ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" квітня 2011 р. Справа № 5023/876/11
вх. № 876/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 01.02.11р.); відповідача - не прибув;
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ВЕСіД", м. Дніпропетровськ
до Товариств з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства", м. Харків
про стягнення 217 275,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ПП "ВЕСіД", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Планета дитинства", суму основного богу у розмірі 217 275,00 грн., з покладенням судових витрат на відповідача. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору.
09 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.03.2011р. на 10:00 год.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 16 березня 2011 року та від 28 березня 2011 року розгляд справи відкладався.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2011 р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору до 24.04.11 р. та відкладено розгляд справи на 18.04.11 р. на 10:20 год.
13 квітня 2011 року до господарського суду Харківської області надійшов витяг з ЄДРПОУ на відповідача, з якого вбачається, що місцезнаходження відповідача є м. Київ, дата видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію є 21.02.11 р.
Частиною 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Як вбачається із матеріалів справи, дана справа прийнята господарським судом Харківської області з дотриманням вимог ГПК України, отже підлягає розгляду у господарському суді Харківської області.
18 квітня 2011 року у судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у призначене судове засідання свого представника не направив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги попередньої ухвали суду не виконав.
Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
13 квітня 2011 року між позивач та відповідачем укладено договір поставки за №7/130409/к (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов"язався передати партіями у власність відповідача товар, а відповідач, зобов"язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти та оплатити вартість такого товару.
Відповідно до п.2.3. договору відповідач зобов"язаний оплатити товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача після реалізації товару протягом 14 календарних днів. При цьому сторони домовились про те, що строк реалізації товару не може перевищувати 90 календарних днів з дати поставки товару. У випадку, якщо товар не буде реалізовано в повному обсязі у встановлений цим пунктом термін, відповідач зобов"язаний сплатити повну ціну такого товару або здійснити його повернення позивачу при збереженні товарного вигляду, споживчих властивостей та цілісності упаковки.
Позивач виконав свої зобов"язання та поставив товар за договором. Фактом виконання договору є акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2010 р. У відповідності до акту заборгованість відповідача за поставлений товар складає 552 565,63 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідачу за період з 30.11.10 р. до 21.01.11 р. було поставлено товар на суму 208 610,78 грн. Відповідачем було повернуто частину товару на загальну суму 271 005,41 грн., а за іншу частину товару відповідач оплатив не в повному обсязі у зв"язку з чим виникла заборгованість у сумі 217 275,00 грн.
Також, матеріали справи містять претензію, яка була надіслана на адресу відповідача, яка залишилась без відповіді та виконання.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 217 275,00 грн., документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, б. 2-Б, р/р 26002154576 в ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 36371113) на користь Приватного підприємства "Весід" (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 15, р/р 26006807661 в ВАТ "Марфін Банк" в м. Дніпропетровську, МФО 307297, код ЄДРПОУ 24450185) суму основного боргу - 217 275,00 грн., 2 173,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Смірнова О.В.
Повний тест рішення підписано 26 квітня 2011 року
/справа № 5023/876/11
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2011 |
Оприлюднено | 24.09.2015 |
Номер документу | 50665196 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Смірнова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні