Постанова

від 15.09.2015 по справі 903/609/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" вересня 2015 р. Справа №903/609/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 15.06.2015р.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко"

на рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2015р.

у справі №903/609/15 (суддя Слупко В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", м.Черкаси

до Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко", м.Ковель

про стягнення 762245,09грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 23.06.2015р. у справі №903/609/15 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" до Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" про стягнення 762245,09грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 762245,09грн., в тому числі: 554260,73грн. заборгованості за поставлений газ, 77596,50грн. інфляційних втрат, 63992,42грн. пені, 10969,37грн. 3% річних, 55426,07грн. 10% штрафу та 15244,90грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині стягнення 63992,42грн. пені та 10969,37грн. 3% річних і прийняти у цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, що позивачем неправильно нараховано, а місцевим господарським судом неправомірно стягнуто з відповідача пеню та 3% річних, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню у цій частині, з огляду на те, що 10.08.2014р. є сьомим днем тижня, - неділя, оскільки цей день є вихідним днем в Україні, то очевидно відповідач не зміг би виконати своє зобов'язання у вихідний день, а тому відповідно до ст.70 ЦПК України останнім днем строку для виконання грошового зобов'язання є перший після нього робочий день, у даному випадку - понеділок 11.08.2014р. У зв`язку з чим, останнім днем для виконання зобов'язання є 11.08.2014р. У відповідності з нормами ст.69 ЦПК України перший день прострочення оплати і нарахування пені та 3% річних повинен бути наступний день після 11.08.2014р., тобто 12.08.2014р., відповідно, першим днем прострочення є 12.08.2014 року, а тому позивачем неправильно визначений строк нарахування пені та 3% річних, а судом першої інстанції неправомірно стягнуто з відповідача пеню та 3% річних за період з 10.08.2014р.

Представник ТзОВ "Енергогазрезерв" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить оскаржене рішення господарського суду Волинської області від 23 червня 2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Скаржник повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представника ТзОВ "Ковельмолоко", належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 31.07.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Ковельмолоко" (споживач) укладено договір постачання природного газу №С/49-14 (надалі - договір), згідно з п.1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ у 2014р., а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

У п.2.3. договору сторони встановили, що фактичний обсяг поставки газу за даним договором буде визначений на підставі актів, які будуть підписуватися представниками обох сторін по закінченню місяця поставки, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 5782,18грн., в т.ч. ПДВ 20% та збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% (п.3.2. договору).

Згідно з п.3.3. договору ціна на газ, що вказана в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, власниками ресурсу і є обов`язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію.

Відповідно до п.4.1 договору споживач проводить оплати отриманого газу за наступним графіком:

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного у п.2.1. договору відповідно до п.3.2. договору споживач оплачує постачальнику до 10-го числа місяця поставки;

- 70% споживач оплачує постачальнику протягом місяця споживання, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки.

Згідно з п.5.2 договору, якщо споживач не здійснить оплату за товар відповідно до п.п.4.1., 4.2. договору, постачальник, зокрема, має право стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

В разі, неоплати фактично-спожитого газу, відповідно до акту, та наявності заборгованості у споживача перед постачальником більш ніж 20 календарних днів, постачальник має право стягнути штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.5.5. договору).

Відповідно до п.6.8. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про намір розірвати або змінити цей договір за 14 днів до його закінчення, цей договір вважається пролонгованим.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та містить відтиски їх печаток.

Додатковими угодами №1 - №7 до договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р. сторонами вносилися зміни щодо вартості газу, послуг з його постачання та строків оплати отриманого газу.

Разом з тим, додатковою угодою №5 від 01.12.2014р. до договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р. сторонами, зокрема, внесено зміни у п.4.1. договору та викладеного його у наступній редакції:

З 01.12.2014р. споживач проводить оплати по договору за наступним графіком:

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного у п.2.1. відповідно до п.3.2. споживач оплачує постачальнику до 10-го числа місяця поставки;

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного у п.2.1. відповідно до п.3.2. споживач оплачує постачальнику до 20-го числа місяця поставки;

- 30% вартості планового місячного обсягу газу зазначеного у п.2.1. відповідно до п.3.2. споживач оплачує постачальнику до останнього робочого дня місяця поставки;

- решту 10% споживач оплачує постачальнику по факту споживання, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки.

Додатковою угодою №6 від 30.01.2015р. до договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р. сторони внесли зміни щодо вартості газу, а укладення сторонами вказаної угоди свідчить про пролонгацію договору на поставки газу в січні-лютому 2015р.

Дані додаткові угоди містять відтиски печаток сторін та підписи їх уповноважених представників.

На виконання умов вказаного вище договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р. (з урахуванням додаткових угод до нього) позивач у період з серпня 2014р. по лютий 2015р. поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2 977 792,32 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та містять відтиски печаток останніх.

ПАТ "Ковельмолоко" здійснило оплату вартості спожитого природного газу у сумі 2423531,59грн., що підтверджується платіжними документами.

Сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, про що складено відповідний двосторонній акт звірки взаємних розрахунків від 21.04.2015р. за період з 01.08.2014р. - 15.04.2015р., відповідно до якого, сторонами визначено заборгованість відповідача у сумі 554260,73грн.

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", посилаючись, зокрема, на договір постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р., ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629 ЦК України та ст.230 ГК України, звернулося з позовом до місцевого господарського суду про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" 762245,09грн., з яких: 554260,73грн. - основний борг, 63992,42грн. - пеня, 10969,37грн. - 3% річних, 77596,50грн. - інфляційні нарахування та 55426,07грн. - штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Волинської області від 23.06.2015р. у справі №903/609/15 позов задоволено у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 554260,73грн., 77596,50грн. - інфляційних та 55426,07грн. - 10% штрафу та вважає, що рішення суду підлягає зміні у частині стягнення пені у сумі 63992,42грн. та 3% річних у сумі 10969,37грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р. (з урахуванням додаткових угод до нього), згідно якого позивач зобов`язався поставляти відповідачу природний газ, а останній прийняти та оплатити його.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток останніх, підтверджується факт поставки ТзОВ "Енергогазрезерв" на виконання умов договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р. ПАТ "Ковельмолоко" у період з серпня 2014 року по лютий 2015 року природного газу на загальну суму 2 977 792, 32грн., яка частково сплачена останнім у сумі 2423531,59грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується сторонами.

Таким чином, відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо оплати отриманого природного газу, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 554260,73грн.

На момент розгляду справи судами першої та апеляійної інстанцій відповідачем не надано доказів щодо сплати заборгованості у сумі 554260,73грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 554260,73грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 63992,42грн., 3% річних у розмірі 10969,37грн., інфляційних втрат у розмірі 77596,50грн. та 10% штрафу у розмірі 55426,07грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач на підставі п.5.2. договору нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, на суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, в межах шести місяців у сумі 63992,42грн.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що нарахування позивачем пені проведено з порушенням умов п.4.1. договору та додаткової угоди до нього від 01.12.2014р. №5, де, зокрема, передбачено, що відповідні платежі проводяться до 10-го, 20-го числа місяця поставки, останнього робочого дня місяця поставки, а платежі у розмірі 70% вартості спожитого газу (до 01.12.2014р.) та у розмірі 10% вартості спожитого газу (з 01.12.2014р.), відповідно, споживач, зобов`язаний був здійснити не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

А тому, при обрахуванні періоду прострочення платежів слід застосовувати норми ст.253 ЦК України, де передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі звертає увагу на це, помилково зіславшись на норми ЦПК України та, оскаржуючи рішення в частині стягнення пені та 3% річних, не надав власних розрахунків.

Судом здійснено розрахунок пені та 3% річних у зв`язку із простроченням оплати товару, з урахуванням умов п.4.1. договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.12.2014р. №5 до договору постачання природного газу №С/49-14 від 31.07.2014р.).

Таким чином,, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 53518,86грн., нарахована за період з 12.08.2014р. по 09.02.2015р., а у стягненні пені у сумі 10473,56грн. слід відмовити, відповідно до наступного розрахунку:

- 2264,45грн. за період з 12.08.2014р. по 09.09.2014р. (114003,51грн. х 25% : 365днів х 29днів);

- 6448,25грн. за період з 11.09.2014р. по 09.10.2014р. (324635,99грн. х 25% : 365днів х 29днів);

- 8657,48грн. за період з 11.10.2014р. по 09.11.2014р. (421331,01грн. х 25% : 365днів х 30днів);

- 578,94грн. за період з 11.11.2014р. по 12.11.2014р. (422624,53грн. х 25% : 365днів х 2дні);

- 8753,53грн. за період з 13.11.2014р. по 09.12.2014р. (422624,53грн. х 28% : 365днів х 27днів);

- 3332,89грн. за період з 11.12.2014р. по 19.12.2014р. (482739,60грн. х 28% : 365днів х 9днів);

- 5167,75грн. за період з 20.12.2014р. по 30.12.2014р. (612412,62грн. х 28% : 365днів х 11днів);

- 4695,45грн. за період з 31.12.2014р. по 09.01.2015р. (612085,64грн. х 28% : 365днів х 10днів);

- 4372,45грн. за період з 11.01.2015р. по 19.01.2015р. (633311,23грн. х 28% : 365днів х 9днів);

- 4790,56грн. за період з 20.01.2015р. по 30.01.2015р. (567712,39грн. х 28% : 365днів х 11днів);

- 2311,09грн. за період з 31.01.2015р. по 05.02.2015р. (502113,55грн. х 28% : 365днів х 6днів);

- 2146,02грн. за період з 06.02.2015р. по 09.02.2015р. (502113,55грн. х 39% : 365днів х 4дні).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при здійсненні нарахування пені за період з 10.12.2014р. по 19.12.2014р., на суму боргу у розмірі 482739,60грн., допущено арифметичну помилку - нараховано пеню у розмірі 11803,32грн., тоді як за 9 днів прострочення пеня складає 3332,89грн.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі норм вказаної статті, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 10969,37грн. та інфляційні втрати у розмірі 77596,50грн., проте апеляційним господарським судом встановлено, що при здійсненні обрахунку 3% річних позивачем допущена та сама помилка, що й при обрахунку пені, тобто без урахування умов п.4.1. договору, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у розмірі 10663,27грн., нарахованих за період з 12.08.2014р. по 26.05.2015р., а у стягненні 3% річних у сумі 306,1грн. слід відмовити, відповідно до проведеного нижче розрахунку:

- 271,73грн. за період з 12.08.2014р. по 09.09.2014р. (114003,51грн. х 3% : 365днів х 29днів);

- 773,79грн. за період з 11.09.2014р. по 09.10.2014р. (324635,99грн. х 3% : 365днів х 29днів);

- 1038,90грн. за період з 11.10.2014р. по 09.11.2014р. (421331,01грн. х 3% : 365днів х 30днів);

- 1007,35грн. за період з 11.11.2014р. по 09.12.2014р. (422624,53грн. х 3% : 365днів х 29днів);

- 357,09грн. за період з 11.12.2014р. по 19.12.2014р. (482739,60грн. х 3% : 365днів х 9днів);

- 553,69грн. за період з 20.12.2014р. по 30.12.2014р. (612412,62грн. х 3% : 365днів х 11днів);

- 503,08грн. за період з 31.12.2014р. по 09.01.2015р. (612412,62грн. х 3% : 365днів х 10днів);

- 468,48грн. за період з 11.01.2014р. по 19.01.2015р. (633311,23грн. х 3% : 365днів х 9днів);

- 513,27грн. за період з 20.01.2015р. по 30.01.2015р. (567712,39грн. х 3% : 365днів х 11днів);

- 412,69грн. за період з 31.01.2015р. по 09.02.2015р. (502113,55грн. х 3% : 365днів х 10днів);

- 372,91грн. за період з 11.02.2015р. по 19.02.2015р. (504117,97грн. х 3% : 365днів х 9днів);

- 369,08грн. за період з 20.02.2015р. по 27.02.2015р. (561322,01грн. х 3% : 365днів х 8днів);

- 494,52грн. за період з 28.02.2015р. по 09.03.2015р. (668526,05грн. х 3% : 365днів х 9днів);

- 49,67грн. за період з 11.03.2015р. по 11.03.2015р. (604260,73грн. х 3% : 365днів х 1день);

- 96,04грн. за період з 12.03.2015р. по 13.03.2015р. (584260,73грн. х 3% : 365днів х 2дні);

- 556,53грн. за період з 14.03.2015р. по 25.03.2015р. (564260,73грн. х 3% : 365днів х 12днів);

- 2824,45грн. за період з 26.03.2015р. по 26.05.2015р. (554260,73грн. х 3% : 365днів х 62дні)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 77596,50грн. за квітень 2015 року та штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості, нарахованого на підставі п.5.5. договору №С/49-14 від 31.07.2014р., судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства стягнуто з відповідача на користь позивача 77596,50грн. інфляційних втрат та 55426,07грн. штрафу.

Приймаючи до уваги вказане вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд при вирішенні спору щодо стягнення пені та 3% річних неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, відповідно, зробив неправильні висновки щодо розміру стягуваних сум.

Згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2015р. у справі №903/609/15 підлягає зміні у частині стягнення пені у розмірі 63992,42грн. та 3% річних у розмірі 10969,37грн. Відповідно, до стягнення підлягає 53518,86грн. пені та 10663,27грн. 3% річних. У решті рішення слід залишити без змін, як таке, що відповідає нормам чинного законодавства, матеріалам справи.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2015р. у справі №903/609/15 у частині стягнення пені у сумі 63992,42грн., 3% річних у сумі 10969,37грн. та судових витрат змінити, у решті - рішення залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2015р. у справі №903/609/15 у наступній редакції:

"Позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" (45000, Волинська область, м.Ковель, вул.Ватутіна, 114, код ЄДРПОУ 00444636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18002, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Гоголя, буд.137, код ЄДРПОУ 38899627) 554260грн. 73коп. заборгованості за поставлений газ, 77596грн. 50коп. інфляційних втрат, 53518грн. 86коп. пені, 10663грн. 27коп. 3% річних, 55426грн. 07коп. 10% штрафу, всього - 751465грн. 43коп. та 15029грн. 31коп. витрат по сплаті судового збору.

У стягненні пені у сумі 10473,56грн. та 3% річних у сумі 306,10грн. відмовити".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18002, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Гоголя, буд.137, код ЄДРПОУ 38899627) на користь Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" (45000, Волинська область, м.Ковель, вул.Ватутіна, 114, код ЄДРПОУ 00444636) 131грн. 36коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.

5. Справу №903/609/15 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

віддрук прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (18002, м.Черкаси, вул.Гоголя, 137);

3 - відповідачу (45000, м.Ковель, вул.Ватутіна, 114).