Рішення

від 19.03.2007 по справі 35/68-07(3/217-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/68-07(3/217-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.07р.

Справа № 35/68-07(3/217-06)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор-Сервіс", м. Дніпродзержинськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Капітал", м. Дніпродзержинськ

третя особа- Відкрите акціонерне товариство "Орсільмаш", м. Оріхів Запорізької області 

про визнання недійсним договору

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача – Мокрий О.М.- представник, дов. від 07.02.07 р.                  Завгородній О.В.- представник, дов. від 07.02.07 р.

від відповідача  - представник не з`явився.

від третьої особи - представник не з`явився.  

                                                           СУТЬ СПОРУ:

В травні 2006р. Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області  та просить визнати недійсним договір факторингу, укладений 12.10.2004р. між Позивачем та Відповідачем, обгрунтовуючи тим, що вказаний договір не відповідає вимогам ст.227 Цивільного кодексу України, оскільки вчинений Відповідачем без відповідного дозволу (ліцензії) на надання фінансових послуг, яка відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" видається державним уповноваженим органом, та Відповідач не внесений до відповідного реєстру фінансових установ.

При попередньому розгляді справи відповідач позов не визнавав, мотивуючи тим, що на момент укладення оспорюваного договору факторингу  він був торговцем цінними паперами і мав відповідну ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, а, отже, був фінансовою установою та мав право укладати договір факторингу.

Третя особа надавала клопотання про розгляд справи без її участі та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2006р.  було скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2006р. у справі №3/217-06 та справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді справи представники позивача позовні вимоги підтримали  та просять їх задовольнити.

             Відповідач в судове засідання не з'явився та витребуваних судом доказів щодо надання ліцензії на здійснення операцій факторингу та доказів внесення до відповідного реєстру фінансових установ не надав.

             Згідно статті 17 Господарського процесуального кодексу України, справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесу розгляду вона стала підсудною іншому господарському суду. З урахуванням цього та положень ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справа підсудна господарському суду Дніпропетровської області, незважаючи на те, що змінилося місцезнаходження відповідача.

            Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за його новим місцезнаходженням, яке підтверджено витягом із Єдиного державного реєстру від 26.02.2007р. Вказане підтверджується поштовими повідомленнями від 24.01.2004р. та від 22.02.2007р.

            Зважаючи на викладене суд вважає можливим розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

           За згодою представників позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

    12.10.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкор-Сервіс" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Капітал" (надалі відповідач) було укладено договір факторингу (далі Договір), за яким Відповідач зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Позивачеві за плату, а Позивач зобов'язався відступити Відповідачеві право грошової вимоги до Третьої особи  - Відкритого акціонерного товариства "Орсільмаш".

     У п. 1.2. Договору сторони обумовили, що право грошової вимоги Клієнта (Позивача), яке відступається Фактору (Відповідачеві), - це грошові вимоги, заявлені Клієнтом до Боржника (третьої особи) в порядку ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та подані Клієнтом до господарського суду Запорізької області у справі №20-34/21-13 у вигляді заяви №125 від 30.03.2004р. про грошові вимоги до боржника на суму 2 321 384, 75 грн. Клієнт відступає Фактору право грошової вимоги до Боржника на суму 1 160 692, 375 грн.

     Пунктом 1.3. Договору встановлено, що Фактор зобов'язується передати Клієнту грошові кошти у розмірі та у порядку згідно з додатковою угодою №1 та графіку розрахунків, які є невід`ємною частиною цього Договору.

   Умови щодо винагороди Факторові обумовлені у п.1.4. Договору, яким визначено, що такою винагородою за надані Клієнтом послуги є комісійні в розмірі та порядку згідно з додатковою угодою №2 та графіку розрахунків, які є невід`ємною частиною договору.

    Пунктом 2.1.1. Договору Позивач зобов'язався передати (за актом приймання –передачі) Відповідачеві у момент підписання даного Договору, засвідчені копії усіх документів, зазначених у п. 1.2.1. Договору та усі інші необхідні документи на вимогу Відповідача, необхідні останньому для виконання даного договору і які підтверджують дійсність відступленої Позивачеві грошової вимоги до 3- ї особи (боржника). Факт передачі вказаних документів підтверджується додатком №1 від 12.10.2004р. до Договору.

     За п.2.2.1. та 2.3.1. Договору Позивач має право отримати грошові кошти відповідно до п. 1.3.-1.3.1. Договору, Відповідач зобов'язується провести розрахунки з Позивачем на умовах п. 1.3.-1.3.1.  Договору.

   За своєю правовою природою вказана угода є договором факторингу та регулюється нормами глави 73 Цивільного кодексу України.

    Згідно ч.3 ст. 1079 ЦК України відступати право вимоги за договором факторингу можна тільки банку або фінансовій установі, а також фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

    Відповідно до ст.1 Закону України  «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансова установа –це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька  фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру, в порядку встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

   Згідно ст. 4 цього Закону факторинг вважається фінансовою послугою. Відповідно до Указу Президента України №1153/2002 від 11.12.2002р. створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, яка здійснює контроль в сфері фінансових послуг, зокрема, веде реєстр фінансових установ.

    Відповідачем не надано доказів, що в нього наявний дозвіл (ліцензія) на здійснення операцій факторингу та він включений до відповідного реєстру фінансових установ. Твердження відповідача, що він є торгівцем цінними паперами та має ліцензію на здійснення цього виду діяльності також не знайшло  свого підтвердження при розгляді справи.

    Отже, вказаний договір не відповідає вимогам ст. 1079 Цивільного кодексу України та статтям 1 та 4 Закону України  «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг».

    Згідно ч. 1, 2 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України  підставою для визнання договору, як правочину, недійсним є недодержання в момент вчинення договору стороною (сторонами) вимог, які встановлені Цивільним кодексом України, а також іншими актами цивільного законодавства, а також вчинення правочину особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

    Стаття 207 Господарського кодексу України встановлює, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням навіть одним з них  господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності),  може бути за вимогою однієї із сторін визнано судом недійсним.

      З огляду на викладене,  договір факторингу від 12.10.2004р., що укладений між позивачем та відповідачем,  є недійсним в цілому з часу його укладення, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

            Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

            Позивач повернув до суду без виконання раніше виданий наказ від 26.09.2006р. у справі №3/217-06.

      Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 1077-1083  Цивільного кодексу України,  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

              Позов задовольнити повністю.

              Визнати недійсним у цілому з моменту укладення договір факторингу від 12.10.2004р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкор-Сервіс"  з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Капітал".

        Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Капітал" –69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд.16 кв. 29,  код ЄДРПОУ 31865146 (р/р  26509130120 у ЗАТ «Банк НРБ –Україна», м. Київ, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкор-Сервіс" –51911, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Воробйова, буд.14, код ЄДРПОУ 25021552  (р/р 26001485718001 в Дніпродзержинській філії КБ “Приватбанк”, МФО 305965)  -  витрати по сплаті держмита –85,00 грн (вісімдесят п'ять  грн), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн (сто вісімнадцять грн) .                 

    Наказ  видати після набрання  рішенням законної сили.    

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                              Рішення підписано  07 березня 2007р.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано