Постанова

від 07.09.2015 по справі 909/88/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа № 909/88/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Марко Р.І.

суддів Желік М.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Стефанишин О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 02.02.2015р.), ОСОБА_3 (довіреність б/н від 11.01.2015р.)

від відповідача : не з"явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Торгово-виробничого малого підприємства В«ЯвірВ» , б/н, б/д (вх. № 01-05/2112/15 від 15.05.2015р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2015р.

у справі № 909/88/15, суддя Деделюк Б.В.

за позовом торгово-виробничого малого підприємства "Явір" м.Снятин, Івано-Франківська область

до відповідача ОСОБА_4 міської ради м.Снятин, Івано-Франківська область

про визнання недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013 року.

В С Т А Н О В И В:

03.04.2015 року господарським судом Івано-Франківської області винесено рішення у справі № 909/88/15 за позовом торгово-виробничого малого підприємства "Явір" м.Снятин, Івано-Франківська область до ОСОБА_4 міської ради, м.Снятин Івано-Франківська область про визнання недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013 року., яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області Торгово-виробниче мале підприємство "Явір" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при винесенні даного рішення норм матеріального та процесуального права, скаржник стверджує, що твердження суду про відсутність порушення прав позивача з посиланням на те, що міська рада не зверталась з позовом до суду про розірвання угоди за фактичне використання землі не узгоджується із вимогами законодавства та фактичними обставинами справи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2015р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 08.06.2015 року.

В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено до 30.06.2015р., до 13.07.2015р., до 17.08.2015р., до 26.08.2015р. та до 07.09.2015р.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Костів Т.С. та у зв"язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Матущака О.І., розпорядження голови суду від 07.09.2015р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Костів Т.С. введено суддю Желіка М.Б., замість судді Матущака О.І. введено суддю Галушко Н.А.

Представники позивача в судове засідання 07.09.2015р. з"явилися, підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі, просять апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 07.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 23.12.2005 року рішенням «Про затвердження проектів відведення земель та та надання земель в оренду» № 353 ОСОБА_4 міська рада затвердила ТВМП «Явір» проект відведення земельної ділянки площею 0, 0042 га. для встановлення та обслуговування двох малих архітектурних форм (торгових павільйонів) полегшених конструкцій по торгівлі квітами попутньою гастрономією по вул.Шевченка, напроти будинку № 28 та надано в оренду з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року вказану земельну ділянку для розташування торгових павільйонів.

В період з 2006 року по 2012 рік між ОСОБА_4 міською радою та Торгово-виробничим малим підприємством "Явір" на підставі відповідних рішень ОСОБА_4 міської ради укладались тимчасові договори оренди земельної ділянки площею 0,0042 га, яка розташована в м.Снятин по вул.Шевченка,28, копії яких долучені до матеріалів справи.

На виконання вищенаведених тимчасових договорів Торгово-виробничим малим підприємством "Явір" на рахунки ОСОБА_4 міської ради вносилась орендна плата за оренду земельної ділянки з метою здійснення комерційної діяльності. Докази внесення орендної плати на вимогу суду позивачем долучені до матеріалів справи.

21.01.2013 року між ОСОБА_4 міською радою та Торгово-виробничим малим підприємством "Явір" укладено угоду за фактичне використання землі.

Згідно п.2.1 угоди, угода діє з дати укладення до дати видачі правовстановлюючих документів землекористувачу на зазначену вище ділянку.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 вказаної угоди, ТВМП "Явір" фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів площею 0,0042 га (42 м.кв.), яка розташована в м.Снятин, по вулиці Шевченка (біля магазину "Гастрономія") для комерційної діяльності зобов'язується оплатити кошти за фактичне землекористування.

16.05.2013 року ОСОБА_4 міською радою прийнято рішення № 530-24/-п/2013 "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок", згідно якого розірвано угоду за фактичне використання земельної ділянки від 21.01.2013 року, зареєстрованої у міській рада за № 134 та зобов'язано ТВМП "Явір" повернути земельну ділянку в місячний термін в землі запасу міської ради.

Підставою прийняття вищенаведеного рішення ОСОБА_4 міської ради, як зазначено в самому рішення, досягнення мети недопущення хаотичної та самочинної забудови.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1209/13 від 31.07.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2014р. зобов"язано Торгово-виробниче мале підприємство "Явір" повернути в землі запасу ОСОБА_4 міської ради земельну ділянку площею 0,0043 га, яка знаходиться в м.Снятин по вул.Шевченка навпроти № 28 та зобов"язано Торгово-виробниче мале підприємство "Явір" демонтувати тимчасову малу архітектурну форму по торгівлі квітами та попупною гастрономією, яка знаходиться в м.Снятин по вул.Шевченка навпроти № 28.

