Рішення

від 11.09.2015 по справі 922/4190/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2015 р.Справа № 922/4190/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс проект", м. Харків про розірвання договору та стягнення коштів в розмірі 40 000,00 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність від 15.07.2015 р.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про повернення боргу за договором про надання юридичних послуг до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс проект", в якій просить суд:

- розірвати договір про надання юридичних послуг № 2-П від 01.03.2011 року укладеного між ТОВ "Нью Системс АМ" та ТОВ "Лекс Проект";

- стягнути з відповідача загальну суму боргу у розмірі 40 000,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при поданні позову.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання юридичних послуг № 2-П від 01.03.2011 року в частині надання послуг.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.08.2015 р. о 09:45 год.

Ухвалами господарського суду від 03.08.2015 р., 08.09.2015 р. розгляд справи було відкладено на 08.09.2015 р., 11.09.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача по справі та ненаданням сторонами усіх витребуваних документів.

08 вересня 2015 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх. №35823), в якій просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

10 вересня 2015 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. №36104), в якому зазначив, що відповідачем було надано позивачу рахунок №15 від 30.10.2012 року на суму 40000,00 грн. за послуги по Договору №2-П від 01.03.2011 р. Однак, при формуванні платіжного доручення №8685 від 06.12.2012 року операціоністом позивача помилково була невірно зазначена дата Договору, за який здійснюється оплата послуг.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Відповідач в судове засідання 11.09.2015 р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки про направлення ухвали про порушення провадження у справі та повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання (а.с. 101).

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс проект" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМ АМ" (Замовник) було укладено договір про надання юридичних послуг №2-П (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги, пов'язані з супроводом процесу підготовки пакета документів, необхідних для розробки та погодження технічної документації по розподілу земельної ділянки №2 та наступного оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки №2.1, №2.2 для реконструкції комплексу об'єктів Міжнародного аеропорту "Харків" по вул. Ромашкіна, 1 в Комінтернівському районі м. Харків (пункт 1.1. Договору).

Розділом 2 Договору встановлені права та обов'язки сторін, а саме: в пункті 2.1.1. зазначено, що виконавець зобов'язаний надавати Замовнику юридичні послуги, передбачені п. 1.1. Договору.

Пунктом 2..2.1. Договору передбачено, що в порядку та на умовах, передбачених Договором, Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Розділом 3 Договору встановлений порядок та умови прийняття та оплати наданих послуг, а саме в пунктом 3.1. сторони погодили, що за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю грошову суму згідно з протоколом узгодження договірної ціни (Додаток до Договору, т. 1 а.с. 16) в розмірі 140 000,00 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту надання Замовнику рахунків для оплати по виконуваним об'ємам робіт.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що виконання умов Договору Виконавцем оформлюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до наданих Послуг.

Також, пунктом 3.4. Договору передбачено, що у разі збільшення ціни за надані послуги, Виконавець зобов'язаний узгодити з Замовником нові ціни, які зазначаються в Додатковій угоді до Договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами всіх обов'язків по Договору, підтвердженням чого є акти приймання-передачі виконаних робіт з боку Виконавця та платіжними дорученнями про оплату до Договору послуг з боку Замовника.

17 жовтня 2011 року Виконавцем було збільшено вартість своїх послуг в розмірі 210 000,00 грн., та між сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору та Протокол узгодження договірної ціни (т. 1, а.с. 17-18).

Позивач свої зобов'язання за Договором по оплаті за послуги в розмірі 210000,00 грн. виконав належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (т. 1, а.с. 27-31)

Відповідачем були виконані роботи на суму 170 000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актом приймання-передачі виконаних робіт №14 від 06.08.2012 року на суму 170 000,00 грн. (т. 1, а.с. 32).

26.01.2015 р. позивачем на адресу було направлено Лист №3.18-59, в якому вимагав повернути в строк до 10.02.2015 року суму заборгованості за фактично невиконанні послуги (т.1, а.с. 33-34).

06.03.2015 р. Позивачем була направлена претензія №1.20-184 до відповідача, в якій пропонував розірвати договір про надання юридичних послуг через один місяць з моменту отримання останнім даного листа та повернути у 30-денний строк з моменту отримання цього листа грошові кошти в сумі 40 000,00 грн., які були перераховані 06.12.2012 р. на банківський рахунок відповідача.

Однак відповідачем не надано відповідь на лист позивача та не повернуто суму попередньої оплати за Договором про надання юридичних послуг №2-П від 01.03.2010 р.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.04.2015 р. з кодом 34467065 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс проект", а згідно витягу станом на 13.07.2015 р. - товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс геосистеми". Суд зазначає, що змін інших відомостей про вказане товариство не зареєстровано, що свідчить лише про зміну назви.

