Постанова

від 09.09.2015 по справі 820/3077/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 р. Справа № 820/3077/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача - Безкровного М.Г.

представника відповідача - Коваленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Радій, ЛТД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/3077/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Радій, ЛТД"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004022202 від 04.12.2014 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 97288,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 24322,00 грн., а всього на загальну суму 121610,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/3077/15 у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/3077/15 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та як наслідок невірного вирішення справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Радій, ЛТД" взято на податковий облік 28.06.1991 р. за №1979 та перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, фахівцями якої проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Радій, ЛТД" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 31.08.2014 по взаємовідносинам з ТОВ "Ламбарді" (код ЄДРПОУ 37285020), ТОВ "Юрполіс компані" (код ЄДРПОУ 33901201), ТОВ "Тревелко-Груп" (код ЄДРПОУ 37728527).

За результатами перевірки складено акт № 1663/20-23-22-01-06/14075757 від 17.11.2014 року, в якому зазначено про порушення позивачем п.198.1,п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1, по.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет суми податку на додану вартість на загальну суму 97288 грн., у тому числі за липень 2014 року 58882 грн. та за серпень 2014 року у сумі 38406 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0004022202 від 04.12.2014 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 97288,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 24322,00 грн., а всього на загальну суму 121610,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій, понесення витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Радій, ЛТД" у перевіряємий період мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Ламбарді" (код ЄДРПОУ 37285020) та ТОВ "Тревелко-Груп" (код ЄДРПОУ 37728527).

11.06.2014р. ТОВ фірма "Радій, ЛТД" уклало з TOB «Ламбарді» (постачальник) договір поставки №11/06-03, за яким постачальником за його рахунок у липні 2014 року згідно видаткових накладних: №0721/02 від 21.07.2014р., №0721/03 від 21.07.2014р., №0721/04 від 21.07.2014р., №0721/05 від 21.07.2014р. позивачу було поставлено вітрини, касові бокси, тощо, в аптеки, що знаходяться у містах Суми, Полтава, Лубни.

Виконання сторонами умов вказаного договору щодо поставки обладнання підтверджується товарно-транспортними накладними: №0721/02 від 21.07.2014р., №0721/03 від 21.07.2014р„ №0721/04 від 21.07.2014р., №0721/05 від 21.07.2014р., а також виписаними позивачу постачальником - TOB «Ламбарді» податковими накладними: №179 від 21.07.2014р., №180 від 21.07.2014р., №181 від 21.07.2014р., №182 від 21.07.2014р.

Первинні документи, якими позивач та TOB «Ламбарді» оформили господарські відносини з постачання торгівельного обладнання, містять перелік обладнання, що було поставлено, його вартість за кожним окремим найменуванням поставленого обладнання: вітрини, касові бокси, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача, що відображено у витягу з ЄДРЮ та ФО-П, є КВЕД 47-73 - «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами у спеціалізованих магазинах». Роздрібну реалізацію лікарських засобів позивач здійснює у належних йому у 9 аптеках, що розташовані у Сумській та Полтавській областях.

За нормами спеціального законодавства, що регулює господарську діяльність у сфері аптечного бізнесу, зокрема «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами», затверджених Наказом МОЗ №723 від 31.10.2011р. (надалі - «Ліцензійні умови»), аптечні заклади, крім лікарських засобів, мають право реалізовувати також так звані «супутні товари», до яких згідно за переліком, затвердженим наказом МОЗ від 06.07.2012 № 498 «Про затвердження Переліку товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи» відносяться: предмети та засоби особистої гігієни (засоби догляду за ротової порожниною, шкірою, волоссям, мило, шампуні, та інші засоби), косметичні засоби (креми, солі, лосьйони, скраби та інші засоби, які виконують гігієнічні, профілактичні та естетичні функції), харчові продукти дитячого харчування, дієтичні добавки, напої, не віднесені до дієтичного/дитячого харчування та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2014 року позивач (замовник) уклав з TOB «Тревелко-Груп» (виконавець) договір №25/06-07, згідно якого виконавець зобов'язався за плату надати замовнику маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок.

Додатковою угодою № 1 від 25.06.2014 року до договору №25/06-07 передбачено надання послуг з розповсюдження інформаційних листівок та проведення промоакцій продукції торгівельних марок: Nutricia, Vichy, Gliss Kur, Nivea, Oral-B, Old Spice, Rexona, Bic щоденно з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року в аптеках позивача в містах: Суми, Полтава, Конотоп, Ахтирка, Лубни.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується звітом TOB «Тревелко-Груп» від 31.07.2014 року про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій за липень 2014 року, актом від 31.07.2014р. № 0731/6 здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за договором №25/06-06 від 25.06.2014 року, податковою накладною №668 від 31.07.2014 року.

Згідно матеріалів справи, 28 липня 2014 року позивач (замовник) уклав з TOB «Ламбарді» (виконавець) договір №28/07-08, згідно якого виконавець зобов'язався за плату надати замовнику маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок.

Додатковою угодою № 1 від 28.07.2014 року до договору №28/07-08 передбачено надання послуг з розповсюдження інформаційних листівок та проведення промоакцій продукції торгівельних марок: Nestle, Wella, Bubchen, Novita, Colgate, AXE, Disney, Gillette щоденно з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року в аптеках позивача в містах: Суми, Полтава, Конотоп, Ахтирка, Лубни.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується звітом TOB «Ламбарді» від 29.08.2014 року про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій за серпень 2014 року, актом від 29.08.2014 року № 0829/04 здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за договором №28/07-08 від 28.07.2014 року, податковою накладною №39 від 29.08.2014 року.