Вищенаведене рішення господарського суду Івано-Франківської області мотивоване використанням Торгово-виробничим малим підприємством "Явір" земельної ділянки площею 0,0043 га, яка знаходиться в м.Снятин по вул.Шевченка навпроти № 28 без правовстановлюючих документів на дану ділянку.

Окрім того в грудні 2012р. Торгово-виробниче мале підприємство "Явір" звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради про визнання недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" та спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1542/13 від 25.02.2004 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі з посиланням на те, що права позивача не порушені, оскільки рада до суду не зверталась з позовом про розірвання угоди за фактичне використання землі або з позовом про звільнення земельної ділянки.

26.01.2015р. Торгово-виробниче мале підприємство "Явір" звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради про визнання недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок", який мотивований тим, що угода за фактичне використання землі від 21.01.2013 року не зареєстрована у встановленому порядку, вважається неукладеною і право оренди земельної ділянки не виникло, тому рішення ОСОБА_4 міської ради "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013 року є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки неукладений договір не може бути розірвано.

Місцевий господарський суд в задоволенні позову Торгово-виробничого малого підприємства "Явір" відмовив з посиланням на те, зокрема, що права позивача не порушені, оскільки рада до суду не зверталась з позовом про розірвання угоди за фактичне використання землі або з позовом про звільнення земельної ділянки, про що стверджує сам позивач у позовній заяві. Рішення ради розцінюється судом як її волевиявлення, як сторони за договором. Таке волевиявлення без звернення до суду не порушує права позивача.

Згідно ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, у відповідності до ст.13 Конституції України,земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.2 ЦК України учасниками відносин є держава Україна, ОСОБА_5 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб"єкти публічного права.

Згідно ст.172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду № 6 від 17.05.2011 року, зокрема у п.1.2.2. з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Відтак, судова колегія приходить до висновку, що реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться в м. Снятин по вул. Шевченка навпроти будинку № 28, ОСОБА_4 міська рада шляхом укладення угоди за фактичне використання землі з Торгово-виробничим малим підприємством "Явір", вступила з відповідним суб'єктом господарювання у цивільні правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 654 зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Поряд з тим, згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, прийнявши оскаржуване рішення № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013р., ОСОБА_4 міська рада припинила договірні відносини в односторонньому порядку, що є порушенням норм чинного законодавства, оскільки при укладенні угоди за фактичне використання землі сторони не обумовлювали можливість односторонньої відмови від договору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що акти державних органів та інших органів - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт і порушення процедури його прийняття. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ОСОБА_4 міської ради № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013р. "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при його прийнятті Снятиська міська рада не врахувала, визначений нормами чинного законодавства порядок припинення договірних відносин, а отже, позовна вимога позивача про визнання такого рішення ОСОБА_4 міської ради недійсним є підставною та підлягає до задоволення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2015р. у даній справі слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про визнання недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013р. "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" задоволити в повному обсязі.

Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2015р. у даній справі в апеляційному порядку покласти на відповідача в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Торгово-виробничого малого підприємства В«ЯвірВ» , б/н, б/д (вх. № 01-05/2112/15 від 15.05.2015р.) задоволити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2015 року в справі за номером 909/88/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Торгово-виробничого малого підприємства В«ЯвірВ» до ОСОБА_4 міської ради про визнання недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013 року задоволити.

4. Визнати недійсним рішення ОСОБА_4 міської ради "Про розірвання угоди за фактичне використання земельних ділянок" № 530-24/2-п/2013 від 16.05.2013 року.

5. Стягнути з ОСОБА_4 міської ради (Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Шевченка,70, код ЄДРПОУ 04054240) на користь Торгово-виробничого малого підприємства "Явір" (Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Виноградна,32, код ЄДРПОУ 23926042) 1218,00 грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Івано-Франківської області.

6. Стягнути з ОСОБА_4 міської ради (Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Шевченка,70, код ЄДРПОУ 04054240) на користь Торгово-виробничого малого підприємства "Явір" (Івано-Франківська область, м.Снятин, вул.Виноградна,32, код ЄДРПОУ 23926042) 609,00 грн. судового збору за розгляд справи у Львівському апеляційному господарському суді.

7. На виконання постанови господарському суду Львівської області видати наказ у відповідності до ст.116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 14.09.2015 р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Галушко Н.А.