Рішення

від 15.09.2015 по справі 918/972/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 вересня 2015 р. Справа № 918/972/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Приватне виробничо-будівельне підприємство "Базальтвирібпром"

до відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будматеріалів і базальтових виробів"

про стягнення заборгованості в сумі 47 878 грн. 03 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-директор; ОСОБА_2

від відповідача: не з"явився

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-будівельне підприємство "Базальтвирібпром" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будматеріалів і базальтових виробів" про стягнення заборгованості у розмірі 47878,03 гривні, з яких: 33940,00 гривень основного боргу; 13338,42 грн. інфляційних втрат; 599,61 грн. 3% річних. В обгрунтування своїх вимог, Позивач зазначив, що між Приватним виробничо-будівельне підприємством "Базальтвирібпром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будматеріалів і базальтових виробів було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1 від 03.01.2012 року, на підставі якого він надав Відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 64000 гривень, однак, останній при настанні строку, коштів Позивачу не повернув.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2015 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/972/15, розгляд якої призначено на 15 вересня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №350010110168 5.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

03 січня 2012 року між Приватним виробничо-будівельним підприємством "Базальтвирібпром", як Займодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будматеріалів і базальтових виробів", як Займоутримувачем, укладено договір №1 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору Займодавець зобов’язується надати Займоутримувачу поворотну фінансову допомогу, а Займоутримувач зобов’язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 64000,00 гривень, без ПДВ на протязі січня - липня 2012 року.

Поворотна фінансова допомога надається Займоутримувачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується(п.2.2 Договору).

Згідно п.3.1 Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Займодавця.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 1 липня 2012 року. (п. 8.1 Договору).

Як встановлено судом, на виконання умов даного Договору, Приватним виробничо-будівельним підприємством "Базальтвирібпром" перераховано Відповідачу кошти в сумі 64000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 23 січня 2012 року.

Крім того, в квітні 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу дробильного агрегату. Відповідно до домовленості між сторонами ПВБП «Базальтвирібпром» придбало дробильний агрегат, а оплата здійснювалась за рахунок списання частини поворотної фінансової допомоги, а саме 30060,00 гривень. В результаті проведених операцій заборгованість Відповідача за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1 становить 33940,00 гривень.

29 грудня 2012 року між Сторонами було підписано Доповнення № 2 до Договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 03.01. 2012 року, в якому пункт 8.1 Договору викладений в слідуючій редакції: "продовжити термін дії даного Договору з 01.01. 2013 року по 01.01.2014 року.

29 грудня 2013 року між Сторонами було підписано Доповнення № 3 до Договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 03.01. 2012 року, в якому пункт 8.1 Договору викладений в слідуючій редакції: "продовжити термін дії даного Договору з 01.01. 2014 року по 01.01.2015 року.

На вимогу Позивача виконати свої зобов"язання, повернути заборгованість у сумі 33940, 00 гривень, Відповідач своїми листами № 3/4 від 04.01.2015 року та № 20 від 24.07.2015 року пояснив, що у зв"язку із скрутним фінансовим становищем, заборгованість повернути не може.

Відтак, станом на день подання позову, заборгованість Відповідача становила 33940,00 гривень, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 24 липня 2015 року, складеним і підписаним сторонами.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір про поворотну фінансову допомогу за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за яким регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

У відповідності із ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено Договором та Доповненнями до нього, відповідач зобов’язаний повернути суму отриманої поворотної фінансової допомоги до 01 січня 2015 року. Однак, Відповідач зобов"язання не виконав, коштів не повернув. Відтак, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 33940,00 грн. поворотної фінансової допомоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеної норми закону Позивач нарахував Відповідачу 3% річних в сумі 599 грн. 61 коп. та інфляційні в сумі 13338 грн. 42 коп. за період прострочки в оплаті з 01.01.2015р. по 31.07.2015 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем та здійснивши її перерахунок суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 591, 39 грн. за період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року.

Зокрема Позивачем невірно розраховано 3% річних від суми боргу 33940 грн. за період з 01.01.2015р. по 31.07.2015р.. Позивачем за вказаний період нараховано 3 % річних в сумі 599,61 грн., однак правильний розрахунок такий:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 33940 01.01.2015 - 31.07.2015 212 3 % 591.39

В решті розрахунок 3 %, здійснений Позивачем, не перевищує розрахунку суду, який здійснено за допомогою Інформаційно-аналітичної програми В«Ліга - ЗаконВ» програми В«Калькулятор", а відтак приймається судом.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 3% підлягає частковому задоволенню у розмірі 591 грн. 39 коп., а в стягненні 8 грн. 22 коп. слід відмовити як надмірно нарахованої. Крім того, підлягають задоволенню інфляційні втрати у сумі 13338 грн. 42 коп.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, так як спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будматералів і базальтових виробів" (Рівненська область, м.Костопіль, вул. Дружби, 1, ЄДРПОУ 03576568) на користь Приватного виробничо-будівельного підприємства "Базальтвирібпром" (Рівненська обл., Костопільський район, с. Базальтове, ЄДРПОУ 22567569) 33940 грн. 00 коп. основного боргу, 591,39 грн. - 3% річних, 13338 грн. 42 коп. - інфляційні втрати та 1827 гривень судового збору.

3. Відмовити в стягненні 3% річних у сумі 8 грн. 22 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18.09.2015 року.

Суддя Марач В.В.