Первинні документи, якими позивач оформив господарські операції з TOB «Ламбарді» та TOB «Тревелко-Груп», містять усі необхідні реквізити, передбачені нормами статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зокрема: найменування підприємств, які оформили ці документи, назву цих документів, дату і місце їх складання, зміст та обсяг господарської операції, що в них відображені, одиниці виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, які підписали відповідні документи, їх підписи.

Так, у п. 1.2. обох договорів про надання послуг з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок зазначено, що конкретний перелік послуг, їх вартість сторони зазначають у відповідних додаткових угодах до цього договору. У додаткових угодах №1, які було оформлено одночасно з укладенням договорів, сторони погодили період надання послуг, місце проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок (п. 2 додаткових угод), за якими торгівельними марками будуть проводитись промоакції (п. 1 угод), яка кількість людей буде приймати участь у проведенні промоакцій та роздачі інформаційних листівок (п. 4), вартість роботи промоутера та розповсюджувача і одиниця її виміру - година (п. 5 угоди), тираж та вимоги до інформаційних листівок.

У звітах TOB «Тревелко-груп» та TOB «Ламбарді» зазначено кількість виготовлених та розповсюджених листівок, кількість промоутерів, які приймали участь у наданні послуг. Передачу наданих послуг сторони оформили актами здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких відображено вартість наданих послуг з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок і одиниці їх виміру, а також вартість виготовлення інформаційних листівок. У додатках №1 до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) конкретизовано зміст наданих послуг за місцями проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що проведені TOB «Ламбарді» та TOB «Тревелко-Груп» промоакції та розповсюдження інформаційних листівок були направлені на збільшення попиту споживачів на «супутні товари», на заохочення відвідувачів аптек у придбанні лікарських засобів та медичних виробів, а господарська необхідність у отримані таких послуг пов'язана з підтриманням конкурентоспроможності на аптечному ринку України та досягненням максимально можливого прибутку від господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що усі суми податкового кредиту у спірних правовідносинах підтверджені відповідними податковими накладними, а також належним чином складеними первинними документами.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції посилався на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Тревелко- Груп» №2109/26-59-22-08/37728527 від 12.09.2014р. та на довідку Броварської ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 24.10.2014р. за № 58/10-06-22-04/37285020 зустрічної звірки TOB «Ламбарді», в яких відповідні органи ДФС вказують на відсутність цих товариств за юридичною адресою, відсутність руху активів, технічних можливостей для здійснення господарських операцій і прийшов до висновку, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій, понесення витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності.

Однак, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки позивача від 17.11.2014 року відповідачем не зроблено зауважень щодо не надання позивачем додаткових документів та не зроблено зауважень щодо наданих позивачем первинних документів на підтвердження господарських операцій з TOB «Ламбарді» та TOB «Тревелко-Груп» і, як підтверджено матеріалами справи, на момент вчинення позивачем господарських операцій з TOB «Тревелко- Груп» та TOB «Ламбарді» зазначені контрагенти знаходились за своєю юридичною адресою та були зареєстрованим платником ПДВ.

За нормами статті 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців» відомості, що внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою і якщо виявиться, що відомості, які внесені до ЄДР виявляться недостовірними, особа може посилатися на них в суді як на достовірні.

Як вбачається з акту перевірки позивача № 1663/20-23-22-01-06/14075757 від 17.11.2014 року, на підставі висновків якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 0004022202 від 04.12.2014 року, відповідачем не зроблено жодних зауважень щодо не надання позивачем додаткових документів та щодо наданих позивачем первинних документів на підтвердження господарських операцій з TOB «Ламбарді» та TOB «Тревелко-Груп» і лише на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Тревелко- Груп» №2109/26-59-22-08/37728527 від 12.09.2014р. та довідки Броварської ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 24.10.2014р. за № 58/10-06-22-04/37285020 зустрічної звірки TOB «Ламбарді», в яких відповідні органи ДФС вказують на відсутність цих товариств за юридичною адресою, відсутність руху активів, технічних можливостей для здійснення господарських операцій, відповідач зробив висновок про порушення позивачем п.198.1,п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1, по.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, у ході перевірки відповідачем не встановлено та не відображено у акті перевірки наміру позивача отримати за вказаними вище договорами іншого результату, ніж отримання послуг, а матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Крім того, ст.16, п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету - є платники податку, а відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим. Отже, відповідальність є персональною, а обов'язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Норми чинного податкового законодавства (зокрема норми статті 198 Податкового кодексу України) також не пов'язують право платника (покупця товарів, робіт та послуг) на податковий кредит із перебуванням постачальника за його юридичною адресою або із повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником податків до бюджету, з дотриманням постачальником законодавчо встановлених умов провадження господарської діяльності.

Вказана правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014р. по справі №К/800/15892/13.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Європейський Суд з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу, а суми податкового кредиту у спірних правовідносинах підтверджені відповідними податковими накладними, а також належним чином складеними первинними документами, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд не правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, а тому висновок суду щодо відмови в задоволенні позову є помилковим.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Радій, ЛТД" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/3077/15 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Радій, ЛТД" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0004022202 від 04.12.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Радій, ЛТД" донараховано податок на додану вартість в розмірі 97288,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 24322,00 грн., а всього на загальну суму 121610,00 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 вересня 2015 року. У повному обсязі буде складена 14 вересня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.