Рішення

від 05.10.2009 по справі 2407-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2407-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2009Справа №2-24/2407-2009

За позовом  Добровської сільської Ради ( 97571, АР Крим, с. Добре Сімферопольського район,  вул.  40 років Перемоги, 11, МФО 824026)

До відповідача - Фізичної особи-підприємця Байрамової Діляри Дляверівни ( 97576, с. Лозове Сімферопольського району, пер. Шкільний, 24, ідентифікаційний номер 2534220749)

Про стягнення  13 299,23 грн.  та про  розірвання договору.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача –  не з'явився.

Обставини справи: Добровська сільська  Рада звернулася до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача – Фізичної особи-підприємця Байрамової Діляри Дляверівни про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за несвоєчасну сплату  орендної плати  у розмірі 13299,23 грн. та про розірвання Договору  оренди нерухомого майна, що знаходиться у комунальній власності  територіальної громади Добровської сільської Ради – нежилого приміщення, площею 96,2 кв.м., що розміщене за адресою:  АР Крим, с.Добре Сімферопольського району,  вул.  40 років Перемоги, 8.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь Добровської сільської Ради судові витрати зі сплати державного мита  та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач  у порушення умов Договору   оренди б/н від 01 серпня 2008 року нерухомого майна, що знаходиться у комунальній власності  територіальної громади Добровської сільської Ради – нежилого приміщення, площею 96,2 кв.м., що розміщене за адресою:  АР Крим, с. Добре Сімферопольського району,  вул.  40 років Перемоги, 8, не  виконував  протягом декількох місяців свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим у  останнього  сформувалась заборгованість у розмірі 13 299,23 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що  ним на адресу відповідача була направлена претензія,  після чого  відповідач  частково сплатив суму заборгованості  у розмірі 3360,00 грн.

Сторони явку представників у судове засідання не забезпечили, вимоги суду не виконали, витребувані судом документи не представили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи неодноразово відкладався і порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

01.08.2008 р. між Добровською сільською радою (Орендодавець) та  Фізичною особою - підприємцем Байрамовою Ділярою Дляверівною (Орендар)  був укладений  договір оренди нежитлових приміщень (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, Орендодавець  передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлової будівлі Добровського БК (далі - майно), площею 96,2 кв.м., розташоване за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с. Добре, вул. 40 років Перемоги, 8. яке знаходиться у власності та рахується на балансі територіальної громади Добровської сільської ради, вартість якого визначена за даними експертної оцінки підприємства «Северін – Консалтинг» та складає 35024,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення кафе  та більярдних столів.

Орендар вступає у тимчасове платне користування Майном у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання – передачі майна (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата за цим договором договірна. Договірна орендна плата визначена при проведенні конкурсу на право оренди комунального майна у Добровській сільській раді від 22.07.2008 р. та складає 2032,80 грн. без ПДВ за перший місяць оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередні місяця на індекси інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).

Орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю кожного місця, не пізніше 5 числа місяця, що слідує за звітним місяцем (п. 3.3 Договору).

Даний договір укладений тимчасово строком на 2 роки одинадцять місяців та діє з 01.08.2008 р. по 01.07.2011 р. включно (п. 10.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що сторони приступили до виконання укладеного договору, зокрема позивач передав, а відповідач прийняв частину нежитлової будівлі за договором від 01.08.2008 р.

Позивачем додатково за договором були виставлені рахунки на сплату орендної плати (а.с.11-12,16).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем впродовж користування майном з серпня 2008 р. по лютий 2009 р. орендна плата сплачувалась із порушенням строків оплати та не у повному обсязі в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 13299,23 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 23.07.2009 р. відповідно до квитанції № 037№020014 було сплачено суму у розмірі 8000,00 грн. в рахунок сплати орендної плати за оренду приміщення за договором від 01.08.2008 р. (а.с.37).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість у розмірі 8000,00 грн.,  була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку (30.04.2009 р. – згідно штампу канцелярії суду про отримання позову нарочним).

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 8000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідач  згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості з орендної плати за Договором від 01.08.2008р.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 5299,23 грн. заборгованості з орендної плати, через що  вимоги позивача про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Байрамової Діляри Дляверівни заборгованості підлягають задоволенню частково розмірі 5299,23 грн. у зв'язку із частковою сплатою під час розгляду зазначеної справи.

Крім того, позивач із посиланням на ст. 651, 652 Цивільного кодексу України просить суд розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 01.08.2008 р.

Підставою для розірвання зазначеного договору позивач визнає системне невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасності внесення орендних платежів.

Відповідно до п. 10.4 Договору оренди по ініціативі  однієї зі сторони цій Договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частини друга – четверта ст. 188 Господарського кодексу України встановлюють, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З наведеної норми Господарського кодексу України випливає, що сторона, яка заінтересована у розірванні договору, повинна надіслати про це відповідну пропозицію другій стороні, і лише у разі недосягнення згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання у встановлений строк відповіді така сторона має передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вимогою від 03.11.2008 р. за № 1937 вимагав від відповідача сплатити існуючу заборгованість з орендної плати за договором від 01.08.2008 р. та попередив у разі несплати заборгованості виступити із ініціативою про розірвання зазначеного договору (а.с.10). Проте доказів відправлення зазначеної вимоги позивачем до матеріалів справи додано не було.

У подальшому, позивач вимогою від 02.03.2009 р. за № 342 вимагав від відповідача сплатити існуючу заборгованість з орендної плати у розмірі 13988,64 грн. за договором від 01.08.2008 р.  також  у вимозі було зазначено, що у випадку несплати заборгованості позивач буде вимушений виступити із ініціативою відносно розірвання договору оренди (а.с.22).

Зазначена вимога була відправлена на адресу відповідача та отримана ним особисто, про що свідчить додане до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.23).

Розглянувши зазначену вимогу суд не може розцінювати її як пропозицію про розірвання договору оренди, оскільки зі змісту вимоги вбачається, що позивач лише попереджав відповідача про можливість такої пропозиції у майбутньому.

За такими обставинами суд приходить до висновку, що позивач не звертався до відповідача із пропозицією розірвання договору оренди в порядку ст. 188 Господарського кодексу України.

Позивач також не представив суду доказів існування такої пропозиції та доказів її відправлення на адресу відповідача, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу  України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів:

Як було встановлено судом, позивач за зустрічним позовом не звертався до відповідача із пропозицією щодо розірвання договору оренди.

За такими обставинами суд приходить до висновку, що  позивач не  має  порушеного права в частині розірвання договору, оскільки не звертався з відповідною пропозицією до відповідача, а отже не має підстав для звернення до суду з вимогою про розірвання договору.

Враховуючи викладене суд відмовляє у задоволенні позову в частині розірвання Договору  оренди нерухомого майна, що знаходиться у комунальній власності  територіальної громади Добровської сільської Ради – нежилого приміщення, площею 96,2 кв.м., що розміщене за адресою:  АР Крим, с.Добре Сімферопольського району,  вул.  40 років Перемоги, 8.

До матеріалів справи була додана довідка від 25.08.2009 р., видана СПД Байрамовій Д.Д. про те, що на сьогоднішній день договір від 01.08.2008 р. розірваний, приміщення передано по акту приймання – передачі (а.с.36).

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна  або  розірвання  договору  вичиняється в такій самій формі,  що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 10.3 Договору оренди зміна та доповнення або розірвання даного Договору допускається по взаємній згоді сторін.

Акт приймання – передачі приміщення, на який є посилання у довідці та належні докази розірвання договору, до матеріалів справи не додані. Тому, враховуюче викладене, суд не може прийняти зазначену довідку як доказ розірвання договору оренди від 01.08.2008 р.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

         З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Байрамової Діляри Дляверівни ( 97576, с. Лозове Сімферопольського району, пер. Шкільний, 24, ідентифікаційний номер 2534220749) на користь Добровської сільської Ради ( 97571, АР Крим, с.Добре Сімферопольського район,  вул.  40 років Перемоги, 11; ідентифікаційний код 04368263) 5299,23 грн. заборгованості з орендної плати.

3.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Байрамової Діляри Дляверівни ( 97576, с. Лозове Сімферопольського району, пер. Шкільний, 24, ідентифікаційний номер 2534220749) на користь Добровської сільської Ради ( 97571, АР Крим, с.Добре Сімферопольського район,  вул.  40 років Перемоги, 11; ідентифікаційний код 04368263) 132,99 грн. державного мита та 59,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення 8000,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

5.          Відмовити у задоволенні позову в частині розірвання Договору  оренди нерухомого майна, що знаходиться у комунальній власності  територіальної громади Добровської сільської Ради – нежилого приміщення, площею 96,2 кв.м., що розміщене за адресою:  АР Крим, с.Добре Сімферопольського району,  вул.  40 років Перемоги, 8.

     Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.