Постанова

від 13.10.2009 по справі 31/37-09-3088

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/37-09-3088

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" жовтня 2009 р. Справа № 31/37-09-3088

         Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф.

                                                  Ліпчанської Н.В.

При секретарі                               Бузіян А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача                       –     Фірсов Д.О.,                                                    

від відповідача                       –      Сафонов В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу КП “Ланжерон”

на рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2009р.           

по справі № 31/37-09-3088

за позовом ПП „ФІРМА КАНК”

до КП “Ланжерон”

про стягнення 150 677,28 грн.,

встановив:

21.05.2009р. Приватне підприємство „ФІРМА КАНК” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Ланжерон” 150 677,28 грн.(94 249,60 грн. боргу, 49 154,27 грн. –інфляційних втрат,  та 7 273,41 грн. –3% річних) у зв'язку з невиконанням останнім умов договорів № 2 від 17.01.2006р., № 03/авт від 15.04.2007р., № 03/проф від 10.01.2008р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2009р. позов задоволено. Стягнуто з КП “Ланжерон” на користь ПП „ФІРМА КАНК” 150 677,28 грн. боргу, 1 506,78 грн. витрат по держмиту та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, КП “Ланжерон” оскаржило його. В апеляційній скарзі просить скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог послалось на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та на порушення норм як матеріального так і процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим судом, 17.01.2006р. сторони уклали договір № 2, за умовами якого ПП „ФІРМА КАНК” (Підрядник) зобов'язалось за власні кошти, власними силами чи за допомогою одного чи декількох субпідрядників виконати будівництво громадської вбиральні № 4 на території пляжу Ланжерон в обсязі, передбаченому зведеним кошторисним розрахунком робочого проекту, який є невід'ємним додатком до цього договору, а КП “Ланжерон”, в свою чергу, зобов'язалось оплатити виконані роботи після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт згідно зведеному кошторисному розрахунку робочого проекту на момент складання договору склала 129 925 грн.

Згідно п. 1.3 договору обсяг, характер і вартість робіт по цьому договору визначається погодженими кошторисами.

Відповідно до п. 2.2. договору договірна вартість може бути змінена сторонами.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється поетапно, починаючи з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно договірної вартості будівництва, підписаної обома сторонами, станом на 20.01.2006р., з врахуванням ПДВ, вартість будівництва становила 115 655 грн.

Вартість виконаних підрядних робіт за березень 2006р. з врахуванням ПДВ відповідно до довідки на а.с.44, т. 1, становить 115 654 грн.

30.03.2006р. сторони підписали Акт приймання виконаних робіт. За цим актом вартість виконаних Підрядником робіт становить 115 654 грн.

КП “Ланжерон” частково розрахувалось з Підрядником, однак не сплаченими залишилось 75 749,60 грн.

15.04.2007р. між сторонами був укладений ще один договір - № 03/авт - з надання послуг, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи для Відповідача по придбанню та заміні прибору керування насосними агрегатами системи водовідведення пляжу Ланжерон, а останній, після підписання Акту приймання-передачі, зобов'язався здійснити оплату.

20.04.2007р. сторонами був складений та підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого вартість робіт по даному договору склала 3 500 грн.

Дана сума не була сплачена Відповідачем Позивачу.

10.01.2008р. між сторонами був укладений ще один договір - № 03/проф з надання послуг, згідно до якого Позивач зобов'язався виконати профілактичні роботи з підготовки інженерних сітей систем водовідведення та водопостачання пляжу Ланжерон до курортного сезону 2008 року.

Відповідно до п. 3.2.1 даного договору оплата Відповідачем виконаних робіт також здійснюється після підписання акту виконаних робіт.

10.02.2008р. між сторонами був підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт по даному договору, відповідно до якого вартість робіт склала 15 000 грн.

Дана сума також не була сплачена Відповідачем Позивачу.

25.02.2008р. сторони склали Акт звірки взаємних розрахунків по всім трьом договорам. Відповідно до даного Акту заборгованість Відповідача перед Позивачем за даними договорами склала 94 249,60 грн.: 75 749,60 грн. –по договору № 2 від 17.01.2006р.; 3 500 грн. –по договору № 3/авт від 15.04.2007р.; 15 000 грн. –по договору № 3/проф від10.01.2008р.(т. 1, а.с.82)

У той же день, 25.02.2008р., ПП „ФІРМА КАНК” листом № 5 звернулась до КП „Ланжерон” з проханням погасити до 15.03.2008р. існуючу заборгованість у розмірі 94 249,60 грн. (т.1, а.с. 83)

У відповідь, листом № 40-1 від 27.02.2008р. КП „Ланжерон” просило ПП „ФІРМА КАНК” відстрочити оплату боргу до 01.07.2008р.

07.07.2008р. ПП „ФІРМА КАНК” листом № 38 знову звернулось до КП „Ланжерон” з вимогою погасити заборгованість у розмірі  94 249,60 грн. до 15.07.2008р.

В зв'язку з тим, що  КП „Ланжерон” так і не погасило заборгованість, ПП „ФІРМА КАНК” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з КП „Ланжерон” 94 249,60 грн. боргу.

Крім основної суми заборгованості, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних, а саме: по договору № 2 від 17.01.2006р.- 44 476,40 грн. інфляційних втрат та 6 630,68 грн. 3% річних; по договору № 3/авт від 15.04.2007р. –1 545,65 грн. інфляційних втрат та 192,73 грн. 3% річних; по договору № 3/проф від10.01.2008р. –3 132,22 грн. інфляційних втрат та 450 грн. 3% річних.

Тобто, у зв'язку з невиконанням КП „Ланжерон” умов договорів № 2 від 17.01.2006р., № 03/авт від 15.04.2007р. та № 03/проф від 10.01.2008р., ПП „ФІРМА КАНК” просило, загалом, стягнути з КП „Ланжерон” 150 677,28 грн.(94 249,60 грн. боргу, 49 154,27 грн. інфляційних втрат,  та 7 273,41 грн. –3% річних)

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено виконання договорів Позивачем, а саме, будівництво громадського туалету № 4, виконання робіт по придбанню та заміні прибору керування насосними агрегатами системи водовідведення пляжу Ланжерон, виконання профілактичних робіт з підготовки інженерних сітей систем водовідведення та водопостачання пляжу Ланжерон до курортного сезону 2008 року відповідно до договорів, а оскільки зобов'язання на підставі ст.ст.525, 526 ЦК України повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд правомірно задовольнив позов ПП „ФІРМА КАНК”, стягнувши з  КП „Ланжерон” 94 249,60 грн. боргу.

Правомірні висновки суду й відносно стягнення інфляційних втрат у сумі 49 154,27 грн.  та 3% річних у сумі 7 273,41 грн., оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія перевіривши період, за який стягуються інфляційні втрати та річні, а також правильність їх розрахунку, погоджується з розміром нарахувань.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що судом неповно з'ясовані обставини справи, оскільки суд не звернув уваги на той факт, що при здійсненні будівельних робіт позивачем було порушено вимоги Закону України „Про основи містобудування”, так як роботи проводились без ліцензії, без проектно-правової документації та без отримання дозволу на здійснення будівельних робіт.

Однак з даними доводами скаржника судова колегія погодитись не може, оскільки вони є безпідставними та спростовуються самими матеріалами справи.

Судова колегія також відмічає, що відповідно до чинного законодавства розробка проектно-правової документації, дозволів та узгоджень відносяться до обов'язків самого замовника, тобто, КП „Ланжерон”. Крім того, зі змісту рішення Одеської міської ради № 115 від 23.05.2002р. „Про реалізацію програми розвитку Одеського узбережжя на 2002 рік” вбачається, що на комунальні підприємства, серед яких є і КП „Ланжерон”, покладено вирішення питання по закінченню у 2002 році розробки проектної документації по забудові прибережної території, у т.ч. інженерного забезпечення, а також документації по землекористуванню.

Апелянт також вважає неправомірним нарахування 3% річних, оскільки, на його думку, вони по своїй юридичній природі відносяться до неустойки у вигляді пені. До того ж, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак дані висновки апелянта є помилковими, оскільки зазначені проценти не слід поєднувати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, а тому стягуються незалежно від вини боржника.

В судовому засіданні апеляційного суду скаржник, пославшись на те, що громадська вбиральня № 4 на момент укладення договору № 2 від 17.01.2006р. вже існувала, і, на його думку, діяльність працівників підприємства містять ознаки порушення законності, просив надіслати матеріали справи до правоохоронних органів.

Судова колегія не приймає до уваги наданий всупереч вимогам ст. 101 ГПК України документ, крім того, він суперечить фактичним обставинам даної справи. Аналізуючи доводи відповідача та матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе обов'язків за договорами підряду, а його заперечення носять надуманий характер.

На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2009р. у справі № 31/37-09-3088 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства “Ланжерон” - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                   П.Ф.Мацюра

                                                                                  Н.В.Ліпчанська