Рішення

від 08.09.2015 по справі 905/750/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.2015                     Справа № 905/750/15                                         

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М., при секретарі Романцової О.О. розглянувши матеріали справи за позовною заявою

позивача: товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТРЕНТ», с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область

до відповідача: приватного підприємства «СТРОЙ-КОНТРАКТ», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 39034,15 гривень

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

          Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТРЕНТ», звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача - приватного підприємства «СТРОЙ-КОНТРАКТ» про стягнення заборгованості у розмірі 39034,15 гривень за договором оренди обладнання № ОД0089 від 09.10.2012 року, з яких 37584,15 гривень – заборгованість по орендній платі, 1450 гривень – заборгованість за послуги експедиції (доставки).

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне (не в повній мірі) виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди обладнання № ОД0089 від 09.10.2012 року.

          Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

          В перебігу розгляду справи представник позивача надавав пояснення по справі, витребувані судом докази та наполягав на задоволенні позовних вимог у стягуваному розмірі.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом матеріали не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (інформація про час та місце розгляду справи була розміщена на офіційному сайті суду, суд вживав заходи з метою направлення за відомими суду телефонними номерами відповідачів телефонограми).

          Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі представників сторін.

          Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався. Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

          Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

          З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

           09.10.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди обладнання № ОД0089 (надалі – Договір), відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності позивача.

          За змістом п. 1.2. договору Найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності), відновна вартість, ціна та строк оренди по кожній одиниці обладнання зазначаються в протоколі погодження істотних умов оренди, який є невід'ємною частиною цього договору, та який сторони зобов'язуються підписувати і кожному випадку передання в оренду обладнання за цим договором.

          Згідно п.3.4 договору, факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі згідно встановленої у додатку №2 до цього договору форми.

          Як вбачається з позову орендоване майно було повернуто з оренди, про що було складено відповідні акти про повернення, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, претензій щодо повернення орендованого майна позивач до відповідача не висуває.

          Підставою звернення позивача до суду стало неповне виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати у розмірі, узгодженому сторонами.

          Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди.

          Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами оренди оренди обладнання № ОД0089 від 09.10.2012 року.

          Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

          Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором оренди обладнання № ОД0089 від 09.10.2012 року, його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір найму (оренди). Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Отже, в контексті зазначених норм, укладений між сторонам договір оренди обладнання № ОД0089 від 09.10.2012 року є належною правовою підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          За змістом ч.ч.1,5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

          Відповідно п. 6.6. Договору Орендна плата та інші, передбачені Договором платежі вносяться відповідачем в безготівковій формі на рахунок позивача на підставі та в розмірі, згідно умов цього Договору та протоколу до нього.

          Початок перебігу строку оренди кожної одиниці Обладнання, зазначеного у Протоколах до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі Обладнання за Актом прийому-передачі (п. 4.1. Договору).

          Згідно п. 6.2. Договору, орендна плата нараховується в розмірі, встановленому позивачем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього Договору.

          Відповідно до п.6.4. Договору передбачено, що якщо Обладнання за цим Договором було передано в Оренду на невизначений строк, згідно з п. 4.3. даного Договору, оплата орендної плати здійснюється згідно умов вказаних у відповідному протоколі, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.

          Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від сплати орендної плати згідно визначених договором умовами.

          Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

          З наявних у справі матеріалів вбачається доведеним факт користування відповідачем орендованим майном в період з 10.10.2012р. по 22.08.2013р. У цей же період сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), зі змісту яких вбачається надання позивачем послуг з оренди на загальну суму 387 293,95 гривень.

          При цьому відповідач за надані послуги з оренди провів оплату лише частково у розмірі 349709,80 гривень. Отже сума заборгованості відповідача перед позивачем за оренду майна становить 37584,15 гривень.

          Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів сплати відповідачем орендних платежів в повному обсязі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 37584,15 гривень.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення послуг з експедиції у розмірі 1450 гривень, суд приходить до висновку про підставне звернення позивача до суду і в цій частині, адже в матеріалах справи наявний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №310813-213К від 31.08.2013 року, що підписано обома сторонами, при цьому жодних доказів сплати зазначеної суми наданих послуг відповідачем не надано, а з матеріалів справи проведення відповідачем оплати за ці послуги встановити не вбачається можливим, отже суд приходить до висновку про задоволення позову і в частині стягнення суми послуг з експедиції у розмірі 1450 гривень.

          Отже загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача становить 39034,15 гривень.

          Такі висновки суду ґрунтуються на приписах ст.ст. 33,43 Господарського процесуального кодексу України.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник з його вини.

          Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з приватного підприємства «СТРОЙ-КОНТРАКТ» (83500, м. Донецьк, вул. Купріна, 23, ЄДРПОУ 34849881) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фортрент» (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Білогородка, вул. Богатирська, 2-А, ЄДРПОУ 32664239) заборгованість у розмірі 39034,15 гривень, судовий збір у розмірі 1827 гривень.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          У судовому засіданні 08.09.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14.09.2015р.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник