Рішення

від 17.11.2010 по справі 14/79-1634

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2010 р.Справа № 14/79-1634

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб`юторські системи", вул. Артема, 103 А, м. Київ 50, 04050 (поштова адреса: вул. Воровського, 4, м. Київ).

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, 46000.

про стягнення 20912.22 грн., із яких: 19469.98 грн. заборгованість за поставлену продукцію, 233.63 грн. інфляційні збитки, 178.52 грн. 3% річних та 1030.09 грн. пеня.

За участю представників сторін:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: ОСОБА_2, доручення № 129 від 10.11.10 р.

Суть справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб`юторські системи" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Орвіс" про стягнення 20912.22 грн., із яких: 19469.98 грн. заборгованість за поставлену продукцію, 233.63 грн. інфляційні збитки, 178.52 грн. 3% річних та 1030.09 грн. пеня.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість, яка і є предметом судового розгляду.

Відповідач, згідно пояснень повноважного представника, проти позовних вимог не заперечив.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався з підстав, що викладені у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні представнику відповідача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.20-22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

17.06.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб`юторські системи" - Постачальник (позивач по справі) та ТОВ "Орвіс" - Покупець (відповідач по справі) укладено договір поставки № 2276-532 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує алкогольні і безалкогольні напої, далі за текстом - продукція і/або товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах, визначених у цьому Договорі.

Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції (партії продукції), що поставляється за даним Договором, вказується у видаткових або товаро-транспортних накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору.

На виконання взятих на себе по Договору зобов'язань, Постачальником здійснено поставку Покупцю продукції на загальну суму 19954,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Однак, на час звернення суб"єкта господарювання до суду відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставленої по Договору продукції, допустивши при цьому заборгованість в сумі 19469,98 грн.

При цьому, як вбачається із поданого позивачем клопотання № 38/08-21л від 16.11.2010 р., відповідачем здійснено часткове погашення суми боргу за отриману продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, у зв'язку із чим позивач просить провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 19469,98 припинити.

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі , якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, зважаючи на погашення відповідачем суми боргу після звернення ТОВ "Універсальні дистриб`юторські системи" із відповідним позовом до суду, провадження у справі щодо стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" на користь позивача 19469,98 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

В той же час, суд враховує, що відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.2.4. Договору відповідач зобов'язався оплатити придбану продукцію не пізніше 40 календарних днів з дати отримання кожної партії продукції (дата складення накладної).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Орвіс" станом на 28.09.2010 року (дата звернення до суду), відповідачем допущено заборгованість за поставлену по Договору продукцію в сумі 19469,98 грн.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.3 ст.692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. із наступними змінами та доповненнями, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, що у разі недотримання строків оплати продукції, вказаних у п.2.4. даного Договору, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У випадку якщо прострочення оплати складає більше 30 календарних днів, Покупець крім того, зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії товару, оплата якого прострочена.

Крім того, п.3.5. договору сторони передбачили, що інфляційні втрати сторін, а також плата за незаконне користування чужим майном, стягується сторонами з моменту виявлення порушення у встановленому законом порядку.

Зважаючи на наведене вище, згідно поданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховано пеню за період з 13.04.2010 р. по 29.09.2010 р. у розмірі 1030,09 грн., 3% річних із простроченої суми за період з 13.04.2010 р. по 29.09.2010 р. у розмірі 178,52 грн., збитки, пов'язані з інфляцією за період з 13.04.2010 р. по 29.09.2010 р. в розмірі 233,63 грн.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми приватним підприємством не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Універсальні дистриб'ютерські системи" про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" 1030,09 грн. пені, 233,63 грн. інфляційних нарахувань, та 3% річних в сумі 178,52 грн. за прострочення виконання зобов'язання, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито в сумі 209, 13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. відшкодовані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 43879 та № 43878 від 10.11.2010 р.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" (вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль ід. код 31490840) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'ютерські системи" (вул. Артема,103"А", м. Київ, п/р 26005144884 в ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" в м. Києві, МФО 380805, ід.код 36411407) - 1030 (одну тисячу тридцять) грн. 09 коп. пені, 233 (двісті тридцять три) грн. 63 коп. інфляційних нарахувань, та в сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 52 коп. - 3% річних.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 17.12.2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко