Ухвала

від 15.09.2015 по справі 813/8816/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 876/3523/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представника позивача Петришина І.М.,

представника відповідача Карпини Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Поліпресмаш" до державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

30 грудня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Поліпресмаш" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі-ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі) за №0001782200 від 05 вересня 2014 року.

Постановою від 03 березня 2015 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій підприємства позивача з ТзОВ ,,Гал-Кат" (ТзОВ ,,Синор"). Відповідач також вважає, що господарські операції, які відображені позивачем у наданих суду документах, не мають достатньої доказовості, оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, а тому така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування валових витрат.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що на підставі висновків позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Поліпресмаш" з питань перевірки наявності фінансово-господарських відносин по взаєморозрахунках з ТзОВ ,,Синор" за січень-лютий, квітень-червень, серпень-вересень, листопад 2011 року та березень, червень-вересень 2012 року, оформленої актом за №175/13-20-22-00/36767570 від 15 серпня 2014 року, ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі прийняла податкове повідомлення-рішення за №0001782200 від 05 вересня 2014 року, яким збільшила товариству грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 33861,00 грн., в т.ч. 22574,00 грн. за основним платежем та 11287,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач на порушення приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України допустив завищення податкового кредиту за вересень 2011 року по взаєморозрахунках з ТзОВ ,,Синор" на суму 25808,00 грн. та завищив податкове зобов'язання за серпень та листопад 2011 року по взаєморозрахунках з ТзОВ ,,Синор" на суму 3234,00 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року по взаєморозрахунках з ТзОВ ,,Синор" на суму 22574,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов, зокрема, на підставі акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова №2905/22-10/33361757 від 17.06.2013 року ,,Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,Синор" (код ЄДРПОУ 33361757) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 22.05.2013 року", в якому, серед іншого зазначено, що операції товариства не спрямовані на реальне настання юридичних наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно, у відповідності до вимог податкового законодавства сформував податковий кредит та податкові зобов'язання по ПДВ при здійсненні господарських операцій з ТзОВ ,,Синор".

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 11 листопада 2010 року ТзОВ ,,Поліпресмаш" (Покупець) та ТзОВ ,,Гал-Кат" (в подальшому перейменоване на ТзОВ ,,Синор") (Продавець) уклали договір купівлі-продажу за №248, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти і оплатити його на умовах даного договору. Товаром за цим договором є поліетилен, поліпропілен. Ціна товару за цим договором вказується в накладних на відвантаження товару. Загальна сума цього договору визначається сумою всіх накладних на поставки за цим договором. Кількість товару, що поставляється за цим договором, вказується в товарно-супровідних документах. Оплата товару здійснюється на поточний рахунок Продавця на підставі виставленого Продавцем рахунку. Місцем поставки товару є склад Продавця. Доставка товару здійснюється Покупцем зі складу Продавця.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати придбаних товарів, позивач долучив: податкові накладні,видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки за рахунками (т. 1, а.с. 142-160).

Поставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась Покупцем, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору про надання транспортних послуг, укладеного між ТзОВ ,,Поліпресмаш" та ФОП ОСОБА_3 від 03.01.2011 року, акта про надання транспортних послуг від 03.01.2011 року, довіреності №1 від 03.01.20111 року, випискою за рахунками від 20.12.2011 року (т. 1, а.с. 205-209).

Податкові накладні по контрагенту ТзОВ ,,Гал-Кат" позивачем відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий, квітень, травень, червень, вересень 2011 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТзОВ ,,Гал-Кат" позивач відніс до податкового кредиту за вересень 2011 року та відобразив в податковій звітності , про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за вересень 2011 року.

Господарські операції з ТзОВ ,,Гал-Кат" позивач провів по бухгалтерському обліку: в оборотно-сальдовій відомості за вересень 2011 р. ; у картці рахунку 201: Сировина та матеріали за 2011 р. ; у картці рахунку 206: Сировина і матеріали: Відроди поліетилену за 2011 р.; у картці рахунку 63: Покупці та замовники за 2011 р.; у калькуляції за вересень 2011 року; у книзі складського обліку за 2011 рік (т. 1 а.с. 180-189, 215-225).

Придбані у контрагента товарно-матеріальні цінності, використані позивачем у господарській діяльності для виготовлення плівки поліетиленової, яка постачалась, зокрема і ТзОВ ,,Гал-Кат".

Так, на підтвердження факту виконання умов договору за №03/01 від 03.01.2011 року, укладеного між ТзОВ ,,Поліпресмаш" (Продавець) та ТзОВ ,,Гал-Кат" (Покупець), позивач надав податкові накладні №1 від 03.11.2011 року, №5 від 02.08.2011 року, №74 від 03.05.2011 року; накладні №232 від 03.11.2011 року, №147 від 02.08.2011 року, №72 від 03.05.2011 року; довіреності №637 від 02.08.2011 року, №309 від 28.04.2011 року; банківські виписки за рахунками: від 04.05.2011 року, від 04.08.2011 року, від 05.08.2011 року, від 09.08.2011 року, від 16.11.2011 року, від 22.08.2011 року (т. 2 а.с. 14-19).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції підприємства позивача з його контрагентом ТзОВ ,,Гал-Кат" (ТзОВ ,,Синор") мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, бухгалтерськими проведеннями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані послуги та товар відображені позивачем у бухгалтерському обліку та використані у власній господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі №813/3734/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року, зобов'язано ДПІ у Залізничному районі м. Львова виключити з електронної бази даних висновки, викладені в акті від 17.06.2013р. №2905/22-10/33361757 ,,Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,Синор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 22.05.2013р. " як такі, що не відповідають дійсності.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем в ціні придбаних товарів по господарських операціях з ТзОВ ,,Гал-Кат" (,,Синор").

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № 813/8816/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 17 вересня 2015 року.