Постанова

від 14.09.2015 по справі 920/896/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р. Справа № 920/896/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 - директор,

відповідача - ОСОБА_2 - дов. № 08-23/326 від 03.08.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4304 С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2015 р. у справі № 920/896/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівбуд", м. Глухів, Сумська обл.,

до Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, м. Суми,

про стягнення 54 427,90 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.2015 р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено. Стягнуто з Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівбуд" 52653,93 грн. інфляційних втрат, 1773,97 грн. 3% річних, а також 3355,06 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, ТОВ "Глухівбуд", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та відзиві на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ГлухівбудВ» та Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації було укладено договір підряду № 8, пунктом 1 якого передбачено, що замовник (Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації) доручає, а підрядник (ТОВ В«ГлухівбудВ» ) на власний ризик забезпечує виконання робіт у відповідності до умов цього договору власними і залученими силами та засобами по об'єкту В«Капітальний ремонт Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6В» відповідно до проектно-кошторисної документації, вимог державних будівельних норм України, технічних умов та державних стандартів України, є відповідальним за достовірність виконаних обсягів робіт та їх вартості, зобов'язується ввести об'єкт в експлуатацію і виконувати гарантійні зобов'язання згідно діючого законодавства. Замовник зобов'язується передати підряднику проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчений об'єкт будівництва і оплатити виконані роботи.

Договірна ціна робіт була узгоджена сторонами в розмірі 170818,00 грн. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору замовник забезпечує в повному обсязі фінансування будівництва об'єкту при надходженні коштів на реєстраційний рахунок замовника.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що замовник здійснює по мірі надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника проміжні платежі підряднику за виконані роботи на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та акти на монтаж обладнання, підписаних уповноваженими представниками сторін. Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт та акти на монтаж обладнання готує підрядник і передає замовнику у строк не пізніше 25 числа звітного місяця.

Проміжні платежі за виконані роботи, включаючи аванси, здійснюються в межах 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною робіт (п. 4.4. Договору).

Згідно з п. 4.5. договору кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються в двотижневий термін після закінчення підрядником всіх передбачених Договором робіт при умові наявності коштів у замовника.

В п. 5.1. договору сторони визначили, що термін закінчення робіт - грудень 2014 року.

28.11.2014р. представниками сторін був підписаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 169834,93 грн.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, представниками сторін був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 20.05.2015р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи відповідно до договору підряду № 8 від 01.10.2014р. склала 118589,93 грн., що також відображено в бухгалтерській довідці ТОВ В«ГлухівбудВ» від 15.06.2015р. № 14.

У заяві про зменшення позовних вимог від 19.06.2015р. № 20 позивач зазначив, що до початку розгляду справи по суті відповідач сплатив суму боргу за Договором, на підтвердження чого надав виписку з розрахункового рахунку ТОВ В«ГлухівбудВ» від 18.06.2015р. та зменшив свої позовні вимоги на суму основного боргу.

Згідно заяви від 01.07.2015р. № 22 про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.12.2014 по 15.06.2015р. в сумі 1773,97 грн. та інфляційні втрати за цей же період в сумі 52653,93 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач прийняв виконані позивачем будівельні роботи, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 28.11.2014р., але в порушення п. 4.5. договору у встановлені строки не оплатив їх, в зв'язку з чим позивачем були нараховані з 15.12.2014р. 3% річних в сумі 1773,97грн. та інфляційні збитки в сумі 52653,93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

Посилання апелянта на необґрунтованість стягнення вищевказаних 3% річних та інфляційних спростовується вищевикладеним, а також тим, що відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, апелянт посилається на те, що п. 4.5. договору визначено, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється при умові наявності коштів у замовника, однак при цьому необхідно враховувати і інтереси ТОВ "Глухівбуд", яке розраховує отримати плату за виконану роботу у встановлені договором строки та зазнає втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Крім того, апелянт не надав ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної інстанції належних та допустимих доказів відсутності у нього коштів для розрахунку за виконані роботи.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги відповідача не спростували зроблених судом першої інстанції висновків, в апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, та які висновки не відповідають обставинам справи, а також які норми матеріального та процесуального права були порушені судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2015 р. у справі № 920/896/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2015 р. у справі № 920/896/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.09.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.