Рішення

від 14.09.2015 по справі 910/17101/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №910/17101/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Текнології»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» «ЕКСПОЗИТОР»

про стягнення 21 287, 27 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Малишев В.О.;

від відповідача: Сіліна М.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Текнології» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» «ЕКСПОЗИТОР» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 21 287, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 290513 від 29.05.2013 в частині оплати нарахованої позивачем курсової різниці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.08.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

06.08.2015 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що перегляд позивачем ціни згідно скоригованих видаткових накладних № КН-0000653 від 29.04.2015 та № КН-0000654 від 29.04.2015 є неправомірним, безпідставним та таким, що не відповідає положенням ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, оскілки станом на 29.04.2015 відповідач виконав умови договору у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.08.2015 та 31.08.2015 оголошувалась перерва до 31.08.2015 та 14.09.2015 відповідно на підставі ст. 77 ГПК України.

04.09.2015 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що згідно договору остаточна сума боргу вказується у гривнях, а підрахунок здійснюється в еквіваленті до євро на момент оплати.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Текнології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» «ЕКСПОЗИТОР» укладено договір поставки № 290513, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується поставляти порошкову фарбу та запчастини до обладнання для нанесення порошкової фарби відповідно до поданих відповідачем замовлень, а відповідач зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Кількість, асортимент та вартість товару погоджується сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, ціни на товар, що постачається позивачем, є вільними відпускними і вказуються в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Вартість упаковки, маркування, доставки за цим договором включається в ціну товару.

Згідно п. 4.2. договору, ціна на товар встановлюється у національній валюті України виходячи з еквіваленту євро згідно з середнім по Україні курсом продажу євро на Міжбанківському валютному ринку на момент поставки товару та сплачується відповідачем у національній валюті України.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що ціна на товар може бути змінена, якщо на дату оплати товару відповідачем виникло збільшення більше ніж на 3 % середнього по Україні курсу продажу євро на Міжбанківському валютному ринку відносно середнього по Україні комерційного курсу євро на Міжбанківському валютному ринку на день поставки товару. В такому випадку збільшена ціна на товар відображається позивачем в додатковому рахунку на проведення остаточного розрахунку за товар (така різниця повинна бути визначена позивачем, як зміна суми компенсації вартості товару) та відповідачу надається корегуюча накладна.

В даному випадку, ціна на товар визначається без додаткового узгодження за наступною формулою:

Ц=Цп*(А2/А1), де

Ц - ціна товару на дату оплати, грн. з урахуванням ПДВ 20 %;

Цп - ціна товару на дату поставки (вказана в накладній на дату поставку товару), грн.;

А1 - середній по Україні комерційний курс продажу безготівкових євро за даними веб - сайту http//www.finance.ua на дату поставки, грн. за 1 євро;

А2 - середній по Україні комерційний курс продажу безготівкових євро за даними веб - сайту http//www.finance.ua на день здійснення платежу, грн. за 1 євро;

Умовами п. 4.6. договору передбачено, що оплата за поставлений позивачем товар здійснюється відповідачем на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару відповідачем.

У відповідності до п. 5.1. договору, приймання товару здійснюється:

за кількістю - в момент приймання товару (партії товару), згідно кількості, вказаній у розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних).

Договір набуває чинності в день підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013. Дія договору автоматично продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії на протязі одного місяця до закінчення строку, вказаного у п. 7.1. договору (п. 8.1. та 8.2. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було поставлено товар на загальну суму 32 868, 43 грн., що підтверджується виставленим рахунком-фактури № СФ-0001472 від 02.07.2013 на попередню оплату та видатковими накладними № РН - 0002027 від 05.09.2013 та № РН - 0002033 від 06.09.2013, які підписані представниками сторін.

Товар прийнято повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» «ЕКСПОЗИТОР» на підставі довіреності № 804 від 05.09.2013 на отримання цінностей.

Проте, відповідач за поставлений товар розраховувався з порушенням, передбачених договором строків, остаточні розрахунки проведені у 2015 році, що підтверджується платіжними дорученнями № 1302 на суму 14 256, 03 грн. та № 1715 на суму 270, 00 грн. датовані 23.02.2015 та 29.04.2015 відповідно.

