Рішення

від 14.09.2015 по справі 922/4454/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р.Справа № 922/4454/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Командитного товариства "Концерн "Райський уголок", м. Харків до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про виселення за участю представників сторін:

позивача - Коновалов О.А., дов. № 21 від 30.07.15 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Командитне товариство "Концерн "Райський уголок", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить виселити відповідача - ФОП ОСОБА_1 з приміщення площею 105,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, орендоване згідно договору оренди б/н від 01.01.13 р., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за вищезазначеним договором оренди.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.15 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав.

На адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження по справі від 10.06.15 р., яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначена ухвала була направлена на адресу: АДРЕСА_2, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.01.13 р. між Командитним товариством "Концерн "Райський уголок" (позивач, орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач, орендар) було переукладено на новий строк договір оренди приміщення (далі - договір)(а.с. 9), відповідно до умов якого, орендодавець в порядку та на умовах визначним договором передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 105,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач свої зобов'язання по вищевказаному договору виконав в повному об'ємі, визначеному договором, та передав відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 105,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що цей договір діє з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

Однак, в порушення умов договору, після закінчення 31 грудня 2013 року строку дії договору оренди відповідач приміщення не повернув, з пропозицією про переукладення договору на нових умовах не звертався.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний:

- протягом трьох днів до припинення дії договору звільнити приміщення і передати Орендодавцю за актом приймання передачі (п. 3.2.3);

- по припиненні дії договору повернути приміщення у стані не гірше стану на момент отримання з урахуванням його нормального зносу; із збереженням всіх невіддільних і капітальних покращень, в т.ч. виконаних за свій рахунок, без компенсації (п. 3.2.4).

Позивач зазначає, що станом на дату подачі позовної заяви, відповідач продовжує користуватися означеним приміщенням, при цьому орендна плата за період з 01 січня 2014 року до цього часу не сплачувалась.

Листом № 32 від 28 травня 2014 року позивачем на адресу відповідача направлене повідомлення про припинення строку оренди приміщення з 01 серпня 2014 року та рахунок на оплату орендної плати за період з 01 січня 2014 року по 01 серпня 2014 року у розмірі 91000,00 грн. (а.с. 12)

Листом № 33 від 03 червня 2014 року позивачем повторно направлено повідомлення про припинення строку оренди приміщення з 01 серпня 2014 року та рахунок на оплату орендної плати за період з 01 січня 2014 року по 01 серпня 2014 року на суму 91000,00 грн. (а.с. 13). Вказане повідомлення було направлено у відповідності до умов пункту 6.3 договору, як поштовим відправленням, так і вручене особисто, про що свідчить підпис орендаря, датований 19 червня 2014 року, яким ФОП ОСОБА_1 підтвердив свою згоду з вимогами, викладеними у листі.

Однак, жодних дій щодо звільнення приміщення у обумовлений строк відповідачем здійснено не було.

25 лютого 2015 року листом № 9 позивач звернувся до відповідача із вимогою негайно сплатити заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 182000,00 гривень шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок позивача, негайно звільнити нежитлові приміщення, що були предметом оренди, від належного відповідачу майна та провести передачу зазначених приміщень орендодавцеві в порядку, передбаченому договором оренди приміщень від 01 січня 2013 року.

05 березня 2015 року відповідачем було надане гарантійне зобов'язання щодо погашення суми боргу, визначеної у листі-вимозі № 9 у розмірі 182000,00 грн. (а.с. 15). Зазначену заборгованість, а також суму орендної плати за квітень 2015 року, орендар зобов'язався сплатити у строк до 13 березня 2015 року.

Станом на день подачі позову, приміщення не звільнене та не передане орендодавцеві, у відповідності до вимог пункту 3.2.3 договору оренди, яким встановлено обов'язок орендаря на протязі 3-х дні до припинення дії договору звільнити приміщення та передати орендодавцю за актом приймання - передачі.

Самостійне звільнення приміщень від майна орендаря, запропоноване ФОП ОСОБА_1 у своєму гарантійному зобов'язанні від 05 березня 2015 року, до цього часу не здійснене.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. ст. 763 ЦК України).

Частинами 2,4 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються, відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що цей договір діє з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

Отже, станом на час слухання справи, спірний договір припинив свою дію.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Пунктом 3.2 договору також встановлено, що орендар зобов'язаний протягом трьох днів до припинення дії договору звільнити приміщення і передати орендодавцю за актом приймання передачі (п. 3.2.3). По припиненні дії договору повернути приміщення у стані не гірше стану на момент отримання з урахуванням його нормального зносу; із збереженням всіх невіддільних і капітальних покращень, в т.ч. виконаних за свій рахунок, без компенсації (п. 3.2.4).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що самостійне звільнення приміщень від майна орендаря, запропоноване ФОП ОСОБА_1 у своєму гарантійному зобов'язанні від 05 березня 2015 року, до цього часу не здійснене, беручи до уваги те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору, та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача про виселення ФОП ОСОБА_1 з приміщення площею 105,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, орендоване згідно договору оренди б/н від 01.01.13 р., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) з приміщення площею 105,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, орендоване згідно договору оренди б/н від 01.01.13 р.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Командитного товариства "Концерн "Райський уголок" (61057, м. Харків, провулок Кравцова 19, код ЄДРПОУ 14066385) судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.09.2015 р.

Суддя Т.В. Інте