Постанова

від 17.09.2015 по справі 804/6492/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2015 рокусправа № 804/6492/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000083240, №0000093240 від 14.01.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Дизельний завод» (далі - ПАТ «Дизельний завод») звернулося до суду з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ ЗОВПП у м. Дніпропетровську), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені СДПІ ЗОВПП у м. Дніпропетровську податкове повідомлення - рішення №0000083240 від 14.01.2014 року, яким ПАТ «Дизельний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 118 057 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 59 028,50 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000093240 від 14.01.2014 року, яким ПАТ «Дизельний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 319 558 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «Дизельний завод» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 02.12.2013 року по 20.12.2013 року СДПІ ЗОВПП у м. Дніпропетровську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Дизельний завод» з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з контрагентами ПП «Тіра» за червень 2011 року, ПАТ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» за травень - серпень 2011 року, за результатами якої складено акт № 392/32.4-14/2/00190957 від 27.12.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого ПАТ «Дизельний завод» занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 319 558 грн.; п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ПАТ «Дизельний завод» занижено ПДВ за грудень 2011 року в сумі 118 057 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 14.01.2014 року прийняті податкові повідомлення - рішення №0000083240, яким ПАТ «Дизельний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 118057 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 59 028,50 грн., № 0000093240, яким ПАТ «Дизельний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 319 558 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відповідно до приписів пп.134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2, 138.4 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Дизельний завод» та ПП «Тіра» було укладено договір №08/75-2009 від 03.08.2009 року про поставку продукції виробничого призначення, відповідно до умов п.5.1. поставка товарів здійснюється на умовах ЕХВ на склад покупця, згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Поставка контрагентом позивача за вищезазначеним договором товару та здійснення позивачем оплати підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками - фактурами,прибутковими ордерами,картками складського обліку матеріалів, платіжними дорученнями про оплату товару тощо.

Акт перевірки податкового органу не містить посилань на порушення форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення фінансово-господарських операцій з постачання товарів з ПП «Тіра».

Відсутність товаро-транспортних накладних при наявності інших первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення фінансово-господарських операцій, не може бути підставою для висновків щодо відсутності реальності здійснення цих господарських операцій з зазначеним контрагентом.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат суми вартості товарів по операціям з контрагентом ПП «Тіра» та мав усі необхідні розрахункові, видаткові, та інші документи, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, а тому висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток у сумі 319 558 грн. за 2 квартал 2011 року є неправомірними.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону №996-XIV.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2011 року віднесено суми ПДВ по виписаним ПП «Тіра» податковим накладним в розмірі 118 057 грн.

В ході проведення перевірки посадовим особам відповідача податкові накладні були надані та досліджені, їх невідповідність вимогам чинного законодавства не встановлена, що підтверджується змістом Акту перевірки.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ПАТ «Дизельний завод» щодо скасування податкових повідомлень - рішень №0000083240 та №0000093240 від 14.01.2014 року підлягають задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення - рішення №0000083240 від 14 січня 2014 року та податкове повідомлення - рішення №0000093240 від 14 січня 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова