Рішення

від 15.09.2015 по справі 908/4363/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/173/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015 Справа № 908/4363/15

за позовом Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м.Запоріжжя, бул. гвардійський, 137)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Медичний лікувально-діагностичний центр В«ЕльфВ» ЛТДВ» (69005, АДРЕСА_1; пошт. адреса: 69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименко, б. 40, кв. 48)

про стягнення 9549 грн. 94 коп. основного боргу за договором № 100287 від 01.04.2007 р., 1365 грн. 94 коп. пені, 218 грн. 68 коп. річних процентів, 2921 грн. 23 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. № 30/2019 від 05.01.2015 р.

Відповідача - ОСОБА_3

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 9549 грн. 94 коп. основного боргу за договором № 100287 від 01.04.2007 р., 1365 грн. 94 коп. пені, 218 грн. 68 коп. річних процентів, 2921 грн. 23 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Розгляд справи, призначений на 26.08.2015 р., відкладався до 10.09.2015 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.09.2015 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 15.09.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до умов договору № 100287 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного з відповідачем 01.04.2007 р., позивач відпускав теплову енергію в нежитлове приміщення напівпідвалу № 116 за адресою м.Запоріжжя, вул. Леонова, 8. Вказаний об'єкт нерухомого майна належить відповідачу на праві власності. Позивач в період з листопада 2013 р. по квітень 2014 р. та з жовтня 2014 р. по квітень 2015 р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 9922 грн. 50 коп. В порушення положень договору відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 372 грн. 56 коп. за спожиту теплову енергію в спірному періоді. Таким чином, заборгованість відповідача в спірний період складає 9549 грн. 94 коп. Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув. В судовому засіданні 10.09.2015 р. позивач повідомив, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 1850 грн., внаслідок чого заборгованість за спожиту теплову енергію складає 7654 грн. 94 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 7.2.8 договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 1365 грн. 94 коп. за період з 20.11.2014 р. по 20.07.2015 р. У відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 218 грн. 68 коп. річних процентів, нарахованих за період з 20.12.2013 р. по 20.07.2015 р., та 2921 грн. 23 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2014 р. по червень 2015 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що зазначив у відзиві на позов. Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців. В обґрунтування клопотання вказує, що фінансове становище відповідача є дуже важким, нежитлове приміщення по вул. Леонова, 8 фактично закрите, тобто не приносить прибутку. Єдиний прибуток з якого можливе погашення заборгованості - це пенсія за віком засновника товариства.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медичний лікувально-діагностичний центр «Ельф» ЛТД» (споживач, відповідач по справі) та Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач по справі) 01.04.2007 р. укладено договір № 100287 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого Теплопостачальна організація зобов'язалася відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. До договору вносилися зміни, про що сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 01.08.2008 р.. № 2 від 01.03.2011 р.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктами 6.1-6.10 вказаного договору, якими передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не заперечується діючому законодавству, відповідно о встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру, акт приймання-передачі та податкову накладну. Отриманий акт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання підписаного ОСОБА_3 приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.1).

Як свідчать вивчені матеріали, товариство «Медичний лікувально-діагностичний центр «Ельф» ЛТД» володіє нежитловим приміщенням № 116 напівпідвалу (літ. А-5) загальною площею 58,3 кв.м, яке знаходить за адресою: вул. Леонова, 8 на підставі договору купівлі-продажу № 188 від 21.12.2005 р.

На сплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за період листопад 2013 - квітень 2014 р. та жовтень 2014 р. - квітень 2015 р. позивачем направлялися рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, про що свідчать реєстри відправлення рахунків та актів виконаних робіт. Відповідач акти приймання - передачі теплової енергії за вказаний період не підписав та не повернув теплопостачальній організації, зауважень щодо якості послуг не висловив.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за період листопад 2013 - квітень 2014 р. та жовтень 2014 р. - квітень 2015 р. в сумі 9549 грн. 94 коп. (на час подання позову).

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні судом встановлено, що після порушення провадження по даній справі відповідачем із заявленого до стягнення розміру основного боргу сплачено 1850 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт звірення розрахунків станом на 06.09.2015 р. Суд вважає за необхідне в частині стягнення з відповідача 1875 грн. основного боргу провадження у справі припинити внаслідок врегулювання спору в добровільному порядку.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу позивачу, суму заборгованості визнав, суд вважає, що вимоги про стягнення 7654 грн. 94 коп. основного боргу за період грудень 2013 - квітень 2014 р. та жовтень 2014 р. - квітень 2015 р. за договором № 100287 від 01.07.2007 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті наданої йому теплової енергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 218 грн. 68 коп., нарахованих за період з 20.12.2013 р. по 20.07.2015 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 2921 грн. 23 коп., нарахованих за період з січня 2014 р. по червень 2015 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 1364 грн. 94 коп., нарахованої за період з 20.11.2014 р. по 20.07.2015 р., позивач обґрунтовує п. 7.2.8 договору № 100287 від 01.04.2007 р., яким передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пунктів 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців. В обґрунтування клопотання заявник вказує, що сплата боргу одним платежем є об'єктивно неможливою, оскільки підприємство знаходиться в дуже важкому фінансовому становищі.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні представник позивача заявив, що не заперечує проти надання розстрочки виконання рішення, але на менш тривалий період. Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем та позивачем, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задовольнити частково клопотання про розстрочку виконання рішення в частині сплати основного боргу, пені, втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів та розстрочити виконання рішення по даній справі на шість місяців згідно наступного графіку: до 30.09.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.10.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.11.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.12.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.01.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 29.02.2015 р. - 2026 грн. 79 коп.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України та ст.. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 80 ч. 1, п. 1-1, ст. ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення 1850 грн. основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Медичний лікувально-діагностичний центр В«ЕльфВ» ЛТДВ» (69005, АДРЕСА_1; пошт. адреса: 69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименко, б. 40, кв. 48, ЄДРПОУ 20472404) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458) 7654 (сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 94 коп. основного боргу з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26039302042813 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України, МФО 313957; 1365 (одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 94 коп. пені, 218 (двісті вісімнадцять) грн.. 68 коп. річних процентів, 2921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн.. 23 коп. втрат від інфляції грошових коштів з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26007301001951 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України, МФО 313957. Розстрочити виконання рішення по даній справі на шість місяців згідно наступного графіку: до 30.09.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.10.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.11.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.12.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 30.01.2015 р. - 2026 грн. 80 коп., до 29.02.2015 р. - 2026 грн. 79 коп. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Медичний лікувально-діагностичний центр В«ЕльфВ» ЛТДВ» (69005, АДРЕСА_1; пошт. адреса: 69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименко, б. 40, кв. 48, ЄДРПОУ 20472404) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458) 1580 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят) грн.. 72 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 16 вересня 2015 року.

Суддя І.А. Попова