Рішення

від 03.09.2009 по справі 40/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/306

03.09.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

до                  Приватного підприємства «Будмайстер-М»

про               стягнення заборгованості 74 055,19 грн.,

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:  

Від позивача:      Назаренко В.Є. за довіреністю б/н від 23.06.2009р.

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»до Приватного підприємства «Будмайстер-М» про стягнення  з відповідача заборгованості за договорами фінансового лізингу  у розмірі  42 170,46 грн. та неустойки у розмірі  31 884,73 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що Між ТОВ «Ласка Лізинг»та Приватним підприємством «Будмайстер-М» було укладено договір фінансового лізингу № 1247/03/2008 від 27.03.2008,  відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове володіння та користування за плату майно –екскаватор «Борекс-2206»(одна одиниця).

За доводами Позивача Відповідачем порушуються умови договору, а саме п. 6.5. Так, Відповідач повинен був здійснювати лізингові платежі згідно додатку №1 до Договору «Графік внесення платежів», однак Відповідач сплату за договором не здійснює належним чином, в зв'язку з чим, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем  у розмірі 42 170,46 грн.

З посиланням на п. 8.5 Договору Позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний також сплатити на його користь неустойку у розмірі 31 884,73 грн.

Ухвалою суду від 06.07.09 р. було порушено провадження у справі №40/306 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.08.09 р.

Ухвалою суду від 13.08.09 розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника Відповідача, на 03.09.09.

У судовому засіданні, призначене на 03.09.09, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав.

Відповідач не надав заперечення проти заявлених позовних вимог. В жодне судове засідання не забезпечив явку повноважного представника. Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, надана Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходження –01021, м. Київ, Печерський район, вулиця Михайла Грушевського, 28/2-А, Н.П. № 43.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і  місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та довідці Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.

У судовому засіданні, 03.09.09, суд за згодою представника Позивача в порядку ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

Згідно статті 43 ГПК України  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші  особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну  або припинення  цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ст. 638 ЦК України).

За результатом укладеного між Позивачем і Відповідачем Договору фінансового лізингу, № 1247/03/2008 від 27.03.2008, Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове володіння та користування за плату майно –екскаватор «Борекс-2206»(одна одиниця).

У відповідності з положеннями пункті 6.5, 6.6. Договору фінансового лізингу лізингові платежі нараховуються по кожному періоду строку фінансового лізингу, що зазначаються в графіку внесення платежів та який є невід'ємною частиною Договору.

За умовами п. 6.8. Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання вносити всі лізингові платежі в обсязі  та у строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлених чи отриманих рахунків лізингодавця.

Згідно п. 6.1.2 Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як результат суми лізингового платежу, який виражається в «у.о.»згідно «Графи 3»додатку №1 на відповідну дату проведення платежу і Курсу 2, який збільшується на 1%. Курс 2 –це курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату встановлену для проведення наступного лізингового платежу згідно графіку внесення платежів (п. 6.1.1. Договорів).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Особа яка порушила  зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень частини 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Пунктом 3 ч. 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як стверджує Позивач, що підтверджується матеріалами справи, Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повноти та вчасності сплати лізингових платежів не виконує.

Так, Відповідач повинен був здійснювати лізингові платежі згідно додатку №1 до Договору «графік внесення платежів». За не виконання договірних зобов'язань щодо оплати лізингових платежів у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 42 170,46 грн.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності п. 8.5. договорів фінансового лізингу, Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0,1 (одна десята)% від поточного боргу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежу. Поточний борг Лізингоотримувача визначається по кожному періоду лізингових платежів  в графіку внесення платежів (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Позивачем правомірно нарахована неустойку за не виконання договірних зобов'язань. Розмір неустойки Відповідача за прострочені платежі за Договором фінансового лізингу за розрахунками Позивача становить 31 884,73 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Будмайстер-М»(01021, м. Київ, Печерський район, вул. М.Грушевського, 28/2-А Н.П. № 43, код ЄДРПОУ 32915831) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корп. 2, Бізнес-Центр «Реноме», код ЄДРПОУ 33104543, р/р 26008301013536 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) заборгованість  в розмірі 42 170,46 грн. (сорок дві тисячі сто сімдесят гривень сорок шість копійок), неустойку в розмірі 31 884,73 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні сімдесят три копійки), судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 740,55 грн. (сімсот сорок гривень п'ятдесят п'ять копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розмірі 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень нуль копійок).

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                 Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 08.09.2009