Рішення

від 09.10.2009 по справі 17/1182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/1182

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" жовтня 2009 р. Справа № 17/1182

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

при секретарі Люлько С.С.

за участю представників сторін

від позивача Падалюк В.М. дов. №1 від 08.09.2009р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леагр" (м.Мінськ Республіка Білорусь)  

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Лідія" (с.Мамрин Коростишівський район Житомирська область)

про стягнення 7228,00 доларів США.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 7228,00 доларів США попередньої оплати за контрактом № 4 від 13.02.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим відповідач порушив умови додаткової угоди від 28.04.2009р. до контракту №4 від 13.02.2009р. щодо повернення позивачу перерахованих коштів.

18.09.2009р. на адресу господарського суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 16.09.2009р. з інформацією щодо включення до ЄДРПОУ та місцезнаходження відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Лідія" (с. Мамрин Коростишівський район Житомирська область, код 32935051).

Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2009р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Надав усні пояснення по суті спору, відповів на поставлені судом питання. Зазначив, що заборгованість відповідача не змінилася.

Надав для залучення до матеріалів справи: докази направлення відповідачу акту звірки до договору №4 від 13.02.2009р. - оригінал фіскального чеку №8124 від 22.09.2009р.; оригінал опису вкладення до цінного листа на ім'я ПСП "Лідія".

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали від 10.09.2009р. не виконав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леагр" - покупець (позивач у справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Лідія" -продавець (відповідач у справі) був укладений контракт за № 4 та специфікація №1 від 19.02.2009р. (а.с. 11,13).

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Згідно ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Пунктом 8.4 контракту №4 від 13.02.2009р., сторони встановили, що суперечки по даному договору будуть вирішуватись шляхом переговорів між представниками продавця і покупця. При неможливості досягнення згоди протягом 30 днів з дня початку переговорів, спір підлягає вирішенню в Арбітражному суді України.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами  України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати, будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України,  крім випадків,  передбачених у статті 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справа з іноземним елементом.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, іноземні підприємства і організації мають право звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх  порушених  або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.124 ГПК України, господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій. Підвідомчість та підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12 - 17 цього Кодексу.

При цьому статтею 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (ч.1 ст.15 ГПК України). 

Враховуючи положення зазначених законів, а також те, що спірні відносини виникли між позивачем та відповідачем, який знаходиться в Житомирській області, суд вважає правомірним, звернення позивача до господарського суду Житомирської області, а даний спір підвідомчим та підсудним господарському суду Житомирської області.

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного контракту, відповідач зобов'язався поставити товар, а саме вироби з габро, лабрадоритів та граніту різноманітних родовищ України позивачу згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту.

В пункті 4.3 вищезазначеного контракту, сторони погодили, що позивач здійснює 50% попередньої оплати за партію товару на валютний рахунок відповідача протягом 10 днів з моменту отримання рахунку. Решту 50% протягом 10 днів з моменту підтвердження відповідачем готовності товару до відправки.

На виконання умов контракту позивач 11.03.2009р. перерахував відповідачу, в якості попередньої оплати за товар 7228,00 доларів США, що підтверджується банківським платіжним дорученням № 5 від 11.03.2009р. (а.с. 14).

Згідно з п.3.1 вищезазначеного контракту, сторони погодили, що відповідач проводить поставку товару позивачу не пізніше 30 днів з моменту отримання 50% оплати згідно рахунку-фактури.

Відповідач свої зобов'язання по передачі позивачу виробів з габро, лабрадоритів та граніту різноманітних родовищ України не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість перед позивачем в сумі 7228,00 доларів США  попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до додатку від 28.04.2009р. до контракту №4 від 13.02.2009р. укладеного між сторонами (а.с. 12), у зв'язку неможливістю виконання п.2.2 контракту №4 від 13.02.2009р. (через неякісну структуру каменя) та п.3.1, відповідач зобов'язався провести повернення перерахованого авансу в розмірі 7228,00 доларів США згідно п.5.3 не пізніше 10.05.2009р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість у розмірі 7228,00 доларів США .

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають  задоволенню на суму 7228,00 доларів США.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 693 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Лідія", 12500, Житомирська область, Коростишівський район, с.Мамрин, об'єкт №4, ідентифікаційний код 32935051 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леагр", Республіка Білорусь, 220103, м.Мінськ, вул. Кноріна, 50, корп. 8, кім. 307 - 7228,00 доларів США, 72,28 доларів США витрат по сплаті державного мита, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. 

Суддя Шніт А.В.

Дата підписання 15.10.2009р.

1 - в справу; 2,3-сторонам.