Ухвала

від 17.09.2015 по справі 826/12551/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12551/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Підприємства «Джіометрі Глобал Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Підприємство «Джіометрі Глобал Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002562204, № 0002572204 від 15 червня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 06 травня 2015 року по 13 травня 2015 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства «Джіомтері Глобал Україна» (код ЄДРПОУ 25587182) з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Лік» (код ЄДРПОУ 31504182) та ТОВ «А-Стероїд-Пост» (код ЄДРПОУ 35222388) за період з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2014 року, за результатами якої складено акт № 2131/26-56-22-04-09/25587182 від 20 травня 2015 року.

Згідно з висновками акту перевірки, встановлено наступні порушення: пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік у сумі 690 678,00 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 767 420,00 грн., в тому числі: за вересень 2014 року - на 403 726,00 грн., за жовтень 2014 року - на 118 088,00 грн., за листопад 2014 року - на 245 606,00 грн.

15 червня 2015 року на підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002562204, яким занижено податок на прибуток у розмірі 863 348,00 грн. (за основним платежем - 690 678,00 грн. та штрафні санкції - 172 670,00 грн.); № 0002572204, яким занижено податок на додану вартість в розмірі 959 275,00 грн. (основний платіж в розмірі 767 420,00 грн. та штрафні санкції на суму 191 855,00 грн.).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Підприємство «Джіометрі Глобал Україна» зареєстровано в якості юридичної особи 17 квітня 1998 року, взято на облік як платник податків у ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 28 квітня 1998 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 грудня 2014 року.

Як вбачається зі Статуту Підприємства «Джіометрі Глобал Україна», предметом діяльності підприємства є, зокрема, рекламна діяльність; організація та проведення рекламних та інформаційних кампаній, розробка та здійснення комплексних рекламних кампаній засобами поліграфії, радіо, телебачення, зовнішніх носіїв та іншими засобами; виробництво та реалізація аудіо- та відеореклами, іншої рекламної продукції, а також розміщення її у засобах масової інформації; виробництво рекламної продукції, надання різноманітних рекламних послуг; проведення PR-кампаній.

У перевіряємий період позивачем виконувалось свої зобов'язання щодо надання рекламних послуг перед ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями у формі ТОВ «ГалаксоСмітКлайн Хедскер Юкрейн ТОВ» та ПрАТ «А/Т тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки».

Як зазначає позивач, наявність зобов'язань перед вказаними суб'єктами господарювання обумовила необхідність залучення третіх осіб, а саме: ТОВ «ЛІК» та ТОВ «А-Стероїд-Пост».

04 листопада 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ «ЛІК» (виконавець) укладено договір № 1-11/2011 про проведення комплексних рекламних акцій, за змістом якого замовник доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з проведення рекламних акцій з метою стимулювання кінцевих споживачів - фізичних осіб на придбання продукції та просування товарів під торговими марками групи компаній «Проктер енд Гембл».

Згідно з п. 1.2 укладеного договору, під послугами слід розуміти: виготовлення або закупівля та розміщення рекламних матеріалів (POMS), підготовка та використання промо-персоналу для проведення промоактивності, закупівля та розповсюдження акційних товарів кінцевим споживачам, організація технічної підтримки акцій (використання і обслуговування абонентських скриньок, «гарячої» телефонної лінії, створення та розміщення інформації на веб-сайтах), перевезення рекламних матеріалів шляхом укладання відповідних договорів з особами, які мають відповідну ліцензію на здійснення відповідної діяльності, розробка механіки і офіційних правил акцій, проведення конкурсів, організація нагородження переможців акцій, та ін.

За змістом п. 3 договору, акт здачі-приймання наданих послуг та звіт про виконану роботу подається в установленій сторони формі, із прикладеними фотознімками, що підтверджують проведення акцій, у строк 10 днів після закінчення відповідної рекламної акції. Виконавець повертає не використані під час акції товари, якщо вони придбані у замовника та оплачує фактично використаний товар за акційною ціною.

У разі належного оформлення зазначених документів, замовник протягом 3-х днів приймає послуги та затверджує звіт виконавця.

Згідно з п. 4 укладеного договору, оплата послуг за вказаним договором здійснюється після отримання послуг банківським переказом протягом 47 робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури, податкової накладної, звіту та акту здачі-приймання послуг, підписаного обома сторонами договору. При цьому, виконавець зобов'язаний зазначити на рахунку-фактури та акті здачі-приймання послуг номер додатку до договору.

Також, на виконання умов вказаного договору між позивачем та ТОВ «ЛІК» укладено ряд додаткових угод, а саме: додаткова угода № 1 від 05 жовтня 2012 року, за змістом якої сторонами продовжено дію договору № 1-11/2011 від 04 листопада 2011 року до 31 березня 2013 року; додаткова угода № 03/12/2013 від 02 грудня 2013 року, за змістом якої до договору внесено зміни у зв'язку зі зміною назви замовника; додаткова угода № 1 від 02 вересня 2014 року, за змістом якої збільшено орієнтовну загальну суму договору; додаткова угода № 2 від 28 листопада 2014 року, за змістом якої сторонами продовжено дію договору № 1-11/2011 від 04 листопада 2011 року до 31 грудня 2014 року.

Крім того, сторонами укладено додаток № 35 до договору № 1-11/2011 від 04 листопада 2011 року, за змістом якого ТОВ «ЛІК» зобов'язувалось за завданням позивача організувати проведення демонстрації споживчих властивостей ТМ Pampers, з метою привернення уваги потенційних споживачів до товарів під торговими марками групи компаній «Проктер енд Гембл» (у подальшому - програма Pampers) в мережі пологових будинків та жіночих консультацій на умовах договору № 1-11/2011 від 04 листопада 2011 року. Строки проведення програми: з 01 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року. Послуги у вказаний термін надаються у три етапи: 1-й: з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, 2-й: з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року, 3-й: з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року, протягом яких ТОВ «ЛІК» здійснює авторизацію адресної програми, пошук та підготовку промо-персоналу для проведення програми, організовує розповсюдження промо-персоналом демонстраційних наборів клієнта замовника, здійснює інформування про споживчі якості продукції «Pampers» клієнта замовника серед потенційних споживачів продукції «Pampers», забезпечує проведення анкетування серед потенційних споживачів продукції «Pampers», послуги з обробки анкет, зібраних в результаті анкетування та загрузки даних, організацію підтримки та технічне обслуговування гарячої лінії для підтримки програми, виробництво анкет, виробництво пакета, нанесення логотипу на ПОСМ .

За умовами додатку № 35, замовник передає виконавцю матеріали, що входять у демонстраційний набір, на підставі акту прийому-передачі, перелік товарів, що входять у демонстраційний набір, також визначено умовами цього додатку.

Також, до вказаного додатку між позивачем та ТОВ «ЛІК» укладено додаткову угоду № 1 від 29 квітня 2014 року, за змістом якої продовжено термін проведення акції до 03 вересня 2014 року, порядок надання послуг згідно додатку № 35 розділено на п'ять етапів, та визначено вартість кожного з етапів.

Крім того, до додатку № 35 між позивачем та ТОВ «ЛІК» укладено додаткову угоду № 2 від 25 червня 2014 року, за змістом якої порядок надання послуг розділено на чотири етапи, а види та найменування послуг, що виконавець зобов'язувався надати, деталізовано, зокрема встановлено виробництво анкет та пакетів ТМ «Pampers», виробництво листівок ТМ «Pampers», закупівля рекламних матеріалів, обладнання та спеціального одягу для демонстрації властивостей підгузників ТМ «Pampers» і правильності користування ними в рамках проведення інформаційно-демонстраційної програми на тему «Відкрий світ дитини з першого дня разом з ТМ «Pampers»» для породіль, майбутніх мам, виробництво стікерів ТМ «Pampers», забезпечення проведення демонстрації властивостей підгузників ТМ «Pampers» і правильності користування ними в рамках проведення інформаційно-демонстраційної програми на тему «Відкрий світ дитини з першого дня разом з ТМ «Pampers»» для породіль, майбутніх мам, в тому числі послуги по брендуванню стікерами, розміщення рекламних матеріалів та обладнання.

