 260003922 в АТ «Ерсте Банк»м.Київ, МФО380009) 3156,18 грн. основного боргу, 156,17 грн. трьох відсотків річних, 302,99 грн. інфляційних втрат, 102 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «28»листопада 2011 року < Текст > < Текст > < Текст >