У зв'язку з чим, відповідно до умов п. 4.3. договору позивачем виставлено відповідачу на оплату коригуючі накладні № КН-0000654 від 29.04.2015 на суму 12 703, 69 грн. та № КН- 0000653 від 29.04.2015 та рахунок-фактури № СФ-0000705 від 29.04.2015.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 30.05.2015 № 300515, в якій позивач повідомив, що станом на 30.05.2015 відповідач не розрахувався по корегуючім накладним, у зв'язку з чим просить відповідача сплатити суму заборгованості за отримані товарно-матеріальні цінності в сумі 21 287, 27 грн., в т.ч. ПДВ, протягом 3-х днів, що підтверджується описом вкладення та копією фіскального чеку № 8012 від 10.06.2015.

Водночас, рахунок-фактури № СФ-0000705 від 29.04.2015 на оплату курсової різниці у розмірі 21 287, 27 грн., отриманий відповідачем 14.05.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак відповідач не провів оплати нарахованої позивачем курсової різниці, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 21 287, 27 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати курсової різниці у розмірі 21 287, 27 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки № 290513 від 29.05.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставив товар відповідачеві загальною вартістю 32 868, 43 грн., що прийнятий останнім без зауважень по видатковим накладним.

Однак відповідач за поставлений товар розраховувався з порушенням, передбачених договором строків, а тому позивачем на підставі п. 4.3. договору нараховано курсову різницю у розмірі 21 287, 27 грн.

Так, відповідно до п. 4.3. договору, ціна на товар може бути змінена, якщо на дату оплати товару відповідачем виникло збільшення більше ніж на 3 % середнього по Україні курсу продажу євро на Міжбанківському валютному ринку відносно середнього по Україні комерційного курсу євро на Міжбанківському валютному ринку на день поставки товару. В такому випадку збільшена ціна на товар відображається позивачем в додатковому рахунку на проведення остаточного розрахунку за товар (така різниця повинна бути визначена позивачем як зміна суми компенсації вартості товару) та відповідачу надається корегуючи накладна.

В даному випадку, ціна на товар визначається без додаткового узгодження за наступною формулою:

Ц=Цп*(А2/А1) , де

Ц - ціна товару на дату оплати, грн. з урахуванням ПДВ 20 %;

Цп - ціна товару на дату поставки (вказана в накладній на дату поставку товару), грн.;

А1 - середній по Україні комерційний курс продажу безготівкових євро за даними веб - сайту http//www.finance.ua на дату поставки, грн. за 1 євро;

А2 - середній по Україні комерційний курс продажу безготівкових євро за даними веб - сайту http//www.finance.ua на день здійснення платежу, грн. за 1 євро;

Курсова різниця - це різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає в зв'язку із знеціненням грошових коштів. Втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів. Фактично сума, що виникає в зв'язку з курсовою різницею, і є інфляційними втратами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2009 року у справі №15/351-08.

Тож, судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку курсової різниці і встановлено, що в останньому допущено помилку у визначенні розміру її нарахування, оскільки на веб - сайті http//www.finance.ua відсутня інформація про курси євро до гривні та міститься посилання виключно на дані сайту Національного банку України.

За розрахунком суду, обґрунтованою визнається позовна вимога про стягнення з відповідача курсової різниці у розмірі 5 019, 57 грн., що розрахована судом за курсом Національного банку України на дату проведення відповідачем останніх платежів (23.02.2015 та 29.04.2015) за формулою наведеною у п. 4.3. договору.

Отже, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 290513 від 29.05.2013 в частині вчасної оплати поставленого товару, та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача курсової різниці підлягають задоволенню частково у розмірі 5 019, 57 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Текнології» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ» «ЕКСПОЗИТОР» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код - 35034171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Текнології» (04107, м. Київ, вул. Татарська, буд. 21, ідентифікаційний код - 34432273) 5 019 (п'ять тисяч дев'ятнадцять) грн. 57 коп. - заборгованості та 430 (чотириста тридцять) грн. 80 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 17.09.2015.

Суддя Бондарчук В.В.