Рішення

від 10.09.2015 по справі 911/2792/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" вересня 2015 р. Справа № 911/2792/15

за позовом Громадська організація інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра», м. Київ

до Відділу освіти Макарівської районної державної адміністрації

про стягнення 137 204,60 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов. б/н від 28.04.2015 ;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Громадської організації інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра» (позивач) до Відділу освіти Макарівської районної державної адміністрації (відповідач) про стягнення 137 204,60 грн. заборгованості за договором на авто послуги з перевезень учнів б/н від 25.12.2013, яка складається з 73 383,62 грн. основного боргу, 6 023,49 грн. пені, 54 781,72 грн. інфляційних втрат та 3 015,77 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі №911/2792/15 порушено провадження та призначено до розгляду на 17.08.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2015 розгляд справи відкладено на 31.08.2015.

31.08.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, яке судом було задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2015 розгляд справи відкладено на 10.09.2015 та продовжено строк розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України.

09.09.2015 року позивач надав додаткові письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 10.09.2015 року відповідач повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №08000 02119656, вимоги суду, викладені в попередніх ухвалах не виконав, витребувані документи, в тому числі, відзив на позов, суду не надав.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

10.09.2015 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні повноважного представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

25 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП Стріла» (Замовник) та Відділом освіти Макарівської районної державної адміністрації (Перевізник) було укладено Договір б/н на автопослуги з перевезення учнів (далі - Договір), відповідно до умов якого, Виконавець надає Замовникові авто послуги з перевезення учнів від місць проживання до місць навчання по території Макарівського району та у зворотньому напрямку, а Замовник сплачує за надані послуги на умовах та у порядку, визначених договором.

Згідно з п. 5.1. Договору, Замовник до 25-го числа, щомісяця протягом навчального року, мав проводити оплату за надані Перевізником послуги. Однак, пунктом 5.3 Договору, Сторони погодили, що Замовнику надається відстрочка платежу 15 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Перевізником ТОВ «АТП Стріла» було в повному обсязі виконано всі обов'язки які покладалися на нього згідно Договору, про що свідчить ОСОБА_1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000340 від 25 грудня 2013 року підписаний Сторонами.

Втім, відповідач, в свою чергу, не виконав зобов'язання по оплаті наданих йому послуг перевезення, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 73 383,62 грн.

17 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП Стріла» (Первісний кредитор) та Громадською організацією інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, Первісний кредитор передає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору, і стає Кредитором за Договором надання автопослуг з перевезення учнів № б/н від 25.12.2013 року укладений між Первісним кредитором та Відділом освіти Макарівської районної державної адміністрації.

Пунктом 3 Договору, встановлено, що Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язання по оплаті наданих авто послуг з перевезення, пені, 3% річних та інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з простроченням Боржника. Сума основного боргу становить - 73 383,62 грн.

В силу ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши умови договору, судом встановлено, що він не містить заборони на зміну кредитора у зобов'язанні.

Таким чином, виходячи з наведених норм, які регулюють підстави та порядок переходу до нового кредитора права вимоги до боржника та умов договору на автопослуги з перевезення учнів, суд прийшов до висновку, взагалі не передбачено обов'язку отримувати згоду боржника на заміну кредитора у зобов'язанні.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно звернувся з позовною вимогою до відповідача про стягнення 73 383,62 грн. заборгованості за договором на автопослуги з перевезення учнів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Зважаючи на те, що надані послуги, які були прийняті відповідачем, не оплачені ним у повному обсязі в строки встановлені в п. 5.1. Договору, доказів оплати суду відповідачем не надано, вимога позивача про стягнення з відповідача 73 383,62 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6023,49 грн.

Відповідно до пункту 6.3. Договору, за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перевірку правильності розрахунку пені позивачем та встановлено, що поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відповідає нормам законодавства та матеріалам справи, а відтак вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 6023,49 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 3015,77 грн. 3% річних та 54 781,72 грн. інфляційних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, суд встановив, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 3% річних в розмірі 3015,77 грн. та 54 781,72 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 73 383,62 грн. боргу, 6023,49 грн. пені, 3015,77 грн. 3% річних та 54 781,72 грн. інфляційних втрат.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), від сплати судового збору звільняються громадські організації інвалідів за подання позовів, з якими вони звертаються до суду.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 137 204,60 грн., тобто за розгляд даного спору мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2744,09 грн.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2744,09 грн., відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача та стягується в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Макарівської районної державної адміністрації (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Піонерська, 15, код ЄДРПОУ 02143712) на користь Громадської організації інвалідів «Реабілітаційний центр «Довіра» (03150, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36791252) - 73 383 (сімдесят три тисячі триста вісімдесят три) грн. 62 коп. боргу, 6023 (шість тисяч двадцять три) грн. 49 коп. пені, 3015 (три тисячі п'ятнадцять) грн. 77 коп. 3% річних, 54 781 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 72 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Відділу освіти Макарівської районної державної адміністрації (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Піонерська, 15, код ЄДРПОУ 02143712) в дохід Державного бюджету України - 2744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 09 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 18.09.2015р.

Суддя О.В. Щоткін