Постанова

від 13.10.2009 по справі 44/392-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

44/392-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 жовтня 2009 р.                                                                                    № 44/392-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,

суддів:Заріцької А.О.,  Міщенка П.К.

розглянувши  касаційну скаргуДПА у м. Києві

на постановугосподарського суду м. Києва від 21.07.2009 року

у справі№ 44/392-б

за заявоюТОВ "Луганський торгівельний холдинг"

доТОВ "Тех-Бас"

проарбітражний керуючийбанкрутствоКондра Є.Ю.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

арбітражного керуючогоКондра Л.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2009  порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю " Тех-Бас " (надалі ТОВ " Тех-Бас ") за процедурою,  передбаченою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Постановою господарського суду м. Києва від 21.07.2009 (суддя Чеберяк П.П.) ТОВ "Тех-Бас" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кондру Є.Ю., зобов'язано ліквідатора опублікувати оголошення про визнання боржника банкрутом, зобов'язано ліквідатора надати до суду ліквідаційний баланс до 21.07.2010 року.

          Державна податкова адміністрація у м. Києві звернулася до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 02.06.2009, припинити провадження у справі.

          В обґрунтування своєї касаційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.33, 34, 43 ГПК України, ст.ст. 1, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону).

          Державна податкова адміністрація у м. Києві  звернулася у порядку ст.107 ГПК України, яка передбачає право на звернення до суду касаційної інстанції осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.

          Своє право на звернення у порядку ст.107 ГПК України Державна податкова адміністрація у м. Києві обґрунтувала тим, що ДПА у м. Києві здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків, а винесення постанови про визнання платника податків банкрутом може порушити її права.  Крім того, заявник зазначив, що "визнання банкрутом підприємства, відносно якого відсутні допустимі докази припинення підприємницької діяльності та відсутності за місцезнаходженням, порушують інтереси держави в частині забезпечення дотримання законодавства про припинення юридичних осіб, функціонування економічної системи, а також порушують обов'язки ДПА у м. Києві, як органу податкової служби."  

          В судовому засіданні  представником ліквідатора банкрута подано довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), видану 04.09.2009 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва №4010/10/24-037.

          Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до положень ч. ч. 2, 5 ст. 52 Закону господарський суд у  двотижневий  строк з дня  винесення ухвали про порушення  провадження  у  справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про  визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом, застосував положення ст.52 Закону, виходячи з того, що  боржник має заборгованість перед кредитором в сумі 91200,00 грн., яка документально підтверджена, не подає фінансової звітності,  за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується, матеріалами справи №44/392-б.

          Заявник, спростовуючи факти, встановлені судом першої інстанції зазначив, що судом порушено ст.34 ГПК України, боржник подає податкову звітність, ТОВ "Тех-бас" , зокрема заявником подано до матеріалів касаційної скарги податки на прибуток за 2007, 2008, 2009 роки.  

                    З матеріалів справи вбачається, що ДПА в м. Києві була обізнана щодо провадження у справі про банкрутство. Втім, податкові декларації, про які зазначено в касаційній скарзі не були подані до суду першої інстанції, а, отже, вони не були предметом дослідження у суді першої інстанції.

В силу приписів ч.1, 2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при винесенні оскаржуваної постанови права та обов'язки ДПА порушені не були, оскільки, в матеріалах містяться докази того, що ДПА була своєчасно повідомлена про порушення провадження у справі, відсутні докази того, що ліквідатором чиняться будь-які перешкоди у здійсненні ДПА своїх обов'язків, а крім того, ДПА не позбавлена можливості проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що в касаційній скарзі не наведено доводів про наявність підстав для припинення провадження у цій справі, а також доводів, які спростовують висновок суду першої інстанції про наявність ознак неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, про відсутність боржника за місцезнаходженням, а за таких обставин, суд касаційної інстанції не має підстав для скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

Керуючись статтями  1115,  1117,  1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу  Державної податкової адміністрації у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 21.07.2009 у справі №44/392-б залишити без змін.

Головуючий                                                                         О.С. Удовиченко

 Судді                                                                                     А.О. Заріцька

                                                                                               П.К. Міщенко