На підтвердження проведення акції, відповідно до додатку № 35 до укладеного договору, у матеріалах справи наявні: копії актів приймання-передачі послуг, податкових накладних, звіту до додатку № 35, за змістом якого за час проведення акції ТОВ «ЛІК» розповсюджено демонстраційних наборів клієнта замовника по всій території України, а саме: 28 831 буклетів Pampers Birth Brochure, 28 831 буклетів «Малюк удома» № 5, 4 048 - Pampers серветки Sensitive зразок, 28 530 - листівки для бирок новонароджених Pampers, 28 530 - бірки для новонароджених Pampers.

Також, на виконання умов договору № 1-11/2011 від 04 листопада 2011 року укладено додаток № 36 від 21 серпня 2014 року та додаткову угоду № 1 від 29 листопада 2014 року, за змістом яких ТОВ «ЛІК» зобов'язувалось за завданням позивача організувати проведення демонстрації споживчих властивостей ТМ Pampers з метою привернення уваги потенційних споживачів до товарів під торговими марками групи компаній «Проктер енд Гембл» (у подальшому - програма Pampers) у мережі пологових будинків та жіночих консультацій на умовах договору № 1-11/2011 від 04 листопада 2011 року. Місце проведення акцій - прилегла територія до пологових будинків та жіночих консультацій. Строки проведення програми: з 04 вересня 2014 року по 30 червня 2015 року.

На підтвердження проведення акції, відповідно до додатку № 36 до укладеного договору, у матеріалах справи наявні: копії актів приймання-передачі послуг, податкових накладних, звітів до додатку № 36 від 21 серпня 2014 року, за змістом якого за час проведення акції ТОВ «ЛІК» розповсюджено демонстраційних наборів клієнта замовника по всій території України, а саме: 23 889 - Pampers підгузники Premium Care Small 2 шт., 23 889 буклетів Pampers Birth Brochure, 23 889 буклетів «Малюк удома» № 5, 23 889 листівок для новонароджених Pampers, 23 899 - бірки для новонароджених Pampers; демонстраційних наборів клієнта замовника по всій території України, а саме: 24 401 - Pampers підгузники Premium Care Small 1 шт. та 24 401 - перенатальний буклет Pampers.

Також, до договору № 1-11/2011 від 04 листопада 2011 року укладено додаток № 38 від 16 жовтня 2014 року та додаткову угоду № 1 від 26 листопада 2014 року до додатку, за змістом яких ТОВ «ЛІК» зобов'язувалось надати послуги з організації рекламного заходу щодо споживчих властивостей продукції торгівельних марок Ariel, Tide, Gillette, Pantene, Venus, Gala, що належать групі компаній «Procter & Gamble», іменований надалі «захід» з умовною назвою «Innovation Symposium» у рекламних цілях для торгівельних представників наступних торгівельних мереж: Метро, Космо, Ватсонс, Простор, Єва, Сільпо, спрямованої на інформування про споживчі властивості, покращення просування продукції компанії «Procter & Gamble» під ТМ Ariel, Tide, Gillette, Pantene, Venus, Gala у вищевказаних торгівельних мережах.

Захід заплановано провести за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 2а, у період з 30 жовтня 2014 року по 10 листопада 2014 року.

На підтвердження виконання умов додатку № 38 позивачем до матеріалів справи додано копію акту приймання послуг та звіт про проведення рекламного заходу «Innovation Symposium».

Крім того, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявні копії фотозвітів проведення рекламної акції з розповсюдження демонстраційних наборів та демонстрації споживчих властивостей ТМ Pampers, що відбулись на території пологових будинків та жіночих консультацій у м. Києві.

Також, 08 січня 2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ «А-Стероїд Пост» (виконавець) укладено договір № 6, за змістом якого ТОВ «А-Стероїд Пост» зобов'язувалось виготовити за завданням позивача об'єкти інтелектуальної власності з наступним переданням позивачу виключних майнових прав на такі об'єкти.

За змістом укладеного договору, під роботами у даному договорі слід розуміти: виробництво аудіо-роликів (радіороликів), теле-, радіозаставок, фотографій інших творів, виготовлених способом, подібним до фотографії, роботи з адаптації, роботи зі створення дизайнів макетів, технічні роботи по виготовленню 3D зображень, роботи із технічного редагування, коригування рекламних матеріалів та ін.

Додатковими угодами № 18/10/2011 від 18 жовтня 2011 року та № 02/12/13 від 02 грудня 2013 року до договору вносились зміни у зв'язку зі зміною найменування замовника, а додатковою угодою № 20/12/13 від 20 грудня 2013 року продовжено термін дії договору до 31 грудня 2015 року.

Під час виконання сторонами договору № 6 укладено: додаток № 194-1 від 16 липня 2014 року з надання послуг з творчої та технічної адаптації (зокрема, шляхом розробки елементів анімації, заміни титрів та упаковок, наданих клієнтом замовника, корекції зображення, голосової компресії, мастерингу) 20-секундного та 30-секундного телевізійного рекламного ролика з умовною назвою «Колдрекс Максгрип Лимон 20» та «Колдрекс Максгрип Лимон 30» відповідно, з рекламою «Колдрекс/Coldrex», наданих клієнтом замовника для наступного їх використання на території Азейбарджану; додаток № 203 від 14 жовтня 2014 року з надання послуг з технічної адаптації (а саме: корекції зображення, голосової компресії, зведення звуку, мастерингу відповідно до вимог двох каналів) телевізійного рекламного ролика з умовною назвою «Парадонтакс_Диференс», наданого клієнтом замовника з рекламою продукції, яка реалізується під власною назвою «Paradontax»/«Парадонтакс», для наступного їх використання на території Казахстану; додаток № 204 від 29 жовтня 2014 року з надання послуг з технічної адаптації (а саме: корекції зображення, голосової компресії, зведення звуку, мастерингу відповідно до вимог дев'ятнадцяти каналів) 30-секундного телевізійного рекламного ролика з умовною назвою «Sensodyne_OSA» з рекламою «Сенсодин/Sensodyne», наданого клієнтом замовника; додаток № 215 від 11 листопада 2014 року з надання послуг із створення семи графічних заставок по 13 секунд кожна для інтеграції в програмний додаток для планшетів iPad та Galaxy Tab з умовною назвою «kent sound», призначеного для клієнта замовника ПРАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» для інформування повнолітніх споживачів продукції, яка реалізується під власною назвою kent.

На підтвердження виконання умов вказаних додатків до договору № 6 позивачем до матеріалів справи додано копії актів здачі-приймання робіт.

Також, з метою підтвердження настання реальних наслідків за правочинами, укладеними з ТОВ «ЛІК» та ТОВ «А-Стероїд Пост», позивачем додано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі послуг між позивачем та клієнтом, а саме: ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями у формі ТОВ «ГалаксоСмітКлайн Хедскер Юкрейн ТОВ» та ПрАТ «А/Т тютюнова компанія В.А.Т. -Прилуки».

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 137.1 ст. 137 ПК України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.п. 138.2, 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти до висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 січня 2011 року у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб, зокрема, його контрагентів, за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 29 січня 2014 року № К/9991/81114/11, від 22 січня 2014 року № К/9991/37637/12, від 17 лютого 2014 року № К/800/50945/13, від 19 лютого 2014 року № К/800/61338/13, від 11 березня 2014 року № К/800/1128/14, від 03 березня 2014 року № К/800/12888/13, від 02 червня 2014 року № К/800/6497/13.

Колегією суддів також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) та «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), в яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тому, колегія суддів вважає посилання відповідача на акт про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІК» та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «А-Стероїд Пост», як на підставу відсутності реального здійснення господарських операцій та порушення позивачем норм податкового законодавства, необґрунтованими, оскільки жодним чином не доводять факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Отже, апелянтом не надані суду належні та допустимі докази в розумінні КАС України, а тому наведені обставини не беруться до уваги колегією суддів, як доказ порушення позивачем податкового законодавства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0002562204, № 0002572204 від 15 червня 2015 року, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період підтверджуються первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, та доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Підприємства «Джіометрі Глобал Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 18 вересня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.