Рішення
від 07.09.2015 по справі 910/18877/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/18877/15

За позовом: приватного підприємства "ЕКСІМБІЗНЕС"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЦЕМЕНТНИЙ АЛЬЯНС"

про : стягнення 144.997,17 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Сергеєва Т.Г. - за довіреністю від 22.01.2015 № 22.

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне підприємство "ЕКСІМБІЗНЕС" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЦЕМЕНТНИЙ АЛЬЯНС" про стягнення з останнього 147.997,17 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 01.04.2015 № 01/04-15. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 147.997,17 грн.

На підставі викладеного, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 01.04.2015 № 01/04-15 в сумі 147.997,17 грн., з яких: основна заборгованість складає 122.590,27 грн; пеня в сумі - 12.571,00 грн, 46 % річних в сумі 9.637,77 грн та інфляційних втрат в сумі 3.198,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18877/15.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній зменшив свої вимоги до 144.997,17 грн., з яких: основна заборгованість складає 119.590,27 грн; пеня в сумі - 12.571,00 грн, 46 % річних в сумі 9.637,77 грн та інфляційних втрат в сумі 3.198,13 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 07.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним підприємством "ЕКСІМБІЗНЕС", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЦЕМЕНТНИЙ АЛЬЯНС", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 01.04.2015 № 01/04-15 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставляти відповідачу, визначену цим Договором продукцію (далі - товар), а останній зобов'язується прийняти і оплатити товар і оплатити його на умовах, визначених Договором.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що оплата проводиться по факту поставки товару але не пізніше наступного банківського дня з моменту поставки. Датою поставки є дата підписання товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 5.4 Договору, за порушення строків оплати вартості товару відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми, а також проценти в розмірі 46 % річних.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 162.838,27 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних накладних наявні в матеріалах справи, а їх оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, який закріплений у п. 4.3 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 43.248,00, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 119.590,27 грн. що водночас підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, здійсненого між сторонами, який підписаний останніми та скріплений відбитками їх печаток (засвідчена копія названого акту наявна у справі, а його оригінал оглянуто судом у судовому засіданні).

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені, розмір якої складає 12.571,00 грн; а також відповідальності, шляхом стягнення з відповідача 46 % річних в сумі 9.637,77 грн та інфляційних втрат в сумі 3.198,13 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 119.590,27 грн сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 119.590,27 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 12.571,00 грн, 46 % річних в сумі 9.637,77 грн та інфляційних втрат в сумі 3.198,13 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача господарської витрати, пов'язаної з оплатою послуг адвоката, суд зазначає таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Приписом п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Так, між позивачем та адвокатом Сергеєвою Т.Г. (далі - Адвокат) укладено договір від 22.06.2015 № 2206/15 про надання адвокатських послуг. У відповідності до предмету вказаного договору позивач доручив, а Адвокат прийняв на себе зобов'язання з надання адвокатських послуг по представництву інтересів позивача по питанням стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно умов договору від 22.06.2015 № 2206/15 та підписаного його сторонами акту виконаних робіт від 07.09.2015 загальна вартість робіт виконаних Адвокатом складає 3.000,00 грн, які позивач оплатив на користь Адвоката в повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером від 07.09.2015 (засвідчена копія зазначеного видаткового касового ордеру наявна у справі).

Отже, суд, розглянувши зазначену вище вимогу позивача та наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про достатність підстав для її задоволення, оскільки Адвокатом взяті на себе зобов'язання за договором від 22.06.2015 № 2206/15 виконані, а позивачем оплачені, відтак, витрати позивача, пов'язані з оплатою адвокатських послуг, покладаються на відповідача в сумі 3.000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЦЕМЕНТНИЙ АЛЬЯНС" (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, будинок 18; ідентифікаційний код 39326330, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства "ЕКСІМБІЗНЕС" (91055, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Поштова, буд. 26, офіс 21; ідентифікаційний код 25641496, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 119.590 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн 27 коп.; пеню в сумі 12.571 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн 00 коп.; 46 % річних в сумі 9.637 (дев'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн 77 коп.; інфляційні втрати в сумі 3.198 (три тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 13 коп.; витрати по сплаті адвокатських послуг в сумі 3.000 (три тисячі) грн 00 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.959 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 94 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 вересня 2015 року

Суддя С.В. Балац

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення07.09.2015
Оприлюднено23.09.2015
Номер документу50691263
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/18877/15

Рішення від 07.09.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Балац С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні