Рішення

від 15.09.2015 по справі 918/950/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2015 р. Справа № 918/950/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Екомедтех"

до Управління освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 209 091 грн. 94 коп.

за участі представників:

від позивача: ОСОБА_2 (договір №15/06/22 від 22.06.2015р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність в матеріалах справи).

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомедтех" (далі Товариство) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Управління освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації (далі Управління) про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань в сумі 209 091 грн. 94 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за умовами договору підряду №343 від 15.12.2014 року. Враховуючи порушення Управлінням строків оплати виконаних позивачем робіт, останній нарахував пеню в розмірі 53 379,98 грн., штраф в сумі 37 854,06 грн., 112 259,33 грн. інфляційні втрати, 3 відсотки річних в сумі 5 598,57 грн. та звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20 серпня 2015 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 01 вересня 2015 року.

15.09.2015 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що зобов'язання відповідача по договору підряду на час звернення позивача до суду були виконані Управлінням в повному обсязі.

У судовому засіданні 15.09.2015 року позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 року між Управлінням (замовник) та Товариством (підрядник) було укладено договір підряду №343 (далі Договір, а.с. 33-34), відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався своїми силами та на свій ризик відповідно до умов договору та вимог замовника, виконати роботи по "Реконструкції (технічне переоснащення) існуючої котельні з влаштуванням двох твердопаливних котлів Яринівської ЗОШ І-ІІ ступенів по вул. Шевченка, 35, в с. Яринівка, Березнівського району" (далі роботи), в обсягах передбачених кошторисною документацією з додержанням вимог будівельних норм та умов цього Договору, виконати роботи в терміни, передбачені даним договором, усунути недоліки, що будуть зумовлені неякісним виконанням робіт (п. 1.1. Договору).

За пунктом 2.1 Договору загальна вартість робіт, що виконуються підрядником за договором становить 428 046,00 грн. в тому числі ПДВ 71 341,00 грн.

Розділом 3 Договору сторони узгодили порядок розрахунків, за яким розрахунки здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в наступному порядку та терміни: Замовник здійснює оплату підряднику за виконані роботи на підставі оформленої підписами і печатками сторін довідки про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 та акту приймання виконаних робіт по формі №КБ-2 до неї. Акт приймання виконаних робіт по формі №КБ-2 та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 готує підрядник, підписує і передає уповноваженому представнику замовника для перевірки у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника на протязі 3 робочих днів перевіряє та оформляє їх в установленому порядку. У разі, якщо замовником протягом трьох робочих днів не підписано і не передано підряднику вищезазначених документів, роботи вважаються прийнятими. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року №117 з змінами та доповненнями, сторони домовились, що при наявності коштів у замовника, він перераховує виконавцю попередню оплату за роботи в розмірі 30% від загальної вартості робіт передбачених у поточному році. При цьому виконавець зобов'язується протягом одного календарного місяця з моменту отримання попередньої оплати, прозвітувати перед замовником за використання коштів отриманих в якості попередньої оплати за даним пунктом. Оплата виконаних по даному договору робіт здійснюється у формі безготівкового перерахування коштів на рахунок підрядника.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що попередня оплата за Договором замовником не здійснювалась.

Договір скріплений печатками замовника та підрядника та підписаний повноважними представниками вказаних юридичних осіб.

Згідно з а. 4.1 Договору підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт після підписання даного договору і виконати в строк до 31 грудня 2014 року. Замовник, в свою чергу зобов'язався забезпечити своєчасну оплату виконаних робіт на умовах цього договору (п. 5.2.4 Договору).

Замовник приймає у підрядника комплекс виконаних робіт, у відповідності із положеннями цього договору, шляхом підписання ОСОБА_3 про прийняття робіт за формою №КБ-2в та №КБ-3 (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по даному договору.

На виконання умов договору Товариство у грудні 2014 року виконало роботи, обумовлені договором на загальну суму 406 275,60 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в підписаними 30.12.2014 року (а.с. 35-43) .

Вказані акти виконаних будівельних робіт та довідки про їх вартість підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без зауважень з боку Управління.

Доказів того, що роботи виконані неякісно чи не у повному обсязі, суду не надано.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1, 2 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору відповідач розрахувався за фактично виконані роботи, однак з порушенням строків оплати.

Так, відповідачем були здійснені наступні оплати за Договором: 30.12.2014 року перераховано 27 735,00 грн.; 02.03.2015 року сплачено 96 531,70 грн.; 11.08.2015 року та 12.08.2015 року перераховано відповідно 145 088,90 грн. та 136 920,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с. 44-47). Таким чином основний борг за Договором відсутній та сплачений Управлінням до подання Товариством даної позовної заяви.

Враховуючи порушення Управлінням строків оплати виконаних за Договором робіт, позивач, посилаючись на норми чинного законодавства та п. 7.2, 7.3 Договору, нарахував відповідачу пеню за періоди з 01.01.2015 року по 01.03.2015 року та з 03.03.2015 року по 30.06.2015 року, розмір якої складає 53 379,98 грн. грн. та 37 854,06 грн. - 10% штрафу від суми простроченого понад 30 календарних днів зобов'язання.

Згідно з п. п. 7.2, 7.3 Договору у разі недотримання строків розрахунків замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Постраждала сторона може також претендувати на оплату штрафу в розмірі 10% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.6, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

За статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, позивач на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував 112 259,33 грн. інфляційних втрат та 5 598,57 грн. - три відсотки річних.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно правової позиції наведеної у п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі Постанова) за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Перевіривши розрахунки пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 7), суд зазначає, що вони відповідають вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, а також є арифметично вірними, тому вимоги Товариства про стягнення з Управління 53 379,98 грн. пені, 37 854,06 грн. штрафу, 112 259,33 грн. інфляційних втрат та 5 598,57 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства до Управління про стягнення 209 091,94 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Доводи наведені відповідачем у відзиві спростовуються вищенаведеним та наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно частини 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4 181,84 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 16 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до частини 1 статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших виплат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частиною 3 статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі Постанова) відшкодування адвокатських послуг здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат у сумі 16 000,00 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так, надання правової допомоги Товариству здійснював адвокат ОСОБА_2, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №959 (а.с. 15), що діяв на підставі договору про надання правової допомоги №15/06/22 від 22.06.2015 року (а.с. 14), на виконання умов якого позивачем сплачено адвокату гонорар у сумі 16 000,00 грн. (квитанції №22 від 22.06.2015 року, №24 від 24.07.2015 року, а.с. 16).

Пунктом 6.5 Постанови передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини 5 статті 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи тривалість розгляду і складність справи, суд вважає за необхідне з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи обмежити розмір витрат, які підлягають стягненню з позивача до 8 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації (34600, Рівненська область, Березнівський район, місто Березне, вулиця Івана Франка, 21, код ЄДРПОУ 38314020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Екомедтех" (33023, місто Рівне, вулиця С. Крушельницької, 77А, код ЄДРПОУ 21093603) 53 379 (п'ятдесят три тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 98 коп. пені, 37 854 (тридцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 06 коп. штрафу, 112 259 (сто дванадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 5 598 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 57 коп. 3% річних, 4 181 (чотири тисячі сто вісімдесят одну) грн. 84 коп. судового збору та 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "18" вересня 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.