Рішення

від 01.04.2014 по справі 905/1166/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 Справа № 905/1166/14 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ІСТ-ФАРМ-ГРУП" про стягнення 11315,41грн. Представники сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю; не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ІСТ-ФАРМ-ГРУП" про стягнення заборгованості у розмірі 11315,41грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №82 від 05.07.2012 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 11315,41грн.

На підтвердження позовних вимог, позивачем додано до матеріалів справи копії: договору поставки №82 від 05.07.2012; видаткової накладної №РН-000076 від 05.07.2012; податкової накладної №76 від 05.07.2012; довіреності ЯПИ №987650 від 05.07.2012; претензії №1 від 01.10.2013; претензії №2 від 01.11.2013; акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2012.

Позивач у судове засідання з'явився, подав документи для залучення до матеріалів справи. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява були надіслані відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В матеріалах справи наявнє повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду 13.03.2014.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

05.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ-ФАРМ-ГРУП", як покупцем (відповідач) підписаний договір поставки №82 (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання з постачання запчастин, шин, мастил, рідин (далі-товар) в асортименті, кількості та згідно цін, вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, відвантаження товару здійснюється на умовах EXW (згідно правил ІНКОТЕРМС 2000), склад постачальника.

Покупець здійснює оплату товару, що поставляється за цим договором впродовж 30 банківських днів з моменту відвантаження товару (п. 3.1 договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012. В частині можливої заборгованості - до остаточного розрахунку між сторонами (п. 5.1 договору).

Договір підписаний директорами позивача ОСОБА_2 та директором відповідача ОСОБА_3 та скріплений їх печатками, копія міститься в матеріалах справи. Судом оглянутий оригінал договору.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 11315,41грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000076 від 05.07.2012 на суму 11315,41грн., податковою накладною №76 від 05.07.2012, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Поставлений згідно вищезазначеної видаткової накладної товар, на підставі довіреності ЯПИ №987650 від 05.07.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представленої накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначеної накладної, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні докази в підтвердження поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 11315,41грн.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" - якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

01.10.2013 позивач направив відповідачу претензію №1 про оплату заборгованості на загальну суму 11315,41грн.

01.11.2013 позивач повторно направив відповідачу претензію №2 про оплату заборгованості на загальну суму 11315,41грн.

Відповідач відповіді на вищезазначені претензії не надав, кошти не перерахував.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 11315,41грн., вартість якого відповідачем не оплачена, станом на теперішній час заборгованість становить 11315,41грн., доказів зворотнього сторонами не надано.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 11315,41грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ІСТ-ФАРМ-ГРУП" (вул. Карла Лібкнехта, 31, м.Амвросіївка, Донецька область, 87300, код ЄДРПОУ 35651788 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Колос" (вул.Магістральна, 3А, м.Макіївка, Донецька область, 86115, код ЄДРПОУ 13541341) основний борг у розмірі 11315 (одинадцять тисяч триста пятнадцять) грн. 41 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 07.04.2014.