Рішення

від 21.04.2010 по справі 14/20-358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2010 р.Справа № 14/20-358

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46000 в особі Борщівського району електричних мереж 48700, м. Борщів, вул. С. Бандери, 152

до відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 вул. Кудринецька, 16, смт.Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область,48751

про cтягнення заборгованості за використану електроенергію, пені, інфляційних нарахувань в сумі 16102,66 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3, довіреність № 4673/24 від 23.12.09 р. ,

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" в особі Борщівського району електричних мереж звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про cтягнення заборгованості за використану електроенергію, пені, інфляційних нарахувань в сумі 16102,66 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтримані повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору про постачання електричної енергії, що призвело до виникнення боргу, суму якого з урахуванням пені та індексу інфляції просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Таким чином, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

28 лютого 2008 року між ВАТ "Тернопільобленерго" (надалі - Постачальник) та ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (надалі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №699 (надалі-Договір), згідно із п.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 63,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Так, на виконання умов даного договору, сторонами укладено Додаток №2, яким встановлено порядок розрахунків.

Відповідно до пп. 2.3.3. Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

А згідно пунктів 1, 2 Додатку №2, Споживач зобов'язується своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором. Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату.

У пункті 4 Додатку №2, сторони визначили, що обсяг фактичної спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж (додаток до договору №9), визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію" (додаток до договору №8).

Позивачем в свою чергу, зобов'язання по Договору виконано, зокрема поставлено електричну енергію Споживачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про використану електричну енергію .

Проте, відповідач в порушення зазначених умов Договору, не в повному обсязі розрахувався за спожиту електричну енергію, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка згідно розрахунку боргу, станом на 01.02.2010р. становить 13 627,60 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач частково проводив оплату за спожиту електричну енергію, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 26.02.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 13 627,60 грн., а також зазначена сума боргу не змінилася і станом на 21.04.2010 р.

Відповідно до п. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у відповідності із умовами Додатку №2 до Договору, виставлялися відповідачу рахунки за активну енергію, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. із наступними змінами та доповненнями, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1. Договору сторони погодили, що внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3. - 2.2.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатками №2 "Порядок розрахунків" та №6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до чинного законодавства та 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов’язання за період з травня 2008 року по грудень 2009 року становить 1051,83 грн.

Згідно розрахунку поданого товариством розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період з липня 2009 року по грудень 2009 року становить 1423,23 грн.

Оцінивши даний розрахунок пені, суд вважає, що він проведений у відповідності з вимогами ст. 232 ГК України та ст.ст. 549,550 ЦК України, а відтак заявлена позивачем сума пені підлягає до задоволення.

З наведеного в сукупності суд прийшов до висновку що заявлені вимоги як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені в установленому порядку відповідачем, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (вул. Кудринецька, 16, смт.Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область,48751) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернпільобленерго" (вул. Енергетична,2, м. Тернопіль) в особі Борщівського РЕМ (р/р № 26037310054, МФО 398068, код 22606281 в Борщівському відділенні № НОМЕР_1 "Державний ощадний банк України") - 13627 (тринадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 60 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 1423 (одну тисячу чотириста двадцять три) грн. 23 коп. інфляційних нарахувань та 1051 (одну тисячу п'ятдесят одну) грн.83 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (вул. Кудринецька, 16, смт.Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область,48751) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернпільобленерго" (вул. Енергетична,2, м. Тернопіль) в особі Борщівського РЕМ (р/р № 26037310054, МФО 398068, код 22606281 в Борщівському відділенні № НОМЕР_1 "Державний ощадний банк України") - 161 (сто шістдесят одну) грн. 03 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко