Ухвала

від 15.09.2015 по справі 821/2282/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2282/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Римар Д.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ВКФ "РОСТ" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство "ВКФ" "РОСТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2015 року: №0001592200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 80 136 грн. за основним платежем та 40 068 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0001602200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 28 006 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року адміністративний позов ПП "ВКФ" "РОСТ" задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення №0001592200 від 11 червня 2015 року, яким ПП "ВКФ" "РОСТ" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 120 204 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 80 136 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 40 068 грн. Скасовано податкове повідомлення рішення №0001602200 від 11 червня 2015 року, яким ПП "ВКФ" "РОСТ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 28 006 грн..

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "ВКФ" "РОСТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків контрагентом постачальником ТОВ "Вітана" за грудень 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента постачальника товарно матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово господарських операцій у податковій звітності.

За результатами даної перевірки складено акт №99/21-03-22-05/37631936 від 06 травня 2015 року, відповідно до якого встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.4 ст. 138, п.138.6 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України внаслідок чого ПП "ВКФ" "РОСТ" занижено податок на прибуток за 2014 року на загальну суму 80 136 грн.

Також, перевіркою встановлено порушення ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п. 198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого: завищено податковий кредит, що призвело до завищення значення р.20.2 "Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 69 827 грн.; завищення значення р.24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту" декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 28 006 грн.

Крім цього, у зв'язку з тим, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Вітана", відповідачем встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару позивачем у ТОВ "Вітана", з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001592200 від 11 червня 2015 року, яким ПП "ВКФ" "РОСТ" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 120 204 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 80 136 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 40 068 грн. та №0001602200 від 11 червня 2015 року, яким ПП "ВКФ" "РОСТ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 28 006 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, як доказ здійснення спірної господарської операції, були надані належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, а отже прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення №0001602200 та №0001592200 підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 серпня 2014 року між ПП "ВКФ "РОСТ" та ТОВ "Вітана" було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №16, згідно якого позивачем було придбано дизельне пальне ДП-3-Евро5-ВО в загальній кількості 27 027 літрів за ціною 12, 333 грн. на загальну суму з ПДВ 400 000 грн. за накладною №4 від 03 грудня 2014 року та дизельне паливо ДП-Л-Евро5-ВО (2710194300) в кількості 12 710 літрів за ціною 12, 261 грн. на загальну суму з ПДВ 187 000 грн. за накладною №10 від 09 грудня 2014 року, а виконання договору підтверджено заявками на товар , накладними, актами приймання-передачі нафтопродукті, податковими накладними, сертифікатами відповідності (а.с.49-64, 69-70).

Також, підприємство орендує нежитлове приміщення за адресою м. Херсон, вул. Залізнична, 23, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення №61 від 01 серпня 2014 року (44-48).

При цьому, придбане ПП "ВКФ "РОСТ" у ТОВ "Вітана" за договором купівлі-продажу №16 від 01 серпня 2014 року дизельне паливо під час здійснення операції з купівлі-продажу знаходилось у резервуарах ПП "Нафтовий Союз" за адресою м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 6, відповідно до умов договору про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів №4 від 02 червня 2014 року (а.с. 65-68), виконання якого підтверджено тристоронніми актами приймання-передачі нафтопродуктів від 03 грудня 2014 року та від 09 грудня 2014 року, рахунку-фактури №СФ-0000051 від 31 грудня 2014 року та на підставі акту №ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2014 року (а.с. 60-61, 71-77).

В подальшому придбане у ТОВ "Вітана" дизельне паливо ДП-Л-Евро5-ВО (2710194300) ПП "ВКФ "РОСТ" використало у власній господарській діяльності, а саме, реалізувало фермерському господарству "Алтанал" за договором купівлі-продажу №1706-1 від 17 червня 2014 року, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000361 від 16 грудня 2014 року; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1612-1 від 16 грудня 2014 року та податковою накладною №20 від 16 грудня 2014 pоку, платіжними дорученнями (а.с.78-84).

Придбане у ТОВ "Вітана" дизельне паливо ДП-3-Евро5-ВО ПП "ВКФ "РОСТ" реалізувало ПП "БАЛАТОН" за договором поставки №14052014 від 14 травня 2014 року, факт виконання якого підтверджується видатковою накладною №РН-0000375 від 22 грудня 2014 року; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №2212-1 від 22 грудня 2014 року; податковою накладною №24 від 22 грудня 2014 pоку, платіжними дорученнями (а.с.85-91).

Отже, досліджуючи долучені позивачем до матеріалів справи документи, колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Вітана" підтверджується первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Тобто, враховуючи наявність належно оформлених первинних документів, позивачем було правомірно включено до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Вітана", у зв'язку з чим твердження апелянта стосовно порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПП "ВКФ "РОСТ" за 2014 рік податок на прибуток на загальну суму 80 136 грн., а в результаті порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем безпідставно завищено податковий кредит у сумі 97 833 грн. є помилковими.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний