Рішення

від 14.09.2015 по справі 906/1067/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" вересня 2015 р. Справа № 906/1067/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 1366/10 від 07.08.2015р.

від третьої особи: ОСОБА_2- сільський голова

прокурор: Кравчук О.А.- посв. № 031524 від 23.01.2015р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Черняхівського району в інтересах держави в особі Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Черняхівського району Житомирської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.07.2009р. та зобов'язання повернути земельну ділянку площею 3,6744 га

Прокурор звернувся до суду в інтересах позивача з позовом про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.07.2009р. між Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаїр";

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" повернути Черняхівській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 3,6744 га, нормативно грошова оцінка якої складає 742229,00 грн., у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.07.2015р.

Ухвалою суду від 28.07.2015р. залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 сільську раду Черняхівського району Житомирської області.

В судовому засіданні від 14.09.2015р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14:15год. 14.09.2015р.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомила, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. відповідача позбавлено спеціального дозволу на користування надрами.

Представник позивача та представник третьої особи позовні вимоги прокурора підтримали в повному обсязі.

Крім того, представник позивача вказав, що листом № 1367/4 від 07.08.2015р. позивач звертався до відповідача з пропозицією у строк до 01.09.2015р. прибути до позивача та підписати угоду про дострокове розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін (а.с. 67-68).

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, вимог суду не виконав. 07.08.2015р. на адресу господарського суду повернулась копія ухвали суду від 28.07.2015р. про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 56-59).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про порушення провадження у справі від 14.07.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 28.07.2015р. направлялась відповідачу на адресу - Житомирська область, Черняхівський район, с.Селець, вул. Ватутіна,2, тобто на адресу зазначену у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, вирішення спору здійснюється за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора представника позивача та третьої особи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" (відповідач) отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 4423 з терміном дії на 20 років для видобування лабрадориту на родовищі "Пасіка", що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Черняхівського району 1,3 км. на схід від північної околиці с.Браженка (а.с.17)

З метою здійснення своєї діяльності, 27.07.2009р. між Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (далі - договір)(а.с. 13-14).

Відповідно до п.1 договору позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради.

За умовами п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,6744га, в тому числі: пасовища - 1,4763га, болота- 0,5987га, кам'янисті місця - 1,5994га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 74229,00 грн. (п. 5 Договору).

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено до 16 жовтня 2027 року.

Як визначено у п.п. 9, 10 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 37111,45 грн. в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної оплати не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 28 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 договору).

Згідно п. 43, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Черняхівському районному реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.08.2009р. за № 040922300029.

На виконання умов договору між сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкту оренди, за яким позивачем передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку під промислову розробку родовища лабрадориту, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, загальною площею 3,6744 га. (а.с.15).

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач своєчасно не сплачував орендну плату за землю, що в свою чергу призвело до того, що за період з 31.12.2013р. по 30.05.2015р. утворилась заборгованість в розмірі 63424,24грн.

Згідно розрахунку суми заборгованості до бюджету по ТОВ "Альтаїр" наданого Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією від 24.07.2015 р. станом на 30.05.2015 р. (а.с. 36), вищевказана заборгованість включає в себе 59280,21 грн. - заборгованість по сплаті орендних платежів та 4144,03 грн. нарахованої пені (а.с. 37, 38).

Відповідно до витягу з особового рахунку по орендній платі, копій податкових декларацій та довідки Володарсько-Волинської об'єднаної Державної податкової інспекції, розрахунку сум податкового боргу вбачається, податковий борг по орендній платі за землю ТОВ "Альтаїр" виник з 02.03.2014р. і станом на 30.05.2015р. його борг становить 63424,24 грн.

Прокурор вказує, що відповідачем порушено вимоги земельного законодавства та умов договору оренди земельної ділянки, що порушує інтереси держави в особі Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області, у зв'язку з тим, що відповідачем систематично не вноситься орендна плата та земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, про що свідчить інформація надана Черняхівською РДА від 11.03.2015р. за № 381/10 та ОСОБА_3 сільською радою (а.с.18-21).

Наведені обставини прокурором визначено як підстави для розірвання укладеного між сторонами договору та повернення земельної ділянки орендодавцю.

В процесі розгляду справи суду стало відомо, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. у справі № 806/1305/15 за позовом Державної служби геології та надр України до ТОВ "Альтаїр" адміністративний позов задоволено та припинено право ТОВ "Альтаїр" на користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4423 від 16.10.2007 року, виданого ТОВ "Альтаїр" Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, з метою видобування лабрадориту, придатного для видобування блоків та виробництва плати та облицювальних виробів, відходів придатних для виробництва щебеню будівельного у родовищі "Пасіка"(а.с.70-71).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За приписами ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами склались на підставі укладеного договору оренди землі від 27.07.2009р.

Стаття 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 24 Закону встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.21 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ч.1 п. "в" ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Нормами ст.ст. 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов'язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з ч.1 ст.15 ЗУ "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Судом встановлено, що пунктами 9-10 укладеного між сторонами договору, сторони дійшли згоди про порядок, строки та розмір внесення орендних платежів.

Разом з тим, суд встановив, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов'язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого у нього існує заборгованість, яка станом на 30.05.2015р. із врахуванням пені становить 63424,24 грн. (а.с. 36).

Згідно статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

За приписами ч.1 ст. 32 ЗУ "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пунктів "д", статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати;

За приписами ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору відбувається в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, матеріалами справи підтверджено факт систематичної несплати орендної плати відповідачем.

Щодо вказаної прокурором підстави для розірвання спірного договору - не використання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 п. ж ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі промисловості.

З договору оренди вбачається, що відповідачу були передані в оренду саме землі, які за цільовим призначенням являються землями промисловості.

Статтею 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

В своїй позовній заяві як на підставу для розірвання договору оренди прокурор та позивачі вказують на «ґ» ст.141 ЗК України, за яким використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.21. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

"Використання за не цільовим призначенням" застосовується до випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію - використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

Враховуючи викладене, підставою для розірвання договору оренди землі в судовому порядку може бути належним чином доведений факт використання орендованої земельної ділянки для інших, ніж передбачено договором, цілей.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням. А факт не використання орендованої земельної ділянки відповідачем не свідчить про порушення останнім приписів п.«ґ» ст.141 ЗК України.

Слід зазначити, що ні умовами договору, ні умовами чинного законодавства не передбачена відповідальність орендаря у вигляді дострокового розірвання договору оренди за невикористання земельної ділянки.

За таких обставин зазначена прокурором підстава не може слугувати підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Однак враховуючи, що судом встановлено факт систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку, а також враховуючи факт позбавлення відповідача спеціального дозволу за рішенням суду, суд вважає вимогу про розірвання вказаного договору обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 34 ЗУ "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 21 Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі, вимога про повернення земельної ділянки є також обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, заявленими у відповідності до норм чинного законодавства, умов договору та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов за підставами та предметом не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі .

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Слід зазначити, що частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00грн.).

Разом з тим, в пункті 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином з двох немайнових вимог загальний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2436,00грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Розірвати договір оренди землі, укладений 27.07.2009р. між Черняхівською районною державною адміністрацію (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, площа Рад,1, ідентифікаційний код 04053453) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, с.Селець, вул. Ватутіна,2, ідентифікаційний код 32026674), зареєстрований у Черняхівському районному реєстраційному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.08.2009р. за № 040922300029.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, с.Селець, вул. Ватутіна,2, ідентифікаційний код 32026674) повернути Черняхівській районній державній адміністрації (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, площа Рад,1, ідентифікаційний код 04053453) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,6744га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, нормативно-грошовою оцінкою 742229,00грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, с.Селець, вул. Ватутіна,2, ідентифікаційний код 32026674)

- в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 2436,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.09.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- справу

2- прокурору (згідно заяви)

3- позивачу (згідно заяви)(рек. з повід.)

4- відповідачу (рек. з повід.)

5- ОСОБА_3 сільська рада Черняхівського району Житомирської області ( 12312, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с. Селець, вул.Леніна,1) (рек. з пов.)