Ухвала

від 20.03.2012 по справі 2а-3489/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р. Справа № 37906/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Діброва-2» в особі філії «Діброва-Лука» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2010 року у справі за позовом прокурора Городенківського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до Фермерського господарства «Діброва-2» в особі філії «Діброва-Лука» про стягнення заборгованості,-

встановила:

У жовтні 2010 року прокурор Городенківського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до Фермерського господарства «Діброва-2» в особі філії «Діброва-Лука» про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За відповідачем утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року у розмірі 1865,62 грн..

Оскільки така у добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 1865,62 грн. заборгованості.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2010 року позов задоволено. Стягнуто з фермерського господарства «Діброва-2» на користь управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі заборгованість в сумі 1865,62 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону). Види та розміри фінансових санкцій передбачено у ч.9 ст. 106 Закону, а розмір пені - ч. 8 ст. 106 Закону.

Відповідно до 4,12 ст.20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.1 ст. 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків: при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення

зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі

десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки; при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на

наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки; при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Законність дій відповідача підтверджується розрахунками штрафних санкцій та пені, карткою особистого рахунку платника страхових внесків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач довів законність своїх дій, доводи апеляційної скарги є безпідставними і не обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Діброва-2» в особі філії «Діброва-Лука» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2010 року у справі №2а-3489/10/0970 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

ОСОБА_1