Ухвала

від 27.03.2012 по справі 2а-6937/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 37736/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії Львівського гарнізону, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Виконавчого комітету Львівської міської ради та начальника Львівського гарнізону про визнання протиправними дій та скасування рішень,-

встановила:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії Львівського гарнізону, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та просять, з врахування уточнених позовних вимог, визнати протиправними дії щодо зняття з квартирного обліку та невизнання права на житло сім`ї у складі з восьми чоловік, в тому числі двох неповнолітніх онуків; скасувати рішення від 20.01.2004 року, від 30.12.2003 року, розпорядження за №159 від 21.02.2005 року в частині зняття з квартирного обліку черговика і членів його сім`ї та рішення від 17.11.2004 року за №11; зобов`язати поновити на квартирному обліку та постановити на квартирний облік членів сім`ї черговика-військовослужбовця із збереженням попереднього часу перебування черговика на квартирному обліку та у списках осіб, що користуються правом позачергового одержання житлових приміщень.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року дану адміністративну справу передано до Галицького районного суду м. Львова за підсудністю.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржила Військова частина НОМЕР_1 . Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, позовні вимоги вмотивовані положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за №2011-XII (з наступними змінами та доповненнями).

Згідно з преамбули даного Закону, він визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього ж Закону, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, даний спір виник з приводу суспільних відносин у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Разом з тим, позовні вимоги позивачів звернені до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, яка являється органом місцевого самоврядування.

Згідно п.1 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, також, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно ч.1 п.2 ст. 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності.

На підставі вищезазначеного, даний спір предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду, а відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що справу слід передати за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року у справі №2а-6973/10/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.03.2012 року