Рішення

від 15.09.2015 по справі 912/3204/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 рокуСправа № 912/3204/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3204/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп", м. Кіровоград

про стягнення 6 079 316,82 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача. - участі не брали.

В судовому засіданні 15.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" (далі - ПАТ "ПРОФІН БАНК") подано позовну заяву з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (далі - ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп") заборгованості, яка виникла за кредитним договором, в розмірі: 5 000 000,00 грн заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції, 939 914,84 грн заборгованості за процентами з урахуванням індексу інфляції, 8 219,18 грн пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 124 531,02 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 410,96 грн 3 % річних від простроченого розміру кредиту та 6 240,82 грн 3% річних від простроченої суми процентів.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2015 поданий позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 912/3204/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 15.09.2015.

В судове засідання 15.09.2015 сторони не з'явилися, між тим в матеріалах справи міститься письмове клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 76).

Стосовно відповідача господарський суд враховує, що останній вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, оскільки ухвала господарського суду про порушення провадження у справі надсилалась на адресу ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп", яка повідомлена позивачем та за якою товариство зареєстровано в ЄДРПОУ (а.с. 80-82).

У зв'язку з поверненням такої ухвали органом поштового зв'язку на адресу господарського суду без фактичного вручення адресату з відміткою: "За закінченням терміну зберігання", господарський суд направив ухвалу на адресу особи, яка згідно витягу з ЄДРПОУ зазначена керівником та засновником ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" - ОСОБА_1. Ухвала отримана зазначеною особою, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення (а.с. 114).

За приписами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи викладене вище, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 15.09.2015 за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 між ПАТ "ПРОФІН БАНК" (Кредитор) та ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (Позичальник) укладено кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) № 95/кл/2014, за умовами якого Кредитор прийняв на себе зобов'язання відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію із наданням кредиту з кінцевим терміном повернення 10 серпня 2015 року із встановленням ліміту у сумі 5 000 000,00 грн (далі - ОСОБА_2) зі сплатою процентів за користування ОСОБА_2 у розмірі 28,0% річних на фактичний залишок заборгованості за ОСОБА_2 (а.с. 12-20).

Вказаний договір укладено в письмовій формі, з погодженням всіх умов договору шляхом підписання договору обома сторонами та скріплення печатками.

Строк дії договору встановлено з моменту його підписання та до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

Як повідомляє позивач, ним на виконання умов кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 надано відповідачеві кредит в розмірі 5 000 000,00 грн шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № 26006041760000 згідно меморіальних ордерів № TR.227949.268.918 від 28.10.2014 на суму 2 400 000,00 грн та № TR.227949.333ю918 від 29.10.2014 на суму 2 600 000,00 грн (а.с. 21).

Натомість відповідач ОСОБА_2 в кінцевий термін повернення не повернув, нараховані банком проценти за користування кредитом не сплатив, що спонукало ПАТ "ПРОФІН БАНК" звернутися до господарського суду з позовом у даній справі.

Частиною другою ст. 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Як встановлено ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Частина перша ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи, а саме меморіальними ордерами № TR.227949.268.918 від 28.10.2014, № TR.227949.333ю918 від 29.10.2014 та випискою по рахунку (а.с. 21, 35), підтверджено надання відповідачеві ОСОБА_2 в розмірі 5 000 000,00 грн, кінцевий термін повернення якого згідно пункту 1.1. кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 - 10 серпня 2015 року.

Отже, за умовами кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 відповідач мав повернути позивачеві ОСОБА_2 в розмірі 5 000 000,00 грн, отримання якого останнім не заперечується, не пізніше 10 серпня 2015 року.

В силу положень ст. 525 Цивільного кодексу України, яким кореспондують приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За правилами частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною третьою ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем в установлений кредитним договором строк ОСОБА_2 в розмірі 5 000 000,00 грн, такі докази на вимогу суму відповідачем не надано, а отже позовні вимоги в частині стягнення 5 000 000,00 грн заборгованості за ОСОБА_2 є такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд вважає помилковим зазначення позивачем вимоги про стягнення кредиту з урахуванням індексу інфляції, оскільки згідно наданого розрахунку позивач фактично не нараховує інфляційні втрати на суму ОСОБА_2 та не просить їх стягнути.

Частиною першою ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Сторонами в п. 1.1. кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 передбачено сплату Позичальником процентів за користування ОСОБА_2 у розмірі 28,0% річних на фактичний залишок заборгованості за ОСОБА_2.

Відповідно до п. 1.4. договору сплата процентів за користування ОСОБА_2 здійснюється щомісячно протягом 5 (п'яти) банківських днів після закінчення календарного місяця, в якому Позичальником було отримано суму ОСОБА_2. Проценти сплачуються Позичальником відповідно до рахунку на оплату, який Позичальник отримує від Кредитора або уповноваженого працівника Кредитора разом з витягом по поточному рахунку. При поверненні Позичальником суми ОСОБА_2 у кінцевий термін повернення ОСОБА_2, передбачений пунктом 1.1. договору, нараховані проценти за користування сумою ОСОБА_2 підлягають сплаті Позичальником одночасно із поверненням такої суми ОСОБА_2.

Згідно з пунктом 2.3. договору нарахування процентів за користування ОСОБА_2 здійснюється щоденно у валюті ОСОБА_2 на фактичну заборгованість за ОСОБА_2 за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/365-366). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення ОСОБА_2.

З наявних у справі матеріалів слідує, що позивачем відповідно до кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 нараховано проценти за користування ОСОБА_2 у наступному розмірі та за наступні періоди:

з 28.10.2014 по 31.10.2014 в розмірі 13 347,96 грн;

з 01.11.2014 по 30.11.2014 (за листопад 2014) в розмірі 115 068,60 грн;

з 01.12.2013 по 31.12.2014 (за грудень 2014) в розмірі 118 904,22 грн;

з 01.01.2015 по 31.01.2015(за січень 2015) в розмірі 118 904,22 грн;

з 01.02.2015 по 28.02.2015 (за лютий 2015) в розмірі 107 397,36 грн;

з 01.03.2015 по 31.03.2015 (за березень 2015) в розмірі 118 904,22 грн;

з 01.04.2015 по 30.04.2015(за квітень 2015) в розмірі 115 068,60 грн;

з 01.05.2015 по 30.05.2015 (за травень 2015) в розмірі 118 904,22 грн;

з 02.06.2015 по 30.06.2015 (за червень 2015) в розмірі 115 068,60 грн;

з 01.07.2015 по 31.07.2015 (за липень 2015) в розмірі 118 904,22 грн;

з 01.08.2015 по 11.08.2015 в розмірі 42 191,82 грн ( у т.ч. за простроченим кредитом).

Нарахування процентів здійснено щоденно, що вбачається з виписки по особовому рахунку (а.с. 23-33). Для оплати процентів, нарахованих за період з грудня 2014 по липень 2015 ПАТ "ПРОФІН БАНК" виписано рахунки, які надіслано поштою на адресу ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (а.с. 89-110).

За повідомленням позивача, відповідачем сплачено проценти, що були нараховано з 28.10.2014 по 31.10.2014 в розмірі 13 347,96 грн; з 01.11.2014 по 30.11.2014 в розмірі 115 068,60 грн та з 01.12.2013 по 31.12.2014 в розмірі 118 904,22 грн. Сплата процентів, нарахованих за наступні періоди, про які зазначено вище в загальному розмірі 855 343,26 грн, відповідачем не здійснена.

Таким чином, заборгованість відповідача за процентами складає 855 343,26 грн.

Пункт 1.4. кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 встановлює строк сплати процентів - щомісячно протягом 5 банківських днів після закінчення календарного місяця, в якому було отримано суму ОСОБА_2, а підпункт 4.2.6.6. підпункту 4.2.6. пункту 4.2. договору передбачає право Кредитора вимагати від Позичальника дострокового повернення ОСОБА_2 та сплати нарахованих процентів у разі несплати Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Кредитора.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем нарахованих за кредитним договором № 95/кл/2014 від 27.10.2014 процентів в загальному розмірі 855 343,26 грн, позовні вимоги про стягнення вказаної суми визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно позовних вимог позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України також просить стягнути 3% річних в розмірі 410,96 грн, які нараховує на заборгованість з оплати ОСОБА_2 та 3 % річних в розмірі 6 240,82 грн і 84 571,58 грн інфляційних втрат, нарахованих на прострочені з оплати проценти за користування кредитом.

За правилами частини першої ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених ст. ст. 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України, які є платою за користування кредитними коштами, та процентів, що стягуються відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, які є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання, а також відсутність у чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів за користування кредитом та стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, є правомірним (за умов, що такі вимоги заявлені кредитором).

Ця позиція підтверджується практикою Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 29 травня 2013 р. у справі N 6-39цс13), відповідно до якої правильним є стягнення з відповідача на користь позивача процентів за банківськими вкладами за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику, а також трьох процентів річних і суми відповідно до індексу інфляції на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення грошового вкладу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 410,96 грн, нарахованих на заборгованість з оплати ОСОБА_2 в сумі 5 000 000,00 грн за один день прострочення - 11.08.2015 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим, підстави для стягнення 3 % річних в розмірі 6 240,82 грн і 84 571,58 грн інфляційних втрат, нарахованих на прострочені з оплати проценти за користування кредитом відсутні, оскільки виходячи з положень частини першої ст. 1049, частини першої ст. 1050, ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування та 3% річних нараховуються лише на суму основного боргу (суму позики, кредиту) без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо в обов'язкових для сторін правилах чи договорі немає прямої вказівки щодо іншого порядку нарахування процентів.

Наведеної позиції дотримується Верховний Суд України (Аналіз практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві Верховного Суду України від 04.03.2014 р. розділ 5).

Приймаючи до уваги вищенаведене та умови кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014, якими не передбачено нарахування інфляційних втрат та 3% річних на прострочені проценти за користування ОСОБА_2, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення 3 % річних в розмірі 6 240,82 грн і 84 571,58 грн інфляційних втрат, нарахованих на прострочені з оплати проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині відмовляє.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8 219,18 грн за несвоєчасне повернення суми кредиту та пені в розмірі 124 531,02 грн за несвоєчасну сплату процентів господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання.

За частиною четвертою ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1. кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного погашення суми ОСОБА_2 та/або процентів за користування ОСОБА_2, Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, окремо по кожному виду заборгованості (основний борг за ОСОБА_2, нараховані проценти).

Отже, умовами договору сторони передбачили відповідальність Позичальника у вигляді пені як за несвоєчасне повернення ОСОБА_2, так і за несвоєчасну сплату процентів та визначали розмір і базу для нарахування, а тому нарахування позивачем пені як на суму боргу за ОСОБА_2, так і на суму боргу за процентами є правомірним.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, передбачений наведеною нормою максимальний період нарахування штрафних санкцій не застосовується, якщо інше встановлено договором.

В пункті 5.8. кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється незалежно від строку такого прострочення, тобто, без обмеження шестимісячним строком нарахування штрафних санкцій, передбаченого ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, договором сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за договором здійснюється без обмеження шестимісячного строку.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення сплати ОСОБА_2 в сумі 5 000 000,00 грн за період прострочення 11.08.2015 (один) день становить 8 219,18 грн та є правильним.

Є таким, що відповідає умовам договору та вимогам законодавства розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів в наступній частині:

по сплаті процентів, нарахованих за січень 2015 в розмірі 118 904,22 грн, за період прострочення з 07.02. по 06.03.2015 пеня в розмірі 3 762,59 грн;

по сплаті процентів, нарахованих за січень-лютий 2015 в розмірі 226 301,58 грн, за період прострочення з 07.03. по 07.04.2015 пеня в розмірі 11 904,08 грн;

по сплаті процентів, нарахованих за січень-березень 2015 в розмірі 345 205,80 грн, за період прострочення з 08.04. по 12.05.2015 пеня в розмірі 19 861,16 грн;

по сплаті процентів, нарахованих за період січень-квітень 2015 в розмірі 460 274,40 грн, за період прострочення з 13.05. по 08.06.2015 пеня в розмірі 20 428,61 грн;

по сплаті процентів, нарахованих за січень-травень 2015 в розмірі 579 178,62 грн, за період прострочення з 09.06. по 07.07.2015 пеня в розмірі 27 610,16 грн;

по сплаті процентів, нарахованих за січень-червень 2015 в розмірі 694 247,22 грн, за період прострочення з 08.07. по 07.08.2015 в пеня в розмірі 35 378,08 грн;

по сплаті процентів, нарахованих за січень-липень 2015 в розмірі 813 151,44 грн, за період прострочення з 08.08. по 11.08.2015 пеня в розмірі 5 346,75 грн

а всього пеня в розмірі 124 291,43 грн.

Разом з цим, є безпідставним нарахування пені на проценти, що нараховані за період з 01.08.2015 по 11.08.2015 (у тому числі за простроченим ОСОБА_2), оскільки прострочення по сплаті такої суми у період, за який нараховано пеню, відсутнє.

Так, як слідує з розрахунку позивача, проценти, які нараховано в період з 01.08.2015 по 11.08.2015 за користування ОСОБА_2 (у тому числі за простроченим ОСОБА_2) в розмірі 42 191,82 грн, включено до розрахунку пені за період прострочення з 08.08. по 11.08.2015.

Умови кредитного договору № 95/кл/2014 від 27.10.2014 передбачають право позивача вимагати від Позичальника дострокової сплати нарахованих процентів у разі, зокрема, несплати Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Кредитора (п.п. 4.2.6.6 п.п. 4.2.6. п. 4.2. договору). Разом з цим, прострочення зі сплати процентів, нарахованих за період з 01.08.2015 по 11.08.2015 в розмірі 42 191,82 грн ( у т.ч. за простроченим ОСОБА_2) в період, за який нараховується пеня, а саме - з 08.08. по 11.08.2015, відсутнє.

У зв'язку з наведеним, підстави для стягнення пені, яка нарахована на вказані проценти, відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 124 291,43 грн. У задоволенні позову про стягнення пені в іншій частині господарський суд відмовляє.

На підставі вищенаведеного позовні вимоги ПАТ "ПРОФІН БАНК" про стягнення з ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі: 5 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 855 343,26 грн заборгованості за процентами, 8 219,18 грн пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 124 291,43 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та 410,96 грн 3 % річних від простроченого розміру кредиту. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений на час подання до господарського суду позову на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції до внесення змін згідно Закону від 22.05.2015 р. N 484-VIII) покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягується в доход державного бюджету. Розмір судового збору, що підлягає стягненню в доход державного бюджету, визначається за ставками, які діяли на час подання до господарського суду позову.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36514221) на користь публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" (01135, м Київ, вул. Дмитрівська, 69, ідентифікаційний код 09806437) 5 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 855 343,26 грн заборгованості за процентами, 8 219,18 грн пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 124 291,43 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та 410,96 грн 3 % річних від простроченого розміру кредиту.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36514221) в доход Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) 73 080,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.09.2015.

Суддя В.В.Тимошевська