За таких обставин суд вважає вірним найменування відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс геосистеми".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс проект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМ АМ" було укладено договір про надання юридичних послуг №2-П, відповідно до предмету якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги, пов'язані з супроводом процесу підготовки пакета документів, необхідних для розробки та погодження технічної документації по розподілу земельної ділянки №2 та наступного оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки №2.1, №2.2 для реконструкції комплексу об'єктів Міжнародного аеропорту "Харків" по вул. Ромашкіна, 1 в Комінтернівському районі м. Харків.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про надання юридичних послуг №2-П від 01.03.2011 р. як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання юридичних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМ АМ" на виконання своїх обов'язків з внесення попередньої оплати за Договором було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 210 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що заявником свої зобов'язання в частині внесення попередньої оплати за договором №2-П про надання юридичних послуг від 01.03.2011 р. виконано.

Статтею 193 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Аналогічну позицію наведено у постанові від 18.09.2013р. Верховного Суду України по справі №6-75цс13, постановах від 19.03.2014р., від 18.06.2015р. Вищого господарського суду України по справах №910/16997/13, №910/25397/14.

За приписами ч. 1 ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про розірвання договору про надання послуг повинен бути доведений факт істотного порушення відповідачем умов укладеного правочину, невиконання або неналежне виконання відповідачем передбачених законом або договором обов'язків.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи позовні вимоги, заявник посилався на істотне порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ГЕОСИСТЕМИ" своїх зобов'язань за договором №2-П про надання юридичних послуг від 01.03.2011 р. в частині належного надання юридичних послуг в обсязі, визначені правочином, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМ АМ" є достатньою підставою для розірвання вказаного правочину на підставі приписів ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З правової природи відносин надання послуг вбачається, що при укладанні вказаного договору замовник, перш за все, має на меті отримання оплачених послуг.

Відтак, невиконання відповідачем зобов'язання з надання послуг свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Як вбачається з розділу 3 Договору сторони встановили порядок та умови приймання та оплати наданих послуг за Договором.

Зокрема, пунктом 3.2. Договору встановлено, що виконання умов Договору Виконавцем оформлюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до наданих Послуг.

Судом не встановлено факту укладення жодного акту приймання-передачі наданих послуг, відповідно до умов Договору, зокрема щодо сплаченої суми передоплати в розмірі 40 000,00 грн.

У постанові Верховного суду України від 08.04.2014 р. по справі №911/27/25/13-г висловлена чітка правова позиція щодо обов'язковості наявності належним чином оформленого акта приймання-передачі виконаних юридичних послуг, якщо сторони у договорі дійшли згоди про його укладення.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом ухвалою від 20.07.2015 р. було зобов'язано відповідача надати докази належного виконання спірного договору.

Однак, відповідачем витребуваних судом документів не надано, належних та допустимих у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів належного виконання своїх обов'язків за спірним правочином не представлено.

Суд наголошує, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином, судом не встановлено факту надання послуг на суму 40 000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ГЕОСИСТЕМИ" відповідно до умов договору (підписання між сторонами акту приймання-передачі наданих послуг), отже вимога позивача про розірвання Договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що згідно із ст.180 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Визначення поняття авансові платежі закріплено в Наказі Державного казначейства України від 26.12.2003р. №242 «Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ».

Згідно даної Інструкції авансові платежі - це грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

В даному випадку передоплата (аванс) - це попередня плата за послуги, які повинні бути отримані (виконані, надані) за п. 1.1. Договору.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 р. по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

З урахуванням того, що судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з надання послуг за Договором, а також внаслідок наявності підстав для розірвання Договору, суд приходить до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ГЕОСИСТЕМИ" зобов'язане повернути Підприємцю отриману від нього передоплату у розмірі 40 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМ АМ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ГЕОСИСТЕМИ" заборгованості у розмірі 40 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Вирішуючи питання розподілу судового витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до вимог якої витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 045,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 204, 509, 526, 570, 626, 627, 629, 651, 901-903, 907 Цивільного кодексу України, статтями 173, 180, 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір про надання юридичних послуг № 2-П від 01.03.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМ АМ" (61115, м. Харків, пр. Косіора, буд. 81, код ЄДРПОУ 35133822) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ГЕОСИСТЕМИ" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А, код ЄДРПОУ 34467065).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС ГЕОСИСТЕМИ" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А, код ЄДРПОУ 34467065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМ АМ" (61115, м. Харків, пр. Косіора, буд. 81, код ЄДРПОУ 35133822) загальну суму боргу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. та витрати зі сплату судового збору в сумі 3 045 (три тисячi сорок п'ять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/4190/15