Рішення

від 10.09.2015 по справі 915/1144/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Справа № 915/1144/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представників позивача - ОСОБА_1 дов. № б/н від 15.07.2015

ОСОБА_2 дов. № б/н від 15.07.2015

ОСОБА_3Е - директор

ОСОБА_4 дов. №б/н від 19.06.2015

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Миколаївський нафтоперевалювальний комплексВ» , 54018, м. Миколаїв, вул. Передова, 81

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство В«Атлантік МерітаймВ» , 54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 33

про: стягнення 5 981,98 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Миколаївський нафтоперевалювальний комплексВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (заява про зменшення позовних вимог) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство В«Атлантік МерітаймВ» збитки в сумі 3 570,00 грн.

Відповідач в судове засідання 10.09.2015 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2015 була направлена відповідачеві та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2015 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне

17.03.2015 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Миколаївський нафтоперевалювальний комплексВ» (клієнт) було укладено Договір №б/н (далі - Договір), згідно умов якого адміністрація за заявою клієнта та по можливості надає послуги клієнту з використання спеціалізованого причалу № 15 при переробці нафтопродуктів (налив) силами та засобами клієнта згідно Додатку № 1 (який є невід'ємною частиною Договору), а клієнт приймає ці послуги та оплачує їх згідно рахунків адміністрації. Прийом суден та плавзасобів здійснюється тільки після підтвердження його Адміністрацією (п.1.1 Договору).

Згідно п. 2.2.1 Договору, клієнт зобов'язаний самостійно і за свій рахунок розробити документи згідно природоохоронного законодавства. Розробити робочу технологічну карту та узгодити її в контролюючих та наглядових органах.

У відповідності до п. 2.2.4 Договору, клієнт зобов'язаний самостійно здійснювати вантажопереробку нафтопродуктів на причалі № 15 своїми силами та засобами та дотримуватись Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 № 348. Забезпечувати безпечне виконання робіт відповідно до діючих нормативних документів та правових актів з охорони праці.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що суб'єкти господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту, зокрема зобов'язані:

1) дотримуватися встановленого у морському порту порядку;

2) здійснювати експлуатацію об'єктів інфраструктури морського порту відповідно до вимог безпеки, законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України», визначено, що портовий оператор (стивідорна компанія) - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності.

Відповідно до п. 6.4 Правил надання послуг у морських портах України, метою забезпечення безпеки робіт з небезпечними вантажами портовий оператор (оператор термінала) організовує постійний контроль за ввезенням/вивезенням небезпечних вантажів, їх переміщенням, складуванням та здійсненням вантажних операцій.

Портові оператори (оператори термінала) здійснюють технологічні процеси вантажних операцій, що є сукупністю технологічних операцій, пов'язаних з передачею вантажів з одного виду транспорту на інший через склад, або минаючи його, на підставі такої робочої технологічної документації, зокрема, робочих технологічних карт, які повинні регламентувати технологічні процеси вантажних операцій.

У відповідно до п. 2.23 Робочої технологічної карти ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» № НА-01 (а.с. 21-24), під час стоянки танкера у причала черговий персонал перевалювального комплексу й екіпажа танкера веде постійне спостереження за акваторією навколо танкера з метою своєчасного виявлення розливу нафтопродуктів і вживання необхідних заходів по його припиненню ліквідації.

Згідно п. 2.45 Робочої технологічної карти ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» № НА-01, у процесі роботи оператор стендерної установки веде постійний візуальний контроль в тому числі за натяжкою швартових кінців, не допускаючи надмірного руху танкера.

Пунктом 7.38 Робочої технологічної карти ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» № НА-01 визначено, що забезпечується постійне чергування персоналу й засобів протипожежного захисту термінала на увесь час стоянки у причала танкера, навантажного нафтопродуктами.

Відповідно до п.1.9 Робочої технологічної карти ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» № НА-01, у випадках, не обумовлених цією Робочою технологічною картою, застосовуються норми документів, вказаних у п.1.3 цієї робочої технологічної карти, зокрема нормами Міжнародного керівництва для морських танкерів і терміналів (далі - ISGOTT), розробленого Міжнародною морською організацією (IMO), Міжнародною палатою судноплавства (ICS), Міжнародним морським форумом нафтових компаній (OCIMF) і Міжнародною асоціацією портів і гаваней (IAPH).

У відповідності до п. 19.5 ISGOTT, якщо морські термінали приєднані до нафтопереробних підприємств або аналогічних споруджень на березі, то система протипожежного захисту термінала в таких випадках, звичайно є невід'ємною частиною протипожежного плану всього комплексу. У стаціонарних системах пожежогасіння повинен бути передбачений їхній запуск на повну потужність персоналом, що перебуває на місці, протягом п'яти хвилин з моменту початку загоряння. Поруч із підходами до морського термінала варто передбачити наявність площадок для стоянки пожежних машин (п. 19.8 ISGOTT).

Згідно п. 20.1 ISGOTT, для того щоб первісні міри й сама реалізація будь - якого плану по реагуванню на аварії були успішними, необхідно мати в наявності достатню кількість людських ресурсів. Тому варто ретельно проаналізувати потребу в загальній кількості людських ресурсів, який необхідно буде задіяти на весь період будь - якої аварії. Аварійний план, що зачіпає всі аспекти дій, які варто почати на терміналі у випадку виникнення аварії, повинен бути розроблений на всіх терміналах. Цей план варто розробляти після консультації з адміністрацією порту, пожежною бригадою, поліцією і його необхідно погоджувати з будь - якими іншими відповідними планами такими, як аварійний план порту. (п. 20.1.1 ISGOTT).

Пунктом 24.8 ISGOTT визначено, що увесь той час, поки танкер перебуває у причала, протипожежне устаткування повинно бути готове до негайного використання. На причалі протипожне устаткування повинне бути готове до негайного використання. Незважаючи на те, що в стані готовності може бути не передбачене настроювання пожежних рукавів, протипожежне встаткування має бути, безсумнівно, підготовлено до використання на випадок аварії, а танкер сповіщений про це. Варто звернути увагу на наявність поруч із зоною розташування манифольда на причалі придатних для використання переносних вогнегасників. Поки судно перебуває у терміналах, відповідальність за безпечне проведення операцій і виконання зобов'язань розподіляється спільно між капітаном судна й представником термінала (п. 26.3.1 ISGOTT).

Згідно розробленого позивачем та погодженого начальником ГУ ДСНС України в Миколаївській області Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій на об'єктах ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс», можливість розгерметизації устаткування стендерної площадки, а саме стендерів існує при порушенні правил швартування судна, приєднання стендерів до судна, що у свою чергу може привести до розливу великої кількості нафтопродуктів як на територію причалу, так і на судно, і водну акваторію порту.

У відповідно до п. 4.6 Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій на об'єктах ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс», передбачено можливі аварії стендерної площадки:

- руйнування, порушення герметичності арматури, трубопроводів;

- утворення протоки на території розміщення стендерної площадці;

- утворення протоки на палубі судна (танкера)

- пожежа протоки;

- вибух (при наявності протоки);

- забруднення території причалу № 15, акваторії порту.

Як вбачається з вищенаведеного, позивач зобов'язаний забезпечувати безпеку судна з боку берега та безпеку причалу з усім майном, що на ньому знаходиться, шляхом постійного вахтового чергування й контролю, що здійснюється технологічним персоналом ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» під час перебування танкера у причала.

Згідно ст. 85 Кодексу торгового мореплавства, під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримуватись чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 4.2.1 Правил пожежної безпеки на морських суднах України, підготовка до вантажних операцій, процес навантаження, перевезення та вивантаження нафтопродуктів, баластування, миття, зачищення танків та інших відсіків,а також бункерування нафтоналивних суден повинні здійснюватися відповідно до вимог РД 31.11.81.36-81, суднових документів та інструкцій.

25.04.2015 до нафтоналивного причалу № 15 підійшло судно «Handytankers Magik» під прапором Маршалових островів з метою здійснення операцій із навантаження нафтопродуктів (мазуту), морське агентування судновласника Танкера здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантік Мерітайм».

Згідно п 7.80 «Правил морской перевозки нефти и нефтепродуктов наливом на танкерах ММФ РД 31.11.81.36-81», затверджених наказом Міністерства морського флоту СРСР від 10.04.1981 № 42, «танкерам, груженным легковоспламеняющимися нефтепродуктами, после окончаний грузовых операций оставаться у причала не разрешается. Они должны бать выведены на внешний рейд».

Відповідно до таймшиту від 27.04.2015 навантажувальні операції на судні «Handytankers Magik» були завершені 26.04.2015 о 21 год. 48 хв., а відійшло судно від причалу 27.04.2015 о 10 год. 30 хв.

Позивач звертався до відповідача з проханням щодо відшвартовки танкера від причалу у максимально короткий строк після завершення всіх вантажних операцій, оскільки ним було порушено п. 7.80 РД 31.11.81.36-81.

У зв'язку із бездіяльністю відповідача щодо невжиття заходів по невідкладному відходу танкера від причалу після завершення вантажних операцій, позивач був змушений здійснювати заходи щодо забезпечення безпеки судна та причалу, у зв'язку з чим поніс додаткові витрати.

Відповідно до ст.. 4 КТМ України, до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 4 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються в тому числі додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст.. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Отже, бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів по невідкладному відходу танкера від причалу після завершення навантажувальних операцій є господарсько - правовим правопорушенням, оскільки містить протиправну поведінку, яка виражається в бездіяльності відповідача, наявність шкідливого результату, який виражається в заподіянні збитків позивачу; причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та результатом такої поведінки; вини правопорушника.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язки з протиправною поведінкою відповідача, а саме невжиттям заходів щодо своєчасного відходу танкера від причалу № 15 позивачем були понесені збитки в розмірі 3 570,00 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог, наказом № 15 від 26.04.2015, графіками за квітень 2015 року, витягом з табелю використання робочого часу за квітень 2015 року, довідкою № 147 від 07.09.2015 року, відомістю нарахування коштів № 1 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, в розмірі 3 570,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону і підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 44 ГПК України, - судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 6.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процессуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, витрати, пов'язані з перекладом документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (до якої приєдналася Україна), під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах згідно з частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поніс витрати на послуги перекладача в розмірі 450,00 грн., у зв'язку з перекладом звіту про завантаження від 27.04.2015 з англійської мови на українську мову, що підтверджується актом виконаних робі від 10.08.2015 № 34/10.08.15, рахунком № 34 від 10.08.2015 та платіжним дорученням від 13.08.2015 № 251.

Згідно вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України, - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство

В«Атлантік МерітаймВ» (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 33, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 30283713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Миколаївський нафтоперевалювальний комплексВ» (54018, м. Миколаїв, вул. Передова, 81, відомості по розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 39622677) збитки в сумі 3 570,00 грн. , 1827,00 грн. судового збору та 450,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг перекладача.

Повний текст рішення складено 15.09.2015

Суддя Н.О.Семенчук